Реферат: Правові засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України

Р.Є. Дьоміна у зв’язку з цим зазначила: «… у КПК повинен бути розділ, пов’язаний з особливостями використання в доказуванні криміналістичних обліків» [8, с. 15].

Проте вирішення цього завдання буде приречено на успіх тільки за умови багаторівневого правового врегулювання, адже розробка, наприклад, порядку отримання, надання та використання облікових даних у рамках лише КПК приведе до його зайвої громіздкості. В даному випадку цей порядок повинен бути передбачений відомчими нормативними актами, тобто відповідним посиланням на «передбачені законодавством обліки». Але згадані Закони «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію» нічого подібного в цьому відношенні не передбачають.

Уважаючи на це, технологія моделювання правового інституту використання спеціальних знань у криміналістичній обліковій діяльності повинна передбачити:

1. Ухвалення закону, в якому були б передбачені принципи побудови та функціонування реєстрації, об’єкти, види криміналістичного обліку, порядок отримання, надання, перевірки та використання інформації, обов’язок опису слідчим (спеціалістом) в інформаційно-пошукових картках відомостей про речові докази, направлення їх в органи кримінальної реєстрації та постановки на облік, інші питання. Даний нормативно-правовий акт слід назвати Закон України «Про облік та облікову діяльність у правоохоронних органах».

2. Внесення змін та доповнень до діючих нормативних актів, що регулюють облікову діяльність.

3. Розробка в КПК підрозділу, пов’язаного з особливостями використання в доказуванні облікової діяльності.

Даний підрозділ повинен бути поміщений в розділі 1 «Загальні положення» глави 5 КПК України «Докази», адже всі маніпуляції з інформацією у кримінальному процесі є не чим іншим, як різними напрямками доказування, тобто основа інституту. Тому норми глави про докази та доказування, мусять містити в собі загальні ідеї щодо кримінально-процесуального використання результатів облікової діяльності, які мають бути застосовані не тільки безпосередньо в доказуванні, але й корисні для інших напрямів їх використання.

В даному підрозділі необхідно передбачити наступне:

· повноваження органів та посадових осіб, які безпосередньо здійснюють кримінально-процесуальне провадження (вказаних у ч. 1 ст. 66 КПК), з надання доручень щодо перевірок за криміналістичними обліками;

· процесуальне оформлення отримання результатів облікової діяльності та форму відповідного документа;

· можливість та умови використання результатів облікової діяльності як доказів.

У інших розділах (главах) КПК України слід передбачити:

· право слідчого надавати доручення щодо перевірок за криміналістичними обліками;

· порядок використання спеціальних знань в моніторингу кримінальних справ (первісний облік кримінальних справ);

· права учасників процесу заявляти клопотання про надання даних криміналістичних обліків у випадках, коли ці дані можуть мати значення для відстоювання ними своїх інтересів.

Перш за все потребують процесуальної регламентації результати використання спеціальних знань для перевірок за криміналістичними обліками, як самостійні джерела доказів. Результати використання спеціальних криміналістичних знань у обліковій діяльності мусять бути оформлені у вигляді висновку спеціаліста, який має силу джерела доказів. Це надасть можливість використання експертних технологій без призначення судової експертизи в умовах дефіциту часу, наприклад, у стадії порушення кримінальної справи, ухваленні тактичних рішень тощо.

Тому слід внести зміни до другої частини ст. 65 КПК України, виклавши її в наступній редакції:

«Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, висновком спеціаліста, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій та іншими документами».

Це, відповідно, потребує внесення змін і до третьої частини ст. 66 КПК України, в якій слід врегулювати можливості використання даної інформації при збиранні доказів, виклавши її у такій редакції:

«У передбачених законом випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор та суд у справах, що знаходяться в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи, установам, що здійснюють ведення криміналістичних обліків та колекцій, провести перевірки за криміналістичними обліками, для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами по кримінальній справі».

Результати перевірок за криміналістичними обліками надаються особі, що провадить дізнання, слідчому, прокурору та суду у формі висновків спеціалістів».

Введення в орбіту кримінально-процесуального доказування висновку спеціаліста за результатами облікової діяльності по конкретних кримінальних справах, як самостійного джерела доказів, актуалізує необхідність вирішення низки питань щодо його допустимості у кримінальному процесі.

У цьому сенсі потребує врегулювання правовий механізм витребування та надання висновку спеціаліста. Вирішення цього питання бачиться так. Ґрунтуючись на концепції правової регламентації дослідчого кримінального процесу, розробленої В.С. Зеленецьким, який запропонував у структурі КПК України виділити його у вигляді самостійного розділу під назвою «Дослідчий кримінальний процес» [11], вважаємо доцільним врегулювати процесуальну форму використання спеціальних знань в обліковій діяльності. Пропонується доповнити главу «Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини» статтею «Доручення про проведення перевірок за криміналістичними обліками», виклавши її в такій редакції:

1. Якщо при провадженні по заявах чи повідомленнях про діяння потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання орган дізнання, слідчий, прокурор чи суд доручають посадовим особам експертних установ, що володіють необхідними спеціальними знаннями, проведення перевірок за криміналістичними обліками.

2. Рішення про доручення перевірки за криміналістичними обліками оформлюється постановою органу дізнання, слідчого, прокурора і судії або ухвалою суду.

3. Порядок та строки проведення перевірки встановлюються відомчими нормативними документами.

У даному випадку для врегулювання правовідносин «слідчий-спеціаліст» потрібно винесення відповідної постанови, яка забезпечить:
а) визначеність та планування цих відносин; б) відповідальність спеціаліста за ділянку роботи з доказовими фактами при виконанні процесуальних функцій «слідчий – керівник установи, де працює спеціаліст».

Оформлення результатів використання спеціальних знань в обліковій діяльності у вигляді висновку спеціаліста облікового підрозділу, який має статус джерела доказів, підвищує ступінь відповідальності спеціаліста, отже в кримінально-процесуальному кодексі має бути передбачена обов’язковість його попередження за дачу завідомо неправдивого висновку.

У відомчих нормативно-правових актах (Настанові про діяльність експертної служби МВС України, Інструкціях про порядок формування та використання в органах внутрішніх справ інтегрованого банку даних оперативно-розшукового і профілактичного призначення) пропонується чітко визначити права, обов’язки співробітників, що здійснюють пошуково-аналітичну діяльність, порядок виконання перевірок і взаємодії зі слідчими та оперативними підрозділами, а також іншими підрозділами експертної служби, уніфіковану форму інформаційно-пошукової картки «Злочин».

ВИСНОВКИ

криміналістичний спеціальний знання експертна служба