Реферат: Прикладна професійна фізична підготовка студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв у ЛНУ ім. І. Франка
3. На силу.
4. На швидкісну витривалість.
5. На силову витривалість
Деякі показники фізичного розвитку дозволяють отримати дані про стан здоров'я обстежуваного. Більш докладний і повне визначення стану здоров'я проводиться за допомогою об'єктивних методів дослідження за допомогою об'єктивних методів дослідження функції найважливіших органів і систем організму [1,22].
Одним з таких методів оцінки стану здоров'я є лабораторні дослідження. До них відносяться аналіз крові, мокротиння, сечі та інших складових частин і виділень організму. Перераховані вище аналізи проводяться при захворюваннях для визначення діагнозу хвороби та перевірки ефективності лікування.
При вивченні впливу фізичних навантажень на різні органи і системи організмувикористовують функціональні проби.
Функціональні проби досить численні. Вибір найбільш підходящих для конкретного обстеження визначається поставленими завданнями. Найбільш широко функціональні проби проводяться в процесі медичного контролю за фізичною підготовкою спортсменів.
Таким чином, важливим компонентом комплексного лікарського обстеження студентів, поряд з оцінкою стану здоров'я, є тестування загальної працездатності. За допомогою тестування визначаються функціональні можливості організму, виявляються слабкі ланки адаптації до фізичних навантажень, уточнюється діагностика відхилень у стані здоров'я, здійснюється контроль за динамікою функціонального стану на окремих етапах навчального процесу, що дозволяє вносити необхідні корективи в хід навчального процесу [1,67].
Для оцінки фізичного станусаме бібліотекарів, їхньої підготовленості часто використовують методи візуального спостереження. Це перш за все методи:
1. визначення функціонального стану нервово-м'язової системи за допомогою динамометричної оцінки сили кисті і станової сили;
2. визначення функціонального стану дихальної сфери нервової системи за допомогою визначення максимальної частоти руху верхньої кінцівки;
3. визначення координаційної функції нервової системи - визначення здатно-сті зберігати рівновагу.
Дуже важливим моментом при проведенні функціональних проб з фізичним навантаженням є якість їх виконання. Необхідно стежити, щоб проба була проведена за відведений час з достатньою інтенсивністю. Функціональна проба повинна виконуватися сумлінно.
Очевидно, що вимоги викладені у посадовій інструкції музикантів дещо інші, адже кожна відмінность відповідає до специфіки роботи. Адже музиканти грають на різнопланових музичних інструментах і можуть працювати в симфонічних оркестрах, ансамблях, рок-групах або джаз "комбо. Проведений аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану ОРА на початковому етапі навчання студентів - музикантів в ЛНУ ім. І. Франка показав, що майже 90% з них мають відхилення від норми у стані постави, пов'язані в основному з ранньою музичною спеціалізацією (з 4,5-7 років), низький рівень фізичного розвитку і підготовленості. При цьому за результатами анкетування було виявлено, що 59,3% студентів не займаються фізичними вправами, 24,7% - зрідка їх використовують, і лише 16% - віддають перевагу заняттям фізичними вправами, ніж пасивному відпочинку.
У музикантів, які спеціалізуються на трубі, тромбоні, кларнеті, саксофоні, органі, передусім працює дихальна система, яка потерпає від значних навантажень. Отож розглянемо вимоги, які забезпечуватимуть нормальне функціонування дихальної системи в умовах фізичних навантажень для цієї категорії.
При правильному дозуванні фізичних навантажень (при виконанні циклічних вправ) динамічний контроль за найпростішими показниками системи зовнішнього дихання (частота дихання, ЖЕЛ) дозволяє оцінити фізичний стан студентів. Частота дихання залежить від віку, рівня тренованості, стану здоров'я, величини виконуваного фізичного навантаження. Доросла людина робить в хвилину 14-18 подихів. У спортсмена частота дихання у спокої 10-16 за хвилину. При збільшенні фізичного навантаження частота дихання може досягти 60 і більше за хвилину[8,66].
Про силу дихальної мускулатури можна судити за даними пневмотонометріі і пневмотахонометрії. Пневмотахонометрія дозволяє виміряти тиск, що розвивається в легенях під час вдиху. Сила вдиху в більшості випадків - 50-80 мм. ртутного столба. У спортсменів 60-120 мм ртутного стовпа сила видиху найчастіше становить 80-120 мм ртутного стовпа, у спортсменів - досягає 100-240 і більше.
При регулярних заняттях фізичними вправами потужність форсованого вдиху і видиху може істотно збільшуватися, чтс забезпечує кращу вентиляцію легенів під час фізичних навантажень.
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) - показник відбиває функціональні можливості системи дихання, вимірюється за допомогою спірометра. У здорових нетренованих чоловіків ЖЕЛ зазвичай лежить в межах 3.0-4.5 л, у жінок 2.5-3.5 л. ЖЕЛ теоретично можна розрахувати за формулою Людвіга:
1. ЖЕЛ для чоловіків = 40 * [pocт (см) + вага (кг)] - 4400
2. ЖЕЛ для жінок = 40 * [зростання (см) + вага (кг)] - 3800
З віком ЖЄЛ знижується. Зниження ЖЕЛ на 15% і більше свідчить про патологію легенів. Підвищення ЖЕЛ вказує на високе функціональний стан легенів [9,466].
Гра на ритмічних інструментах, як рояль, бас, барабани, гітари вимагає підвищення або пониження частоти пульсу, який часто відповідає такту зіграної мелодії.
Розроблена нами програма—ППФП умовно в річному циклі, включала два періоди - підготовчий і основний. У першому (вересень-жовтень) проводили корекцію достудентського фізичного стану, в другому (листопад-травень) шляхом спільної діяльності викладача і студентів здійснювали в поєднанні з розвитком фізичних якостей процес корекції порушень постави. Це вирішувалося спочатку шляхом зміцнення одних груп м'язів і розтягування інших з поступовим збільшенням їх силової витривалості та еластичності для можливості відновлення правильного положення тіла; потім формували коригувальні м'язові напруження шляхом локального укріплення м'язів розгиначів хребта і фіксаторів лопаток для закріплення навички правильної постави; далі для стабілізації постави формували м'язову (моторну) пам'ять, а також зміцнювали дихальну і серцево-судинну системи для підвищення рівня функціонального стану організму[7,110].
Інтенсивність функціонального напруження і дозування фізичних навантажень окремихчастин заняття контролювалися шляхом оцінки динаміки ЧСС і підрахунку пульсової вартості роботи за допомогою портативного приладу "Polar" (Фінляндія).
ЧСС (пульс) - важливий показник, який надає інформацію про діяльность серцево-судинної системи (ССС). Його рекомендується підраховувати регулярно, в один і той же час доби в спокої. Найкраще вранці, лежачи після пробудження[2,30].
У нормі у дорослого нетренованого чоловіка ЧСС коливається в межах 60-80 ударів у хвилину. За різницею пульсу в положенні лежачи і стоячи (ортостатична проба) можна судити про стан вегетативної нервової системи. Різке почастішання пульсу більше 80 уд / хв (тахікардія) і різке уповільнення пульсу менше 60 уд / хв (брадикардія) в порівнянні з попередніми показниками може бути наслідком перевтоми або захворювання (патології) серця.
Органісти грають у церквах і часто супроводжують прямий хор. Наприклад, класичний музикант може виглядати бути і солістом зі симфонічним оркестром. Популярні музиканти можуть грати поодинці або з групою на гастролях. Усе послаблює серцево-судинну систему, а також тримає соліста у нерврвій напрузі.
Тому, для оцінки ступеня впливу тренувального навантаження на організм зазвичай проводиться оцінка функціонального стану серцево-судинної системи, яка здійснюється пульпаторним методом дослідження пульсу, який дозволяє виявити зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС). Проводиться шляхом накладення подушечок пальців рук на променеву артерію, на сонну артерію або визначається за верхівкового поштовху серця.