Реферат: Половое воспитание и подготовка учеников к семейной жизни (Статеве виховання та підготовка учнів до сімейного життя)

Соціалізація статевої поведінки – це виховання морально-естетичних поглядів, які регулюють ставлення людини однієї статі до іншої, це освіта дитини з питань статевої гігієни, культури інтимного спілкування і подружнього життя. Наші вимоги до дитини, оцінки її дій завжди опосередковані її статевою належністю. Батьки повинні мати уявлення про норму функціонування статевих органів у дітей, про динаміку їхнього розвитку на окремих вікових періодах. Соматосексуальний розвиток має свою послідовність розвитку вторинних статевих ознак у хлопчиків і дівчатах, які поступово досягають рівня розвитку зрілого чоловіка і жінки. Наведемо віковий показник і послідовність прояву ознак пубертатного розвитку в обох статей.

Вік, років	Хлопчики	Дівчатка
9-10	-	Ріст кісток тазу, округлення сідниць
10-11	Початок росту яєчок і статевого члена	Початок росту молочних залоз. Ріст волосся на лобку.
11-12	Активність простати	Ріст зовнішніх і внутрішніх геніталій. Гормонально зумовлені зміни епітелію піхви.
12-13	Ріст волосся на лобку (спочатку за жіночим типом)	Пігментація сосків. Збільшення молочних залоз.
13-14	Швидкий ріст яєчок і статевого члена. Ущільнення білясоскової області.	Ріст волосся в підпахвових западинах. Початок ментсруації (у середньому в 13,5 років, коливання від 9-17 років). Перші менструації кілька років можуть бути без овуляції.
14-15	Ріст волосся в підпахвовій області, поява пушку на верхній губі. Початок зміни голосу.	Найраніша нормальна вагітність.
15-16	Зрілі сперматозоїди (у середньому в 15 років, коливання від 11-17 років)	Вугрі. Більш низький голос. Регулярні менструації.
16-17	Ріст волосся на обличчі і тулубі. Чоловічий тип рослинності на лобку.Вугрі.	Зупинка росту скелету.
21	Зупинка росту скелету.

1.3.2 .Періодизація вікових етапів психосексуального розвитку дитини

Оскільки разом з фізичним і соціальним розвитком дітей змінюється їхня статева поведінка, спеціалісти розробили періодизацію вікових етапів психосексуального розвитку дитини, яка допоможе батькам й педагогам уважніше придивитися до статевої поведінки дітей, краще зрозуміти динаміку оволодіння ними статевими ролями.

Пренатальний етап , період внутрішньоутробного розвитку характеризується диференціацією генів, геніталій і структур мозку.

Парапубертатний (1-7 років) – вперше проявляється усвідомлення свого статевого «Я» як хлопчика чи дівчинки.

Препубертатний період (7-13 років – період, що передує першим ознакам статевого дозрівання) характеризується подальшим закріпленням статевих моральних орієнтацій дитини, вправлянням статевої поведінки в іграх, спілкуванні з ровесниками.

Для пубертатного періоду (12-14 років) характерне формування образу статевого «Я», платонічних еротичних орієнтацій, набуття першого досвіду міжстатевих інтимних контактів, а також онанізму.

У перехідний період сексуальності (15-18 років) відбувається інтенсивне формування моральних статевих установок і орієнтацій, мають місце і сексуальні фантазії, і петинг (еротичні пестощі), і перше романтичне кохання , і початок статевого життя.

2. Особливості статевого розвитку для різних віків

Потрібно враховувати особливості статевого розвитку, що характерні для різних віків: дошкільного, молодшого шкільного і підліткового.

Молодший шкільний вік – період від сформованої статевої ідентичності до початку статевого дозрівання, таким чином, від 6-7 до 11 років. Індивідуальні границі цього періоду можуть коливатися, особливо якщо їх оцінювати по окремих сторонах розвитку. Протягом цього періоду відбувається перехід від адаптації до індивідуалізації. Хоча на цей вік приходяться критичні періоди багатьох сторін гормональної, фізіологічної і психологічної статевої диференціації, середові детермінанти розвитку. Середові детермінанти самі по собі мало незалежні: хлопчиків і дівчинок однаковою мірою стосується і розширення кола і якість спілкування, і поява нових – шкільних – обов'язків, і підвищення інтелектуального й емоційного навантажень, і застосування критеріїв самооцінки і багато іншого.

М.Хьюз відзначав, що на першому році навчання хлопчики частіше дівчинок відчувають труднощі в емоційній адаптації, координації рухів, мови, проявів наполегливості. На другому році навчання дівчинки перевершують хлопчиків у мовних завданнях, уступаючи їм у моторних навичках і розвитку просторової пам'яті. До кінця навчального року стомлюваність виявляється більше в хлопчиків і виражається в розгальмуванні, непосидючості, відовлекаємості. Звідси можна зробити висновок, що хлопчики сутужніше переносять психологічні навантаження.

У ряді досліджень показано, що хлопчики краще у виконанні завдань, що вони вважають «чоловічими», а дівчинки краще справляються з «жіночими», на їхню думку, завданнями. Хлопчики виявляють більше інтересів до завдання при матеріальному, а дівчинки – при емоційному заохоченні успіху. Звернувшись до дорослого життя, ми побачимо те ж: жінки, як правило, не без іронії відносяться до того значення, що чоловікам додають різного роду знаки відмінності. Відрізняють також, що у хлопчиків більший рівень домагань. Хлопчики краще виконують завдання поодинці, а дівчинки – у змішаній по статі групі. За даними людських досліджень з відділу гігієни дітей і підлітків, у школах звичайного типу в хлопчиків рівень невротизму вище, ніж у дівчинок, але до кінця IV класу ця різниця стирається.

Дівчинки акуратніше хлопчиків, більше хлопчиків схильні відповідати вимогам дорослих і завойовувати їхній настрій, подобатися ім. Дівчинки ближче до умовного портрета «гарного учня». Бути «поганим учнем» стає свого роду хлоп'ячим статусом. Те, що «середовище визначає розвиток дитини» через переживання середовища, позначається не тільки на особливостях процесів адаптації і компенсації у хлопчиків і дівчинок, але й у більш широкому плані – на взаєминах статей. Дівчинки досить швидко засвоюють тон некритичної переваги над хлопчиками, що спотворює статеву соціалізацію.

Ігри і заняття хлопчиків – війна, спорт, космос, пригоди, «чоловічі» кружки по інтересах. Хлопчики зачитуються героїчними творами, захоплюються пригодницькою, військовою, детективною тематикою і наслідують своїх героїв. Часто при цьому вони переймають зразки грубої «мужністі»: пробують курити, учаться по-особливому спльовувати, ходити «особою» чоловічою ходою, тримати руки в кишенях і т.д. (усі ці деталі дуже залежать від часу і моди). У них з'являється особлива потреба в близькості до батька, наявністю загальних з ним справ. Якщо батька немає чи відносини з ним не ладяться, то виникає потреба в фігурі, яка замінить батька, якою може стати керівник кружка, тренер у спортивній секції, учитель-чоловік.

Дівчинки у своєму колі обговорюють літературних і реальних «принців» і «лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків і в кого-небудь з них «закохуються», заводять перші зошити, у які записують цікаві пісні, вірші, що часто здаються дорослим примітивними. Виникає особлива потреба близькості з матір'ю. Потреба близькості з батьком (чи дорослим, який його замінює) далеко не завжди займає в дівочому житті цього періоду належним образом оцінюване місце.

І для дівчинок і для хлопчиків період полової гомоселізації – це час статеворолевого розвитку через самовизначення в системі статевих відносин. Цей розвиток містить у собі виникнення інтересу до протилежної статі, що виявляється у своєрідному залицянні. Уся його своєрідність зрозуміла, якщо врахувати, що це притягання в ситуації відштовхування. Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків, показати дівчинці, що він виділив її серед інших дівчинок, і звернути її увагу на себе. Ці внутрішні суперечливі задачі зважуються через систему агресивних (хлопчики) і оборонних (дівчинки) дій. Іноді хлопчик у відповідь на питання, навіщо він смикнув дівчинку за косу, відповість: «А вона мені подобається». Таке усвідомлене пояснення у вустах дитини скоріше виключення з правил, але виключення, дуже точне саме правило. Серйозних конфліктів між дітьми це залицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття «обійденності», своєї непривабливості. Дівчинки часто самі провокують хлопчиків на такий прояв уваги, усіляко жартуючи над ними. Іноді ж, нагадуючи тим самим дорослих жінок, вони беруть ініціативу на себе. В останні 10-15 років це трапляється раніше і частіше, відбиваючи особливості прийняття статевих ролей у культурі.

Особливості поводження нерідко викликають у цей період в батьків тривогу і прагнення призвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному і розгорнутому проходженню закономірного етапу розвитку. Надолуження його в наступному виражається у «застріванні» на інфантильно-агресивних способах залицяння тоді, коли воно вже повинне переходити до більш зрілих форм.

У молодшому шкільному віці характер починає виявлятися більш чітко і виразно. У 10-літньому віці хлопчики більш екстравертні, а дівчинки більш лейфотичні (нестабільні) і менш щирі. При сторонніх дівчинки менш охоче розкривають своє «Я». Хлопчики в порівнянні з дівчинками – більш активні і наполегливі, більш напружені і схильні до ризику, менш виконавчі і чуттєві, мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає більш глибоке проникнення особливо в характер особистості хлопчика і дівчинки, а не безстатевої особистості взагалі «учня».

Приблизно в 13-14 років – підлітковий період - у юнаків і дівчаток починає виявлятися потяг до особистостей протилежної статі. Прагнення це спочатку носить безглуздий характер, потім до періоду змужніння (18-35 років) досягає значної сили. Це половий потяг.

Тривалість перехідного періоду життя людини – статевого дозрівання – складає звичайно 3-5 років. У цей час підсилюють свою діяльність залози внутрішньої секреції, що виробляють гормони – речовини, що надходять у кров і зухвалі визначені ефекти в окремих органах і тканинах. Діяльність цих залоз підлягає діяльності центральної нервової системи і складає з нею як би єдине ціле.

До цього часу в основному вже сформовані полові органи і полові залози, але тільки в цей період життя людини починається різка диференціація в будівлі тіла і психіки.

Статеве дозрівання дівчинок і хлопчиків протікає по-різному. В ньому можна виділити у дівчинок два періоди: перший – швидкий розвиток молочних залоз і полових органів з одночасним прискореним ростом тіла. Цей період закінчується початком менструації. Другий період містить у собі завершення перебудови жіночого організму, уповільнення росту тіла і початок формування умов для зачаття у внутрішніх полових органах. Змінюється характер – більш вираженими стають сором'язливість, кокетливість, улюбливість.

У хлопчиків виділяють три періоди статевого дозрівання, що закінчується до 16-18 років з появою кадика, огрубінням рис обличчя, мутацією голосу, збільшенням м'язової сили, характерною чоловічою статурою.

Період від дитинства до юнацтва відбувається порівняно швидко, і, тому у зовні дорослого юнака зустрічаються ще багато рис дитини, особливо в характері.

Слід зазначити, що дозрівання полового апарата як у чоловіка так і жінки, починається значно раніш, ніж з'являються умови для створення родини.

Хоча потреба в половому спілкуванні у юнаків виявляється раніш, ніж у дівчаток, прагнення до духовної близькості - відсутнє. Ранній початок полового життя, до досягнення необхідної фізичної, психічної і фізіологічної зрілості небажано; це може зробити несприятливий вплив на організм. При цьому існує реальна небезпека зараження венеричними захворюваннями. Крім того, у дівчаток настання вагітності пред'являє незміцнілому ще організму надмірне навантаження.

Акселерація, що спостерігається в останній час, підлітків виражається в збільшенні маси і довжини тіла, прискоренні віково-статевій диференціації, більш раннім статевім дозріванні.

Це явище викликане, мабуть, багатьма причинами: зміна укладу життя, включенням у харчування великої кількості повноцінних білків, урбанізацією. Визначне значення має і широке поширення шлюбів між обличчями різних національностей і народностей.