Реферат: Причини правопорушень та шляхи їх подолання

Міністерство Освіти України

Івано-Франківський Інститут Права,

Економіки та Будівництва

Кафедра теорії держави та права

" Причини правопорушень та шляхи їх подолання"

Зміст

Вступ

1. Поняття і види правопорушень.

2. Соціальна природа і причини правопорушень.

3. Поняття і види юридичної відповідальності.

4. Підстави юридичної відповідальності.

5. Цілі юридичної відповідальності.

Висновки.

Вступ

В даній курсовій роботі, тема якої "Причини правопорушень та шляхи їх подолання", ми розглянемо слідуючі питання:

-поняття і види правопорушень;

-соціальна природа і причини правопорушень;

-поняття і види юридичної відповідальності;

-підстави юридичної відповідальності;

-цілі юридичної відповідальності,

в яких дамо визначення основним поняттям і термінам.

Держава і право - це такий об"єкт в вивченні якого зацікавлено багато наук: соціологія, політична економія, історичні науки, теорія держави і права, галузеві правові науки.

Кожна з них находить в ньому свій предмет і своїми методологічними і методичними засобами вивчає його.

Теорія держави і права - єдина теорія. Це єдинство виникає з того, що держава і право взаємодіють між собою як засіб регулювання громадських стосунків. Взаємопов"язаність в процесі виникнення, розвитку і функціонування держави і права- одна з основних закономірностей державно-правової організації і життя суспільства.

1. Поняття і види правопорушень.

Правопорушення являють собою особливу різновидність поведінки людей і інших суб"єктів суспільних відносин. Законом регулюються тільки поступки (вчинки) людей, їх дії або бездіяльність. Не можуть регулюватися нормами права думки людей або певні риси характеру. Правопорушення - це, перш за все, діяння (дії або бездіяльність). Воно відрізняється від права і від правомірної поведінки наступними ознаками.

1. Це суспільно небезпечне або шкідливе діяння. Усі правопорушення є суспільно небезпечними або шкідливими діяннями, оскільки вони спрямовані проти суб"єктивних прав і свобод людини, юридичної особи, держави або суспільства в цілому. Порушуючи природні права або права, які закріплені законом, правопорушник наносить шкоду людям, природі, державі чи організаціям. Шкода або соціальна небезпека буває різна: матеріальна, моральна, - іноді дуже небезпечна, коли здійснюється посягання на життя чи здоров"я людини, на державну безпеку тощо. В зв"язку із цим кримінальні злочини є найбільш соціально небезпечними серед усіх правопорушень. Наприклад, крадіжка особистого чи державного майна наносить шкоду особі або державі.

2. Правопорушення - це протиправне діяння (дія або бездіяльність). Усі правопорушення спрямовані проти вимог чинного законодавства чи природних прав людини, які ще не закріплені в законодавстві. Вони можуть виявитися в активних фізичних діях правопорушника (порушення правил дорожнього руху, хуліганство тощо). В окремих випадках правопорушення вчиняються в результаті бездіяльності, коли на суб"єкта покладаються юридичні обов"язки, передбачені законом чи договором, а він не виконує їх, в результаті чого наноситься шкода або створюється соціальна небезпека. Наприклад, на охоронника покладається обов"язок охороняти матеріальні цінності, а він не виконав своїх обов"язків і трапилось розкрадання майна. Тому "дія" і "бездіяльність" охоплюються одним поняттям - діяння.

3. Правопорушення - це винне діяння. Воно не тільки протиправне, шкідливе, небезпечне діяння, а й винне діяння. Без вини ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності (за виключенням безвиновної відповідальності при використанні джерел підвищеної небезпеки, які нанесли шкоду іншим особам). Вина - це психічне відношення особи до своїх протиправних діянь. Вона має об"єктивну і суб"єктивну сторону (як почуття вини). Особа іноді може визнавати свою вину у вчиненні правопорушення, а іноді не визнає її. В таких випадках вина доказується державними органами або позивачем по цивільних справах.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--