Реферат: Поняття господарського об єднання Законодавство про господарські об єднання 2

*особливістю правового становища державних статутних об’єднань є обмежене право виходу підприємств із них, Державні підприємства мають право вийти з державних об’єднань за згодою органів, визначених в актах про їхнє створення.

Третім видом статутних об’єднань визначено консорціум.

Консорціум – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети. Консорціуми за загальним правилом створюються з метою реалізації певних інвестиційно-будівельних проектів (програм).

Після досягнення статутної мети консорціум або ліквідується, або перетворюється рішенням його засновників і реєструється як постійне господарське об’єднання.

3. Функції та компетенції господарського об’єднання

Функції та компетенція господарського об’єднання за загальним правилом визначаються в індивідуальному порядку – тими нормативними актами, якими створюється об’єднання.

Господарському об’єднанню, як правило, притаманні такі функції:

*виконання завдань, визначених договором, статутом, актом про створення об’єднання (промислова діяльність, будівництво, транспортна діяльність та ні ін.);

*вирішення спільних для групи підприємств питань, зокрема, питань соціально-економічного розвитку;

*проведення спільної для галузі науково-технічної політики (поліпшення якості продукції) підвищення технічного рівня виробництва, ефективне використання потужностей зовнішньоекономічна діяльність тощо);

*виконання при необхідності планових функцій, якщо це передбачено статутом або установчим договором;

*координаційні;

*захист прав та інтересів підприємств об’єднання тощо.

4. Правовий статус промислово-фінансових груп

Специфічним видом господарських об’єднань є промислово-фінансові групи (ПФГ). Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України “Про підприємства в Україні” порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулювання спеціальним законодавством.

Згідно із зазначеним Законом промило сов-фінансова група становить собою об’єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державний програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.

Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські ат інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.

Учасники ПФГ, серед яких обов’язково є наявність банківської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.

Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони:

*приймають протокольне рішення про намір створення ПФГ;

*приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;

*розробляють та затверджують техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

*розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);

*визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.

генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками.

Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених в установленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, його право та обов’язки, порядок звільнення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов’язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ; які визнають необхідними ініціатори її створення.

Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-економічне обґрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів.

З метою визначення можливості монополізації ринків у результаті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимонопольний комітет відповідно до встановлених законодавством повноважень може запитати також інші документи перелік і порядок розгляду яких визначається Комітетом.

Уповноважена особа подає на ім’я Прем’єр-міністра України такі документи:

*доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;