Реферат: Правові аспекти зовнішньоекономічних бартерних операцій

Про здійснення бартерних взаєморозрахунків у сфері ЗЕД слід повідомляти орган ДМС (якщо імпортуються або експортуються товари) чи орган ДПС (якщо імпортуються або експортуються роботи чи послуги). При цьому, згідно з абзацом 2 п.4 ст.3 Закону про ЗЕД-бартер, оскільки саме органи ДМС контролюють надходження товарів за імпортною частиною бартерного договору, то до їхніх обов'язків входить необхідність інформувати органи ДПС про порушення строків надходження товарів. А органи ДПС, своєю чергою, здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором, тож повинні інформувати органи ДМСУ про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, які мають бути імпортовані (абз.3 п.4 ст.3 Закону про ЗЕД-бартер).

Згідно з ч.4 ст.3 Закону про ЗЕД-бартер, повідомляти держоргани про проведення бартерної операції треба протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг у рамках бартерних відносин.

Дотримання строку проведення бартерної операції

Строки проведення бартерних операцій визначено уст.2 Закону про бартер (див. таблицю).

Пунктом 3 ст.2 Закону про ЗЕД-бартер передбачено подовження строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг). Це можливо за умови, якщо бартерний договір передбачає виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних деталей, товарів спеціального призначення та якщо одна зі сторін має разовий індивідуальний дозвіл, виданий на строк, визначений Мінекономіки.

Не поновлюються і не перериваються строки ввезення за бартерним договором (визначені у таблиці), якщо договір ЗЕД-бартеру підлягає переоформленню. Лише для високоліквідних товарів строк їх ввезення подовжується до 90 днів.

Якщо контрагенти змінюють умови договору, відповідно до яких іноземний контрагент погашатиме свої зобов'язання не в грошовій формі, а шляхом постачання товарів, робіт, послуг, тоді український постачальник подає копії договору та додаткових угод до податкового органу. Якщо ж умови договору змінюються так, що замість зустрічної поставки за бартерним договором іноземний контрагент погашає свою заборгованість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок українського контрагента, то, щоб зняти бартерну операцію з контролю, резидент подає до органу ДМС копії додаткових угод про зміну характеру бартерного договору та банківську довідку про надходження коштів у рамках цього договору в повному обсязі та в строки, встановлені законом.

Відповідальність за порушення строків

Як було обумовлено вище, до бартерного договору застосовуються правила, які регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, якщо бартерний договір містить їх елементи. Тому й відповідальність за недотримання умов такого договору визначається загальними нормами законодавства.

За порушення строків імпорту товарів (виконання робіт, надання послуг), визначених ЗЕД-бартерним договором, стягується пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості (згідно зі ст.3 Закону про ЗЕД-бартер).

Звільнення від стягнення пені при недотриманні строків ЗЕД-бартерного договору можливе лише у разі виникнення заборгованості через виникнення форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили (які мають бути документально підтверджені).

За неподання або несвоєчасне подання органам ДПС та ДМС інформації про факт проведення бартерної операції підприємству загрожують фінансові санкції у вигляді нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів, робіт чи послуг (на вимогу п.4 ст.3 Закону про ЗЕД-бартер).

Відповідальність між контрагентами. Укладаючи ЗЕД-бартерний договір, сторонам доцільно визначити можливі випадки недотримання строків договору (поставки з простроченням), непоставки товарів (невиконання робіт, послуг) або поставки таких товарів (робіт, послуг), що не відповідають умовам договору. При цьому в договорі треба обумовити розмір неустойки (у відсотках до вартості недопоставлених товарів (робіт, послуг) або до суми невиплачених коштів, встановити терміни сплати такої неустойки тощо.

Таблиця

Строки проведення бартерної операції

Предмет імпортної частини бартерного договору	Строк ввезення на митну територію України
Товари	У строки, зазначені у такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення ВМД на експорт)
Роботи чи послуги	У строки, зазначені у такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (з дати підписання акта виконаних робіт)
Високоліквідні товари (їх перелік встановлюється КМУ)	Строки ввезення не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної ВМД
Каучук натуральний, синтетичний, прискорювачі вулканізації каучуку готові	Якщо імпорт здійснюється з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки, - строк їх ввезення на митну територію України не повинен перевищувати 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення ВМД на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерними договорами

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України. ГК - Господарський кодекс України.

2. Закон України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”.

3. Закон України від 23.12.98 р. N 351-XIV “Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності”.

4. Закон України від 16.04.91 р. N 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

5. Закон України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

6. Положення про індикативні ціни в сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президента України від 10.02.96 р. N 124/96.

7. Постанова КМУ від 29.04.99 р. N 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.

8. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки від 06.09. 2001 р. N 201

9. Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136.

10. Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм ст.4 Закону України від 24.09.94 р. N 185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, затверджене наказом ДПАУ від 03.08. 2006 р. N 450.