Реферат: Поняття та система Цивільного права
Поділ особистих немайнових відносин на
- пов’язані з майновими (відносини авторства, винахідництво і т.д);
- не пов’язані з майновими (відносини щодо честі , гідності та ділової репутації, життя, здоров’я, ім’я та ін.).
Проблема позитивного чи негативного регулювання цих відносин
- Проблема т. зв. “організаційних” (внутрішніх) відносин (проф. Октябрь Олексійович Красавчиков).
3. - В навчальній юридичній літературі (Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ за ред. О.В. Дзери.-К.:Юрінком Інтер,2002.) прийнято виділяти певні ознаки методу правового регулювання цивільних відносин:
1). юридична рівність учасників цивільних правовідносин;
2). самостійний організаційно-майновий статус учасників цивільних правовідносин;
3). ініціативно-диспозитивний характер цивільно-правових норм;
4). відновлювально-компенсаційний характер захисних засобів порушеного права.
- З них ознакою методу слід визнати хіба що третю.
Метод диспозитивності.
- Абсолютна диспозитивність (ст. 11 ЦК- дії осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки;
ст. 247 ЦК – строк дії довіреності
встановлюється у довіреності; якщо не встановлено, то діє до її припинення).
- Відносна диспозитивність (ст. 257- позовна давність 3 роки;
ст. 537- виконання зобов’язання внесеннямборгу в депозит нотаріуса).
- Поєднання з імперативним методом (визнання правочину недійсним).
- Принципи цивільного права містяться у ст. 3 ЦК України “Загальні засади цивільного законодавства”:
1). неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2). неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;
3). свобода договору;
4). свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5). судовий захист цивільного права та інтересу;
6). справедливість, добросовісність та розумність (ст. 727 ЦК розірвання договору дарування на вимогу дарувальника- якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).
4. - На думку київського вченого В.І. Синайского (Василь Іванович1876-1949 р.р.) визначення цивільного права треба давати щонайменше у двох розуміннях:
- об ’ єктивне цивільне право
- суб ’ єктивне цивільне право
- Об’єктивне цивільне право- це система правових норм, які на основі диспозитивності регулюють майнові та особисті немайнові (цивільні) відносини, що базуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників.
- Об’єктивним воно є тому, що правові норми не належать якимось конкретним