Реферат: Політика суцільної колективізації

1. – перетворення колективізації в комунікацію. Усуспільнювалася не тільки земля і худоба, але й птиця і дрібний реманент, щоб не здавати худобу в колгоспи її люди вирізували.

2. – прискорення строків колективізації. Щоб виконати обіцянку Косіора оголосили конкурс, який район швидше сколективізується. І якщо в січні в колгоспах було 15 % дворів, то в березні 1930 – 63 %.

3. – порушення принципів добровільності, бо в колгоспи заганяли силою

4. – розкуркулення.

Своєї головної мети, зібрати хліб, колгоспи не виконали. Головна причина в тому, що знищили куркуля як головного поставщика хліба, крім того люди в колгоспі працювали погано, бо працювали не на себе.

Якщо 1930 р Україна здала 400 млн. пудів хліба, то в 1931 – 380 млн., а в 1932 – 132 млн.

Колгосп – це форма закріпачення селян тому, що:

- Селянам не давали паспортів;

- Спочатку хліб здавали державі, а що залишилося –колгоспу;

- Не було зарплати;

- Всі мали відробляти трудодні.

Лише з 1933 р. в селі стали позитивні зміни:

- Колгоспам заздалегідь казали скільки хліба треба здати державі;

- Ввели натуральну оплату праці;

- Людей поділили на ланки і бригади;

- Селу дали 84000 тракторів і 27000 комбайнів.

Але найважливішим наслідком колективізації був голодомор 1932 – 1933рр.

Додатки (Документи)

1. Про сільське господарство України і про роботу на селі

Резолюція пленуму ЦК ВКП(б)

Листопад 1929 р.

<...> Комуністична партія і Радянська влада України завдяки своїй правильній і послідовній політичній лінії як у галузі господарського будівництва, а також щодо політичної та організаційної роботи на селі, на сьогодні зуміли не тільки відновити попередній рівень сільського господарства, а й у дечому перевищити його (посівні площі - 109,3%, зернові 97%, технічні культури - 287,5%, валовий збір зернових - 92,2% довоєнного рівня, тваринництва - 107%). <...>

Досвід минулого року підтвердив, що досягнення високих темпів у розвитку сільського господарства, розв'язання зернової проблеми можуть бути досягнуті тільки при посиленому розвитку великого громадського господарства - колгоспів, радгоспів, що побудовані на базі найновішої техніки.

Україна за своїми умовами (порівняно високий рівень сільського господарства, в тому числі по товарності, наявність великих кадрів сільськогосподарських робітників і батрацтва) має всі дані як для Степу, так і на Правобережжі для того, щоб у галузі переведення індивідуального селянського господарства на колективні рейки йти більш посиленим темпом попереду інших республік. Україна повинна протягом найкоротшого строку дати зразки організації великого громадського господарства не тільки на території окремих районів, а навіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазі протягом найближчих років суцільну колективізацію всього степового району України. У цьому напрямі дуже важливу організуючу роль повинні відіграти МТС, що набули на Україні особливо широкого розвитку. <...>

Усі ці завдання КП(б)У може розв'язати тільки при умові, коли у всіх ланках своїх правильно враховуватиме винятково складну обстановку в українському селі, значне загострення класової боротьби та особливу активність куркульства. Куркуль є найлютішим ворогом наших заходів у галузі колективізації, хлібозаготівель та ін„ і ці заходи можливо проводити тільки проти куркуля, тільки в боротьбі з ним.

Тому партійна організація України повинна ще більше посилити роботу по організації та піднесенню культурного рівня пролетарських мас села (сільгоспробітники, батрацтво), по згуртуванню і піднесенню активності всієї бідняцької маси, справжньому зміцненню її союзу з середняком для рішучого наступу на куркуля. Ради, кооперація, колективи повинні стати головними опорними пунктами цього наступу...

Комуністична партія Радянського Союзу в резолюціях і рішеннях з Чадів, конференцій і пленумів ЦК. - К., 1980. -Т.4.- С. 344-350.

2. Лист ЦК КП(б)У всім секретарям райкомів, головам райвиконкомів, уповноваженим обкомів про обов'язкове вивезення всіх наявних колгоспних фондів, у тому числі і посівного, в рахунок виконання плану хлібозаготівель 24 грудня 1932 р.

У зв'язку з відміною постанови ЦК КП(б)У від 18 листопада ц.р. про колгоспні фонди пропонуємо: