Реферат: Поняття криміналістичної версії
Зміст
Вступ............................……………................................................................2
1. Поняття криміналістичної версії...………….......………….....................4
1.1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка в процесі розслідування злочинів............................………………….........7
2. Елементи планування. Особливості планування при порушенні кримінальних справ по офіційним матеріалам і оперативно-розшуковим даним.......…...............……………………………………..…..................20
3. Версії і планування по справах податкових злочинів…………….......27
Висновок.....................................................................………………........34
Використана Література.........................................…………….......36
Вступ
Розкриття злочину — процес встановлення об'єктивної істини у справі, який здійснюють на основі загальних положень теорії пізнання. У пізнанні обставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під час попереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогії досить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основою побудови версій. Порівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками (способом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) з аналогічними раніше розкритими злочинами, слідчий може встановити нові суттєві обставини у кримінальній справі.
У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і подій минулого, тому особливе значення має формально-логічна категорія гіпотези. Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів гіпотеза дістала назву криміналістична версія — обґрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин.
Необхідно зважати на те, що гіпотетичний методпізнання характерний не тільки для попереднього та судового слідства. Його широко застосовують в оперативно-розшуковій діяльності,а також експерти.
Відповідно до норм чинного кримінально-процесуального законодавства України завдання попереднього слідства полягає у викритті осіб, винних у вчиненні злочинів, шляхом обирання й перевірки доказів, що здійснюється з метою визначення предмета судового розгляду з огляду на це зазначене слідство — це виявлення, розгляд, перевірка й оцінка фактичних даних, що мають значення доказів у кримінальній справі та відіграють роль засобу встановлення обставин останньої. Вони повинні відповідати вимогам допустимості, а саме:
1) виходячи з джерел перелічених у ч 2 ст. 65 КПК України;
2) мати відношення до предмета доказування;
3) відповідати вимогам процесуальної форми тобто сукупності визначених процесуальним законом умов необхідних, з одного боку для виконання органами слідства тих дій які сприяють здійсненню їх функцій в галузі розслідування, а з другого — для здійснення громадянами — учасниками кримінального судочинства дій, спрямованих на реалізацію їх прав і виконання покладених на них обов’язків;
4) відповідати вимогам принципів та гарантій кримінального судочинства.
Пізнання злочину здійснюється у повній відповідності з загальнимизакономірностямиі категоріямитеорії пізнання. Злочин, як подія що маламісце в минулому, не може бути сприйнятийслідчим лише черезоргани почуття. Безпосередньо сприйматися можуть лише матеріальнісліди та наслідки злочину. А для розшуку цих слідів та оцінки їхзначення необхідна напруженарозумова діяльність слідчого.
Слідче пізнання як й будьяке інше є єдністю юридичних і психологічнихзнань, що коригується практикою. Існують дваосновні рівня пізнання:
1) стихійно емпіричний(повсякденно життєвий),притаманний усім людям;
2) науковий властивийспеціально підготовленим фахівцям (професіоналам).
Розслідування злочинів обґрунтовано відносять до специфічної пізнавальної діяльності тієї, яка має творчий характер. Важливою умовою успішного вирішення завдань що виникають при цьому є єдність психологічних та інтелектуальних якостей слідчого.
Методом організації розслідування виступає планування дій слідчого, а логічною основою планування слугують слідчі версії – одна з різновидів криміналістичної версії.
1. Поняття криміналістичної версії
Важливим логічним інструментом пізнання є гіпотези, які у слідчій діяльності прийнято називати версіями. У перекладі з латинської слово «версія» означає поворот, видозміну. В юридичному розумінні воно вживається як синонім будь якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності. Версія детермінована з проблемною ситуацією, з питаннями, які не дістали вирішення у процесі розслідування.
У гносеологічному (пізнавальному) аспекті версія являє собою форму переходу від не знання до знання про подію, що розслідується. Тому, на нашу думку, її треба розглядати як форму і процес відображення явищ матеріального світу, осягнення думкою об’єктивної природи предмета що пізнається.
Процес пізнання не передбачає розмежування окремих боків процесу мислення. Логічний процес не існує без пізнавального і психічного, пізнавальний — без логічного і психічного, а психічний — без пізнавального і логічного. Усі вони взаємопов’язані та взаємообумовлені. Це різні сторони єдиного процесу мислення.
Психічна діяльність є діяльністю мозку органу мислення (психічний бік мислення) і водночас відображенням, пізнанням світу об’єктивної дійсності (пізнавальний бік мислення), а думка — це насамперед продукт мислення кінцевий вияв процесу (логічний бік мислення).
Розділити окремі сторони процесу мислення при його практичному застосуванні неможливо. Лише у разі дослідження останніх здійснюваного з метою визначення їх специфічних ознак доцільне розмежування цієї складної розумової конструкції.
Більшість авторів ставлять знак рівності між версією і гіпотезою. Аналіз сучасних дослідників дає підстави говорити про те, що відмінність версії від гіпотези полягає не в її пізнавальній природі, а в специфіці умов використання, побудови і практичної перевірки. Версія застосовується у такому специфічному виді діяльності, як розслідування злочинів. При цьому має місце оперування фактами, що мають значення для встановлення істини у справі, процес збирання інформації під час висування і перевірки версії відзначається підзаконним характером обмеженістю і ненадійністю фактологічної основи, протидією з боку зацікавлених осіб. “Однією з форм пізнання невідомого є гіпотеза. По своїй природі, версії -- різновид гіпотез. На відміну від наукових гіпотез версії не переслідують мети створення наукової теорії, а їхня перевірка здійснюється в термін, установлений для розслідування.”[1]
Версія, з одного боку, є окремим методом криміналістичної науки, а з другого — ймовірною інформаційно-логічною моделлю проблемної ситуації, результатом розумової діяльності слідчого. Оскільки пізнавальна діяльність слідчого має творчий характер, в її структурі присутні як обов'язкові та неусвідомлювані компоненти інтуїція, здогадка, установки, уявлення, професійні знання, фантазія.
Велике значення мають інтелектуальний потенціал, рівень освіти, спосіб мислення, професійний досвід слідчого, його здатність використовувати передовий досвід розслідування злочинів, запобігання їм. Це дозволяє слідчому розгорнути припущення в систему фактів (доказів), пояснити процес їх формування, встановити правильність або помилковість його висновків стосовно події, яка розслідується.
У науковій літературі немає єдності поглядів щодо сутності, місця, значення та ролі версії під час здійснення попереднього слідства.
Уявляється, що для визначення поняття «криміналістична версія” велике значення мають й істотні ознаки. А такими ознаками є те, що слідча версія — це самостійна форма мислення, яку не можна ототожнювати з поняттям, міркуванням, висновком, а також висунуте слідчим припущення, що підлягає обов'язковій перевірці.
Таким чином, криміналістична версія — це припущення слідчого стосовно невстановлених обставин події, яка досліджується, максимально широке узагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдиним поясненням і спрямоване на розслідування злочинів.
Криміналістична версія – це обгрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по справі.2
Версія — обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу визначеного злочину.3
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--