Реферат: Поняття та структура Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країн СНД

Так, наприклад, було прийнято рішення про зближення вітчизняної методології статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею з методологією ООН. Якщо раніше, у нашій країні включали до зовнішньоторговельного обороту операції матеріального характеру, то зараз, починаючи з 1991p., подібні операції враховуються окремо, що зумовило необхідність створення нового класифікатора послуг.

У 1990 р. Держкомстатом СРСР було видано Тимчасовий класифікатор послуг у зовнішньоекономічній діяльності. Класифікатор було підготовлено на основі матеріалів Єдиної класифікації товарів , розроблених Статистичною комісією ООН. ТКП ЗЕД набрав чинності одночасно з ТН ЗЕД, і передбачалося, що він буде діяти протягом двох-трьох років до видання Статистичною комісії-то ООН спеціального класифікатора послуг.

Після введення в ТКП ЗЕД ряду доповнень йому було надано статус постійного. Для полегшення застосування нового класифікатора були розроблені ключі переходу від Єдиної товарної номенклатури, а також від Міжнародного стандартного галузевого класифікатора. Правильне визначення позицій товару в номенклатурі має вирішальне значення для встановлення, до якого з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар належить. Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його невірної класифікації і вказаних невірно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що даний шлях мінімізації митних платежів є досить популярним при здійсненні імпортних угод. Проведені нами дослідження на ринку взуття виявили такі тенденції. Даний ринок товарів споживання є найбільш керованим з точки зору митного регулювання. Але ступінь регулятивності нерівномірний. Так, за товарними позиціями на водостійке взуття, яке виготовляється із гуми та полімерних матеріалів, ставки митних тарифів практично не змінювались з 1993 р. - пільгова 7,5V а повна 10% митної вартості, хоча в Україні є цілий ряд підприємств, які випускають аналогічну продукцію. А щодо взуття, верхня частина якого вироблена з шкіри, текстилю чи штучної шкіри ставки практично змінювались щорічно і. нині, відповідно до постанови від 6 лютого 2000p., пільгова становить 25%, а повна 30%, за незмінних специфічних ставок не менше 5 ЄВРО за 1 пару шкіряного взуття, З ЄВРО за одну пару із шкірозамінника та 2 ЄВРО - за 1 пару із текстилю.

Посилення протекціоністської спрямованості мита за певними товарними категоріями зумовило зміни структури імпорту взуття. Так, якщо в 1997 р. гумове взуття та з полімерних матеріалів офіційно було завезено близько 2,7 млн. пар на суму 3.3 млн. дол. США, то в 1.998 р. такої продукції ввезли понад 11 млн. пар на суму 6,4 млн. дол. США за незмінного рівня споживання. У цей же період значно скоротилося ввезення іншого взуття: з 3 млн. пар до 1.4 млн. пар у грошовому виразі з 34,5 мли. дол. США до 20.7 млн. У 1999 р. та 2000 р. дані тенденції збереглися - офіційний імпорт взуття з натуральної шкіри продовжував скорочуватися, а взуття із текстилю та штучних матеріалів - зростати.

Y ТН ЗЕД суворо дотримує гься принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТИ ЗЕД, що мають юридичну силу.

Однозначне розуміння класифікаційних угруповань с не тільки перевагою ТН ЗЕД, а її необхідною умовою при визначенні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорт-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення економіко-статистичного аналізу.

Необхідно зазначити, що застосування класифікаторів міжнародного рівня - це не просто механічна заміна найменувань і кодів товарів. Перехід на принципово нові схеми класифікації і кодування, які використовуються в більшості країн світу, дають можливість добитися забезпечення зіставлення даних про взаємну торгівлю між Україною та її зовнішніми партнерами.

В Україні використовується українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, основу якої становить Гармонізована система опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Десятизначний цифровий код УКТЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару за ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмин знаки утворюють код товару за КНЄЕС, дев'ята та десята цифри призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.

Таким чином структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи, товарної позиції, товарної підпозиції, товарної категорії, товарної підкатегорії. Для докладної товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає:

відстежування змій та доповнень до міжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та інших рішень з тлумачення цієї основи, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

деталізацію УКТЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТЗЕД;

прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в >ТСТЗЕД;

поширення інформації про застосування УКТЗЕД:

ведення та зберігання еталонного примірника УКТЗЕД;

організацію роботи з видання і поширення УКТЗЕД та пояснень до УКТЗЕД;

здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТЗЕД.

Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відсутність чіткої класифікації визначення товару приводить до значних втрат бюджету країни. Прикладом цього може служити ситуація, яка склалася на ринку охоронних пристроїв для автомобілів в Україні. В УКТЗЕД України відсутній товарний код для класифікації охоронних автомобільних систем. Тому як правило, електронні засоби охорони для автомобілів імпортуються під кодом 85л 180900 "Пристрої сигналізації інші", а механічні - 830120000 "Замки для установки в транспортні засоби".

Обсяги імпорту за даними кодами становлять всього декілька десятків тисяч доларів США. Разом з тим, проведені нами дослідження па ринку автомобільних сигналізацій в Україні показали, що загальні обсяги продажу систем автосигналізації у 2000 році становили 12-15 млн. дол. США . При цьому на 95% попит задовольнявся за рахунок імпорту, а тільки 5% за рахунок національного виробника.

Зрозуміло, що значна частина ввезеної охоронної сигналізації імпортується або через систему заниження митної вартості, або під іншими товарними кодами, які дозволяють мінімізувати митні платежі. Значна розбіжність між обсягами реалізації імпорту та митними надходженнями, па наш погляд, свідчить про застосування обох схем одночасно.