Реферат: Поняття та види адміністративного примусу
Вiн визначає загальнi засади дiяльностi, а також статус державних службовцiв, якi працюють у державних органах та їх апаратi [5] .
Державна служба в Україні - це професiйна дiяльність осiб, якi займають посады в державних органах та їх апаратi щодо практичного виковання завдань i фувкцiй держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштiв.
Цi особи є державними службовцями i мають вiдповiднi службовi повноваження.
Державна служба грунтується на таких основних принципах:
1) служiння народу Украни;
2) демократизму i законностi;
З) гуманiзму i соцiальної справедливостi;
4) прiоритету прав людини i громадянина;
5)професiоналiзму, компетентностi, iнiцiативностi, чесностi, вiдданостi справi;
6) персональної вiдповiдальностi за виконання службових обов’язкiв i дисциплiни;
7) дотримання прав та законних iнтересiв органiв мiсцевого i регiонального самоврядування;
8) дотримання прав пiдприємств, установ i органiзацiй, об’єднань громадян.
Право на державну службу мають громадяни України незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової i нацiональної приналежностi, статi, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, мiсця проживання, якi одержали вiдповiдну освiту i професiйну пiдготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний вiдбiр, або за iншою процедурою, передбаченою Кабiнетом Мiнiстрiв.
У законi закрiплена етика поведiнки державного службовця.
Вiн повинен:
1) сумлiнно виковувати свої службовi обов’язки;
2) шанобливо ставитися до громадян, керiвникiв i спiвробiтникiв, дотримуватися високої культури спiлкування;
З) не допускати дiй i вчинкiв, якi можуть зашкодити iнтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацiю державного службовця. Вказаний закон також закрiплює i регулює:
1) Державну полiтику в сферi державної служби;
2) Правовий статус державних службовцiв державних органiв та їх апарату;
З) Проходження державної служби в державних органах та їх апаратi;
4) Службову кар’єру;
5) Припинення державної служби;
6) Матерiальне та соцiально-побутове забезпечення державних службовцiв;
7) Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про державну службу.
1.3 Загальна характеристика Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення
Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення прийнятий 7 грудня 1984 р. i введений в дію з 1 червня 1985 р. За цей перiод в нього внесено багато змiн i доповнень.
Основним завданням Кодексу є охорона суспiльного ладу України, рiзних форм власностi, соцiально-економiчних, полiтичних та особистiсних прав i свобод громадян, а також прав i законних iнтересiв пiдприсмств, установ i органiзацiй, установленого порядку управлiння, державного i громадського порядку, змiцнення законностi, запобiгання правопорушенням, виховашня громадян у дусi точного i неухильного додержання Конституцiї України i iнших законiв, поваги до прав, честi i гiдностi громадян, до правил громадського спiвжиття, сумлiнного виконання своїх обов’язкiв, вiдповiдальностi перед суспiльством.
Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення складасться iз Загальної i Особливої частин. У Загальнiй частинi закрiплено поняття адмiнiстративного правопорушення, форми вини, вiдповiдальностi громадян, у тому числi неповнолiтнiх, вiдповiдальностi службових осiб, iноземних громадян i осiб без громадянства; визначенi обставини, що виключають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (необхiдна оборона i крайня необхiднiсть); вказанi мета i види адмiнiстративних стягнень, порядок накладання адмiнiстративних стягнень.