Реферат: Правовідносини

Мета тлумачення полягає в тому, щоб з'ясувати точний зміст юридичних правил, правових розпоряджень, що містяться в нормативно-правових актах.

Об'єктами тлумачення виступають юридичні нормативні акти як письмові акти-документи, що містять норму права.

Процес тлумачення складається з двох стадій: з'ясування і роз'яснення. Тлумачення, як інтелектуально-розумовий процес, спрямований на пізнання юридичної норми, називається з'ясуванням. З'ясування – тлумачення для себе. У тому випадку, коли суб'єкт тлумачення в тій або іншій формі виражає результати з'ясування для інших осіб, має місце роз'яснення.

Існує дві класифікації тлумачення: за суб’єктами та за об’ємом.

Розрізняється два види тлумачення за суб'єктами:

I. Офіційне.

1. Легальне – тлумачення вищих судових органів.

2. Автентичне – тлумачення органа, що видав акт.

3. Правозастосувальне – як правило, це – тлумачення правозастосовчих органів.

II. Неофіційне.

1. Повсякденне – тлумаченням займається будь-який суб'єкт права.

2. Професійне – тлумачення дають фахівці-юристи.

3. Доктринальне – тлумачення проводиться вченими-юристами.

Крім того, існує ще два різновиди тлумачення:

1. Нормативне – дається офіційне роз'яснення норми в цілому безвідносно її реалізації.

2. Казуальне – норма інтепретується щодо конкретного випадку.

Щодо тлумачення за об'ємом, тобто з'ясування співвідношення між дійсним змістом норми та її текстуальним виразом, то розрізняються наступні види тлумачення:

1. Буквальне (адекватне) тлумачення означає відповідність словесного виразу норми права її дійсному змісту.

2. Розширювальне тлумачення – зміст норми, що тлумачиться, виявляється ширшим її текстуального виразу.

3. Обмежувальне тлумачення – зміст норми права виявляється вужчим її текстуального виразу.

Розширювальне та обмежувальне тлумачення – результат недосконалості законодавства.

Способи (прийоми) тлумачення правових норм. Під способами тлумачення розуміється сукупність прийомів і засобів, використовуваних для встановлення змісту норми права.

Основними способами тлумачення є:

1. Граматичний – сукупність спеціальних прийомів, спрямованих на з'ясування тексту на основі даних філології, правил мови.

2. Логічний – сукупність спеціальних прийомів, заснованих на безпосередньому використанні законів і правил формальної логіки.

3. Систематичний – сукупність спеціальних прийомів, обумовлених системністю права і законодавства, і спрямованих на аналіз системних зв'язків нормативного положення, що тлумачиться, з іншими елементами системи права і системи законодавства.

4. Історико-політичний – сукупність спеціальних прийомів, спрямованих на аналіз історичної ситуації, соціально-економічних і політичних чинників, що зумовили видання нормативно-правового акту і вплинули на волю законодавця.

5. Телеологічний (цільовий) – сукупність спеціальних прийомів, спрямованих на з'ясування мети видання нормативно-правового акту.

6. Функціональний – сукупність спеціальних прийомів, що враховують умови і чинники, при яких реалізується нормативно-правовий акт.