Реферат: Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи

ЗАГАЛЬНІ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ТА ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Кролі сприйнятливі до багатьох інфекційних та інвазійних хвороб, дуже чутливі до наявних у повітрі подразнюючих речовин. Недоброякісні корми спричиняють у кролів тяжкі захворювання, що часто призводить до їх загибелі.

За даними епізоотологічного стану кролівницьких господарств, щороку гине і підлягає вимушеному забою близько 10%, а вибраковується внаслідок захворювань близько 25% виробничого стада (С.В. Леонтюк, А.П. Дубницький та ін., 1974). Тому до основних завдань ветеринарної служби в кролівницьких господарствах належать:

а)ветсанекспертиза кормів, контроль за їх зберіганням та згодовуванням;

б)недопущення впливу факторів, що сприяють виникненню хвороб;

в)недопущення накопичення та поширення в господарстві умовно патогенних мікроорганізмів;

г)запобігання занесенню інфекцій та інвазій;

д)специфічна профілактика проти деяких інфекцій;

є) підвищення природної резистентності та імунологічної реактивності кролів;

ж) ознайомлення працівників господарства з ветеринарно-санітарними правилами.

При організації кролівницьких господарств необхідно суворо дотримуватися ряду вимог: ділянка для розміщення ферми повинна бути вибрана па сухій, підвищеній, захищеній від панівних вітрів території, бажано із зеленими насадженнями, забезпечена доброякісною водою і віддалена від інших тваринницьких приміщень, заболочених ділянок. Ферму, ізолятор, забійний пункт, водосховище і гноївкозбірник обгороджують.

Клітки повинні бути просторими, світлими, постійно сухими, без щілин, з сітчастою (розмір комірок 15— 18 мм) підлогою; годівниці, напувалки, ясла повинні бути обладнані так, щоб корм і вода в них не забруднювалися і роздавати корми можна було при закритих клітках.

Для запобігання хворобам кролів потрібно щодня старанно проводити ветеринарно-санітарні і профілактичні заходи: тримати в чистоті клітки і періодично дезинфікувати їх; запобігати або послаблювати дію несприятливих зовнішніх умов; регулярно годувати кролів повноцінними доброякісними кормами, підібраними відповідно до їх віку і фізіологічного стану (спокій, сукрільність, лактація); напувати доброю водою; правильно підбирати в групи і розміщувати молодняк; щодня спостерігати за станом здоров'я кролів; ізолювати хворих.

Для запобігання інфекційним й інвазійним хворобам серед кролів необхідно проводити загальні профілактичні заходи, спрямовані проти занесення інфекції й інвазії. Для цього потрібно завозити кролів, інвентар і корми тільки з благополучних господарств; старанно оглядати привезених кролів і утримувати їх протягом місяця в карантині; дезинфікувати завезений інвентар; не допускати на ферму, до кормів і води для кролів інших тварин, птиці і сторонніх людей; знищувати гризунів; забороняти працівникам ферми відвідувати неблагополучні господарства; дезинфікувати взуття при вході на фер'му; працювати на фермі тільки у чистому спецодязі; проводити дезинфекцію кліток та інвентаря при комплектуванні стада на зиму, перед кожним окролом і при кожному переміщенні кролів, періодично дезинфікувати годівниці, напувалки і ясла, систематично (не рідше одного разу в місяць) оглядати кролів; ізолювати хворих на заразні хвороби, дезинфікувати їх клітки та інвентар; регулярно очищати клітки і вивозити гній, очищати годівниці, напувалки і ясла перед кожною даванкою корму і води; відбирати до стада здорових кролів, які не хворіли і дають здорове потомство.

При окремих заразних хворобах проводити спеціальні заходи: імунізацію здорових і лікування хворих кролів. У всіх неблагополучних господарствах (при заразному захворюванні кролів) обов'язково проводити загальні протиепізоотичні заходи: негайний поголовний огляд кролів, карантинування або виділення в окрему групу підозрюваних на зараження, ізоляція або карантинування і лікування підозрілих на захворювання; забій або ізоляція і лікування хворих, дезинфекція кліток й інвентаря, знищення підстилки і гною від усіх хворих, підозрюваних на захворювання і зараження кролів, заборона ввезення і вивезення, переміщення їх всередині ферми, вивезення інвентаря; установлення діагнозу, проведення бактеріологічного дослідження; накладення карантину або обмежувальних заходів, з'ясування джерела і шляхів занесення інфекції, ліквідація її вогнища і недопущення дальшого поширення; повторні (через 5—10 днів) поголовні огляди кролів. Після ліквідації хвороби карантин і обмежувальні заходи знімають.

Перед дезинфекцією проводять старанне механічне очищення території ферми, «літок, вигулів, приміщень, інвентаря та ін. Клітки дезинфікують щодня, приміщення — через кожні 5 днів до ліквідації захворювання. Залізні клітки можна дезинфікувати вогнем паяльної лампи.

Для дезинфекції кролятників, кліток методом зрошування застосовують 2-процентний гарячий розчин їдкого натрію, 20-процент-ну суспензію свіжогашеного вапна, освітлений розчин хлорного вапна, що містить 3% активного хлору.

Після дезинфекції кролятники слід побілити свіжогашеним вапном. Напувалки, відра, годівниці та інший інвентар дезинфікують зануренням на ЗО хв у кип'ячу воду. Гній, зібраний з ізоляторів, спалюють або закопують на глибину 1—2 м.

Ветеринарний інструментарій знезаражують кип'ятінням протягом 10—15 хв в 1 -процентному розчині соди або 5-іпроцентному розчині бури: термометри дезинфікують зануренням у дезинфекційний розчин; руки необхідно обмити 2—3-процєнтним розчином лізолу, спиртом або 1 -процентним розчином хлораміну; взуття знезаражують у дезбар'єрах, наповнених дезинфекційними розчинами, халати і рушники кип'ятять протягом 10—15 хв або прасують гарячою праскою.

У продезинфікованому приміщенні кролів можна розміщувати через 5—7 днів. Клітки після дезинфекції провітрюють до зникнення запаху дезинфікуючого засобу. Шкурки від заразнохворих кролів дезинфікують, замочуючи у 2-процентному розчині кристалічної карболової кислоти, хлораміном або лізолом. Пух від таких кролів знезаражують кип'ятінням (у мішечках) протягом 20—30 хвилин. При проведенні дезинфекції необхідно додержувати правил особистої безпеки.

Успіх роботи колективу кролівничої ферми залежить не лише від його сумлінної праці, а й від знання кожним його членам основ ветеринарії, від того, наскільки працівники усвідомлюють необхідність та значення проведення ветеринарно-санітарних профілактичних та протиепізоотичних заходів. Без цього у господарстві не може бути створена висока ветеринарно-санітарна культура.

СТАФІЛОКОКОВІ (ПІЄМІЧНІ) ЗАХВОРЮВАННЯ

Стафілококові захворювання дуже небезпечні для кролів будь-якого віку. Вони характеризуються утворенням на різних частинах тіла гнійних вогнищ.

Етіологія. Збудником цих захворювань є Staphylococcuspyogenesaureus і S. albus. Стафілококи мають кулясту форму і характеризуються хаотичним скупченням коків, які нагадують виноградне гроно. Діаметр золотистого стафілокока — 0,5—0,8 μ, білого— 0,8—-1 μ. Стафілококи добре переносять висихання, зберігаючи при цьому вірулентність навіть у сухому пилу приміщень, де утримуються хворі тварини.

При температурі 60° стафілококи гинуть за 5—10 хв, 1-процентний розчин формаліну убиває їх за 24 год, 3-процентний — за 1 год, 1-процентний розчин карболової кислоти — за 10—15 хв.

Стафілококи чутливі до ряду антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, тетрацикліну, окситетрацикліну, ауреоміцину, синтоміцину, левоміцетину та ін.

Патогенез. Стафілококи проникають в організм через ушкоджені шкіру та слизові оболонки або через запалені слизові оболонки. Потрапивши у сприятливі для них умови, починають виділяти токсини. Крім того, з вогнища ураження вони розносяться током крові по організму, спричиняючи численні абсцеси.

Епізоотологія. Стафілококи дуже поширені у природі. їх знаходять у грунті, воді, пилу, на рослинних кормах тощо. Стафілококові захворювання найчастіше спостерігаються серед кролів у літні місяці та в період окролів.

Основним джерелом поширення стафілококів є хворі тварини та ті, що перебували з ними у контакті, а також речі, з якими вони стикалися. Є припущення, що переносять стафілококи з хворих кролів на здорових кровосисні комахи, особливо блохи.

К-во Просмотров: 298
Бесплатно скачать Реферат: Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи