Реферат: Пожежна профілактика

– заборона куріння в не встановлених місцях;

– проведення зварювальних і інших робіт, пов’язаних з вогнем, в пожежонебезпечних приміщеннях і ін.

Експлуатаційними заходами є:

– своєчасні профілактичні огляди;

– ремонти;

– випробування.

5. Основні методи вогнегасіння

Горіння в умовах пожежі може бути ліквідоване наступними методами:

1) видаленням окислювача або зниженням його процентного вмісту в зоні горіння (тобто вогнище пожежі ізолюється від навколишнього повітря або палаючи об'єми заповнюються газами, що не горять, або парою);

2) видаленням горючої речовини з вогнища пожежі (або зниження його процентного вмісту в зоні горіння) чи зміною його властивостей (тобто метод передбачає облаштування розривів, а також спуск рідини, що спалахнула, в резервний об'єм з тим, щоб згоріли лише залишки рідини);

3) інтенсивним гальмуванням (інгібіруванням) швидкості хімічної реакції в полум'ї за рахунок застосування інгібіторів, що вводяться в зону горіння;

4) механічним зриванням полум'я в результаті дії на нього сильного струменя газу або води (вибухом або турбореактивними установками);

5) створенням умов вогнеогородження, тобто застосуванням спеціальних вогнеперешкод.

Сучасне гасіння пожеж засноване на широкому використанні комбінації методів і прийомів ліквідації горіння. Вибір методу гасіння залежить від конкретних умов пожежі і її можливого розвитку.

6. Класифікація матеріалів, будівельі виробництв по пожежній безпеці

Згідно з будівельними нормами і правилами всі будівельні матеріали і конструкції по мірі займистості поділяються на три групи: незгоряючі,

важкоспалимі і згоряючі.

Незгоряючими вважаються конструкції, виконані з незгоряючих матеріалів. Незгоряючи матеріали під дією вогню чи високої температури не спалахують, не тліють і не обвуглюються (червона і силікатна цегла, азбоцемент, мінеральна вата і ін.).

Важкоспалимими вважаються конструкції, виконані із важкоспалимих матеріалів, а також із згоряючих матеріалів, захищених від вогню штукатуркою або облицьовкою з незгоряючих матеріалів. Ці матеріали під впливом вогню чи високої температури важко спалахують, тліють чи обвуглюються, але лише за наявності джерела вогню (бетон з органічними наповнювачами, деревина, піддана глибокому просоченню вогнезахисними сумішами, повсть, змочена в глині, саман і ін.).

Якщо конструкція виконана із згораючи матеріалів і не захищена від високих температур або вогню, то вона буде згоряючою.

Здатність конструкцій чинити опір дії пожежі протягом певного часу, зберігаючи при цьому звичайні експлуатаційні функції, називається вогнестійкістю.

Вогнестійкість конструкцій характеризується межею вогнестійкості, що є часом в годинах від початку випробування конструкцій по стандартному температурному режиму до виникнення однієї з наступних ознак:

– утворення в конструкції отворів або тріщин;

– підвищення температури від початкової на не обігрітому боці, в середньому більш ніж на 140 °С або в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на 180 °С;

– втратою конструкції несучої здатності і обвалення.

По вогнестійкості, що характеризується групою займистості і межею вогнестійкості, будівельні конструкції підрозділяються на п'ять категорій: I, II, III, IV, V. Із зростанням номера категорії збільшується ступінь займистості конструкції і зменшується межа її вогнестійкості. Згораючі конструкції не володіють вогнестійкістю.

Підвищити вогнестійкість будівель і споруд можна облицьовкою, обштукатурюванням будівельних конструкцій, а також просоченням антіпиренами і фарбуванням спеціальною фарбою (яка при пожежі спучується і підвищує термічний опір і тим самим підвищує межу вогнестійкості).

Відповідно до протипожежних норм (СНиП II – 2-80) всі виробництва по вибуховій, вибухопожежній і пожежній небезпеці підрозділяються на наступні категорії: А, Б, В, Г, Д.

Категорія А – вибухопожежонебезпечні; до цієї категорії відносяться виробництва, пов'язані з виготовленням, застосуванням і зберіганням:

– газів і пари з нижньою межею займання до 10 % (за об'ємом) і наявних в кількостях, при яких вони можуть утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші;

– рідин, з температурою спалаху до 28 °С;