Реферат: Політика протекціонізму в сучасному світі та Україні

Забезпечення економічної безпеки й обороноздатності країни. Аргумент на користь протекціонізму у відношенні галузей, що випускають стратегічну і військову продукцію, носить не економічний, а скоріше військово-політичний характер. Затверджується, що надмірна залежність країни від імпорту може поставити країну в уразливе положення у випадку виникнення надзвичайних обставин.

Однак і цей на перший погляд справедливий аргумент вимагає ретельного і конкретного аналізу. Зокрема, серйозні утруднення може викликати саме визначення галузей, необхідних для забезпечення національної безпеки: до них може бути віднесене виробництво озброєнь, продуктів харчування, комп'ютерів, одягу, автомобілів, енергоносіїв і багато чого іншого. Важко назвати таку галузь, яка б не вносила свій внесок у забезпечення безпеки країни. Крім того, стимулювання за допомогою протекціонізму виробництва стратегічних не поновлюваних ресурсів (наприклад, нафти і газу) може створити залежність від імпортних постачань у майбутньому. Доцільніше створювати стратегічні запаси цієї продукції за дешевими цінами світового ринку, а не робити її більш дорогою, вводячи обмеження на зовнішню торгівлю. Нарешті, і стратегічні галузі можна захищати більш ефективним, чим зовнішньоторговельний протекціонізм, способом (наприклад субсидіями).

4. Додаткові аргументи проти протекціонізму

Як ми бачимо, аргументи на користь протекціонізму є щонайменше небезперечними, вони мають потребу в ретельній перевірці, і в багатьох випадках можна знайти більш ефективні засоби досягнення тих же цілей. Разом з тим крім неминучих утрат добробуту протекціонізм може породжувати і деякі додаткові негативні для країни наслідку.

Загострення міждержавних протиріч. Навряд чи можна сказати, що політика протекціонізму, проведена однією країною, не викликає відповідних мір з боку її торгових партнерів. Іншими словами, наслідком скорочення імпорту в результаті введення країною тарифних чи нетарифних обмежень зовнішньої торгівлі швидше за все стане скорочення і її експорту, виходить зниження зайнятості, зменшення сукупного попиту і т.д. Економічні протиріччя між країнами можуть загостритися до такого ступеня, що почнуться дійсні торгові війни, що будуть мати дуже серйозні негативні наслідки для всіх залучених у них сторін. Такий сценарій розвитку подій у реальній дійсності далеко не рідкий.

Скорочення експорту і погіршення платіжного балансу. Протекціоністська зовнішньоторговельна політика, скорочуючи імпорт і збільшуючи чистий експорт країни, неминуче впливає на рівень обмінного курсу національної валюти, сприяючи його підвищенню. У свою чергу, підвищення обмінного курсу стимулює імпорт і стримує експорт [5]. У результаті відбувається погіршення стану платіжного балансу країни, що має серйозні негативні макроекономічні наслідки.

Висновок

Органічною складовою зовнішньоекономічної політики є політика зовнішньоторговельна, яка передбачає використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів.

Зміст, структура та напрями зовнішньоторговельної політики визначаються такими складовими: мито і митні податки, кількісні обмеження, нетарифні методи регулювання, підтримка національного експорту, експорт та імпорт (держава намагається зменшити обсяги імпорту та збільшити обсяги експорту з метою підтримки національного виробника).

За економічною природою, цілям?