Реферат: Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.

Чергові парламентські вибори відбулися у квітні 2006 р. Голосувало 64,34% (у першому турі - 67,84%). На цей раз перемогла правляча коаліція соціалістів і лібералів: Соціалістична партія отримала 192 мандати з 386, а Союз вільних демократів - 18. Опозиційні сили (правоконсервативний Угорський громадянський форум, ФІДЕС і Угорський демократичний форум, християнські демократи) отримали разом 175 мандатів. Угорський громадянський форум виступав під гаслами відновлення "Великої Угорщини" і перегляду європейських кордонів. Уряд знову сформував лідер соціалістів Ф. Дьюрчан.

У другій половині вересня 2006 р. в угорській столиці відбулися масові антиурядові виступи. Так 19 вересня опозиція вивела на вулиці Будапешта тисячі людей з вимогою відставки прем'єр-міністра. Безпосереднім приводом до акцій протесту стала закрита інформація глави уряду про те, що у передвиборчій агітації його партія свідомо говорила неправду, зокрема про економічну ситуацію в країні. Ці протести тривали два тижні, демонстрантів розганяли газами та водою.

На місцевих виборах, які відбулися 1 жовтня 2006 р., правляча коаліція зазнала нищівної поразки: її політичні опоненти здобули більшість в обласних органах влади (у 18 з 19) і посади мерів у 19 з 23 найбільших міст країни. Цього ж дня президент розкритикував прем'єр-міністра за використання "недозволених методів політичної боротьби, які підривають довіру до угорської демократії" і закликав депутатів винести уряду вотум недовіри. Проте парламент 6 жовтня 2006 р. більшістю голосів (270) підтримав уряд. Тоді ж Ф. Дьюрчан офіційно вибачився за висловлювання, котрі призвели до виступів протесту в країні.

3. Економічний розвиток Угорщини у 1990-2005 рр.

Радикальні політичні зміни на зламі 80-90-х років XX ст. створили умови для проведення системних економічних реформ. Уряд Й. Анталла вдався до "шокової терапії", скоротив видатки на оборону, ліквідував держплан, зберіг кредитоздатність угорських товарів. Для проведення необхідних реформ Світовий банк надав країні кредит на суму 1,3 млрд дол. До процесу приватизації поступово залучався іноземний, передусім німецький і американський капітал, що дало можливість провести швидкі структурні зміни в економіці. Завдяки цьому Угорщина втричі збільшила експорт у західні країни, було створено 300 тис. нових робочих місць. У 1994 р. парламент прийняв земельний закон, який обмежив максимальні володіння до 300 га і заборонив іноземцям купувати землю. З середини 90-х років XX ст.40% валового національного продукту давав приватний сектор. Урядова фінансово-економічна політика дозволяла утримувати відносно низький рівень інфляції, стабілізувала угорський форинт. Реально скоротилася заборгованість перед західними кредиторами, збільшилися пенсії та зберігалася соціальна стабільність.

З кінця 90-х років XX ст. Угорщина намагалася адаптувати господарство до вимог Євросоюзу. Значна увага приділялася торгово-економічному співробітництву, особливо в реалізації великих проектів у сфері інвестицій. У 2000 р. ВВП зріс на 6,1%, безробіття зменшилося до 9%, а інфляція становила близько 10%. У 2005 р. ВВП становив близько 162,3 млрд дол. (16,6 тис. дол. на душу населення). Власні мінеральні ресурси обмежені, економіка більше зорієнтована на обробну промисловість (у 2006 р. вона давала п'яту частину ВВП).

Соціальна структура збалансована. У 2005-2006 рр. працездатне населення було зайнято в обробній і добувній промисловості (ЗО%), транспорті (9), будівництві (6), сфері послуг (27), торгівлі (13), сільському господарстві (14%); 11% громадян як вільні підприємці не користувалися найманою працею.

Сьогодні угорська економіка конкурентоспроможна, успішно інтегрується до світової системи поділу праці. Країна експортує машинне і транспортне устаткування, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, вино. Серед імпорту переважають нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і текстильні вироби, залізо, сталь. Експорт угорської продукції зорієнтований на країни ЄС (80%). Угорсько-український товарообіг за 2002-2005 рр. подвоївся. У 2006 р. угорський експорт в Україну становив близько 500 млн євро, а український в Угорщину - 550 млн євро.

Зовнішня політика. Важливий вплив на зовнішньополітичну стратегію Угорщини завжди мало її геополітичне розташування в центрі Європи. Протягом 1989-1991 рр. на етапі демонтажу комуністичної системи йшлося про її статус як нейтральної держави. Розпад СРСР і загострення становища в Південно-Схід-ній Європі зорієнтували Угорщину на вступ до євроатлантичних структур. На листопадовому референдумі 1997 р. (взяло участь 49,2%) 85% голосуючих підтримали ідею вступу країни до НАТО, а у квітні 1999 р. Угорщина офіційно стала членом цього блоку.

Угорщина проводить активну регіональну політику в рамках Вишеградської групи, де координує зусилля з Польщею, Чехією, Словаччиною в процесі європейської інтеграції. У рамках Центральноєвропейської ініціативи виступає за прискорення реалізації у повному обсязі Пакту стабільності для Південно-Східної Європи (1999). Під час квітневого референдуму 2003 р.83,7% громадян (взяло участь 45,6%) висловилося за вступ країни до ЄС, а у квітні 2004 р. Угорщина стала повноправним членом цього об'єднання. Європейському виміру підпорядковані й зовнішньополітичні кроки

4. Основні вектори зовнішньої політики Угорщини на сучасному етапі. Угорсько-українські відносини

Сучасна зовнішньополітична діяльність визначається трьома пріоритетами: інтеграція до ЄС, зміцнення стабільності в регіоні шляхом розвитку добросусідських відносин і захист прав та інтересів угорської меншини (всього за межами Угорщини проживає 5,5 млн угорців, у т. ч. близько 3 млн - в українському Закарпатті, румунській Трансильванії, сербській Воєводині та в південних районах Словаччини).15 травня 1996 р. набув чинності угорсько-словацький Договір про захист прав національних меншин. Угорсько-румунський Договір про дружбу і співробітництво підписано 16 вересня 1996 р. Він передбачав, зокрема, відкриття для угорців університету в Клужі.

Угорщина одна з перших країн світу визнала державну незалежність України і вже 3 грудня 1991 р. встановила з нею дипломатичні відносини, 6 грудня 1991 р. був укладений угорсько-український Договір про основи добросусідства та співробітництва. Сторони без жодних застережень визнали непорушність своїх кордонів, передбачили надання взаємної допомоги в разі агресії проти однієї з них третьої держави, зобов'язалися захищати етнічні, культурні, мовні та релігійні права і свободи національних меншин згідно зі стандартами міжнародного права. На сьогодні діє більше 40 міждержавних угорсько-українських угод про співпрацю у різних сферах економічного та суспільного життя. В Україні загалом є близько 300 українсько-угорських спільних підприємств.

Важливим вектором двостороннього співробітництва стала розробка перспективної стратегії розвитку прикордонних зв'язків. Зокрема, успішно реалізується проект розбудови європейського транспортного коридору Трієст - Будапешт - Київ. Уряд Угорщини надав 100 млн форинтів на створення в Ужгороді автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи "Тиса". З метою налагодження ефективної боротьби з повінню у Закарпатській області передбачена дислокація спільного українсько-угорсько-румунського батальйону "Тиса".

Список літератури

1. История южных и западных славян: в 2-х т. - Т.2. Новейшее время: Учебник / Под ред. Г.Ф. Матвеева и З.С. Ненашевой. - М.: Изд-во МГУ, 2001.

2. Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ - початок ХХІ ст): Навч. посібник. - К.: Знання, 2008.

3. Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи: Курс лекцій (40-90-ті рр. ХХ ст.). - К.: Либідь, 1997.

4. Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст.: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.: Либідь, 1996.