Реферат: Предмет завдання джерела і засоби криміналістичної тактики

Логічний і інформаційний зв'язок різних тактичних прийомів і слідчих дій, що забезпечує комплексне криміналістичне дослідження джерел інформації, приводить до поняття слідчої комбінації. Під слідчою комбінацією розуміється таке сполучення тактичних прийомів у рамках однієї чи різних слідчих дій, що спрямоване на встановлення однієї обставини чи рішення однієї криміналістичної задачі. Такі, наприклад, комплекси тактичних, технічних прийомів і слідчих дій, спрямованих на встановлення особистості загиблого, перевірку алібі обвинувачуваного, розшук викраденого майна. Метою тактичної комбінації є визначений вплив на слідчу ситуацію для її зміни чи використання: вирішення конфлікту, забезпечення слідчої таємниці, рефлексивне керування особою, що протидіє розслідуванню, забезпечення успішного виконання відповідальної слідчої дії й ін.

Більш широкий тактичний комплекс, що включає крім діяльності слідчого прийоми і методи оперативно-розшукових, контрольно-ревізійних органів і інших допоміжних служб, називається тактичною операцією. Вона може вирішувати не одну, а кілька взаємозалежних тактичних задач як у стадії досудового слідства, так і до порушення кримінальної справи.[5]

3. Поняття і класифікація слідчих ситуацій

Слідча ситуація - це нова категорія криміналістичної тактики, яка сфор­мувалася в 1967 р. (О.Н. Колісниченко). Однак і до цього часу її поняття ви­кликає дискусію.

Більшість вчених слідчу ситуацію розуміють як положення, що склалося на певний момент розслідування злочину (О.Н. Колісниченко, О.Р. Ратинов, І.М. Лузгін, І.Ф. Герасимов).

В.К. Гавло формулює слідчу ситуацію як сукупність фактичних даних, які відображають подію, що розслідується. Близький до цього визначення і Л.Я. Драпкін, який у слідчій ситуації бачить інформаційну модель, динамічну інформаційну систему, що містить ознаки, які мають значення в кримінальній справі. В.І. Шиканов та М.О. Селіванов вважають, що слідча ситуація - це сукупність даних, за яких слідчий повинен діяти. Слідча ситуація - це обста­новка, картина розслідування, яка склалася на певний момент розслідування, тобто сума значущої інформації (М.О. Селіванов).

Нарешті, Р. С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як «...сукупність умов, у яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто обстановка, в якій проходить процес розслідування».

Розглянуті визначення слідчої ситуації справедливі тільки в матеріаліс­тичному плані, оскільки умови, в яких проходить розслідування, складають об'єктивну реальність - матеріальні та ідеальні джерела інформації. Однак такі визначення слідчої ситуації в пізнавальному (гносеологічному) аспекті некоректні і потребують удосконалення.

Слідча ситуація - це, з одного боку, об'єктивна реальність (матеріальні та ідеальні джерела), а з другого - це пізнана суб'єктом доказування об'єктивна реальність, яка існує на даний момент. Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформацію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування необхідний суб'єкт пізнання, який дослідить її та сформує слідчу ситуацію, яка становить пізнавальну проблему. Останню слідчий вирішує шляхом застосування тактичних рішень.[6]

Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному аспекті - це оціночна кате­горія, а в інформаційному - сукупність матеріальних та ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент розслідування. Отже, у визначення слідчої ситуації повинен вводитися суб'єкт пізнання. Тому ситуації класифікують за суб'єктом: експертні, пошукові, судові, слідчі.

Слідча ситуація - це пізнана слідчим сукупність умов, в яких на даний момент здійснюється розслідування;

слідча ситуація - це інформаційна модель, яка склалася у суб'єкта дока­зування на основі пізнання реальних умов, за яких здійснюється розслідуван­ня. При побудові (пізнанні) слідчої ситуації слідчий враховує чинники:

1) інформаційного характеру стосовно події злочину;

2) процесуального й тактичного характеру;

3) психологічного характеру;

4) організаційного характеру.

Слідчі ситуації класифікують за різними основами, але найбільш повну класифікацію запропонував Л.Я. Драпкін:

- прості та складні ситуації;

- проблемні та конфліктні;

- типові та специфічні;

- закриті та відкриті;

- одноелементні та багатоелементні (комплексні);

- суворого суперництва та несуворого суперництва.

Існують також інші класифікації слідчих ситуацій, складені з урахуванням їх змісту і напрямку розслідування (О.Я. Баев, В.П. Бахін, А.В. Дулов, В.Е. Коновалова та ін.). Таким чином можна виділити такі ситуації:

- сприятливі та несприятливі;

- конфліктні та безконфліктні;

- типові та специфічні (нетипові);

- початкові, проміжні, кінцеві.

Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої інформації. Ситуація стає сприятливою, коли для її вирішення потрібно тільки забезпечи­ти раціональну реалізацію можливостей (слідчих, оперативно-розшукових, громадських, організаційних).

Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її вирішення не­обхідно визначити заходи впливу, прийняти тактичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація найчастіше характеризується відсутністю до­статньої інформації для її вирішення. Дії слідчого спрямовані на збирання інформації з метою її дослідження та введення до кримінального процесу.