Реферат: Прикметник. Числівник. Займенник. Прислівник

Суфікси цієї групи вживаються з відтінками пестливості і в деяких числівниках та займенниках, співвідносних з прикметниками: однісінький, самісінький, отакесенький, всенький.

Відносні прикметники творяться за допомогою таких суфіксів:

1) -ськ-, -зьк-, -цьк- — на означення приналежності, зв'язку з місцем, національністю, родом занять тощо: бондарський, слюсарський, столярський, студентський, товариський, учительський, шахтарський, міський, сільський, морський, російський, український, білоруський, харківський, мистецький. До цієї підгрупи належать також прикметники з ускладненим суфіксом з тим же значенням: батьківський, материнський, громадський, селянський. Переважна більшість прикметників цієї підгрупи мають несталий наголос;

2) -ов-, -ьов-, -йов-, -ев-, -єв- — на означення відношення до матеріалу, з якого зроблений предмет, а також на відношення до інших різних ознак: березовий, дубовий, каштановий, кленовий, липовий, сосновий, паперовий, алюмінійовий, польовий, смушевий, вишневий, грушевий, баєвий; цеховий, полковий, шляховий, крайовий, розумовий — означають відношення; казковий, науковий, святковий, службовий, овочевий — означають призначення; лісовий, гайовий, польовий, степовий — означають прикмети за місцем походження предмета;

3) -ч- — допомогою цього суфікса творяться прикметники як від іменникових, так і від дієслівних основ на означення відношення: а) творення від іменників — дівочий, парубочий, жіночий; б) творення від дієслів: виборчий, вірчий, господарчий, виробничий, будівничий, споживчий;

4) -к- — на означення простору, місця, часу: на означення простору і місця —творення від іменників і прислівників: всесвітній, крайній, передній, сусідній, хатній; ближній, дальній; на означення часу: а) творення від іменників, що означають час —вечірній, денний, обідній, ранній, досвітній, літній, осінній, зимній; б) творення від прислівників часу: давній, пізній, ранній; в) творення від іменників, що виражають ознаку за матеріалом або за її джерелом: залізний, мідний, срібний, молочний, пшеничний; г) творення, що виражають сталу ознаку за певною дією: протилежний, переламний, незаперечний, непритомний.

Часто цей суфікс виступає в ускладненій формі -льн- — наступальний, винищувальний, визвольний, прощальний, родильний. В усіх випадках зберігається наголос основного слова;

5) -шн- — з тим же значенням, що й суфікс -н- : вчорашній, завтрашній, сьогоднішній; горішній, долішній, околишній; домашній; ці прикметники мають несталий наголос;

6) -альн-(-яльн-) на означення відношення, мети або призначення : а) експериментальний, журнальний, театральний — означають відношення; б) в'язальний, стругальний, а також привітальний — означають призначення; наголос на суфіксі;

7) -ильн- з тим же значенням, що й суфікс -альн-: гострильний, свердлильний, точильний; наголос на суфіксі;

8) -арн- (-ярн-) — на означення відношення, а також властивостей предметів: гуманітарний, популярний, вульгарний; наголос на суфіксі;

9) –ивн- вживається здебільшого в прикметниках, утворених від іншомовних слів: ілюстративний, інструктивний, негативний, позитивний; наголос на суфіксі;

10) -ичн- (-ічн-) — на означення й відношення до суспільного ладу, науки, вчень тощо: соціалістичний, комуністичний, політичний, історичний, геологічний, біологічний, хімічний, геометричний, геодезичний, астрономічний.

Присвійні прикметники творяться від основ іменників, що означають назви людей, тварин і взагалі істот.

1. За допомогою суфікса -ин-, -їн- присвійні прикметники творяться від основ іменників першої відміни: Микола — Миколин, Миколина, Миколине; Софія — Софіїн, Софіїна, Софіїне; також материн.

При творенні прикметників від іменників, у яких основа закінчується на г, к, х, перед суфіксом -ин- відбувається чергування приголосних — г -ж, к -ч, х -ш, шк -щ ; наприклад: Івга — Івжин, Лука — Лучин, Одарка — Одарчин, свекруха — свекрушин, Малашка — Малашчин.

2. За допомогою суфіксів -ів-, -ов(а), -ов(е) присвійні прикметники творяться від основ іменників твердої групи другої відміни незалежно від місця наголосу: батько — батьків, батькова, батькове, директор — директорів, директорова, директорове.

Від основ іменників мішаної групи з основою на шиплячий за допомогою суфіксів -їв-, -ов(а),-ов(е) творяться прикметники з наголошеним суфіксом: сторож — сторожів, сторожова, сторожове.

Від основ іменників м'якої групи з основою на у за допомогою суфіксів -їв-, -ов(а), -ов(е) творяться прикметники як з наголошеним, так і з ненаголошеним суфіксом: Матвій — Матвіїв, Матвієва, Матвіеве; Григорій — Григоріїв, Григорієва, Григорієве.

За допомогою суфіксів -їв-, -ов(а), -ов(е) творяться присвійні прикметники від іменників м'якої групи з основою на р і на м'який приголосний незалежно від наголосу: друкар — друкарів, друкарева, друкареве; слюсар — слюсарів, слюсарева, слюсаре-ве; коваль — ковалів, ковалева, ковалеве.

3. За допомогою суфіксів -ин(ий), -їн(ий), -ач(ий) присвійні прикметники творяться від основ іменників, що означають назви тварин і взагалі живих істот: орлиний, солов'їний, кошачий, телячий.

При творенні прикметників від іменників за допомогою афікса -ий- відбувається чергування приголосних: к -ч, д -ж, ц -ч: вовк — вовчий, ведмідь — ведмежий, заєць — заячий.

Ці прикметники вживаються як у значенні присвійних, так і в значенні якісних.

З префіксів, за допомогою яких творяться прикметники, слід відзначити такі: най-, пре-, -за-, перед-, без-, анти-, ультра-.

1. Префікс най- служить для творення найвищого ступеня порівняння прикметників і тим самим виражає найбільшу міру якості, позначуваної прикметником, наприклад: Орден Леніна — то найвища з найдорожчих в житті нагород (П. Тичина).

2. Префікс пре- вживається на означення збільшеної якості. Цей префікс книжного походження і тепер малопродуктивний. Кількість прикметників, утворених за допомогою цього префікса, незначна. До них належать, наприклад, слова: премудрий, прегарний, предобрий, презлий і ін.

3. Префікс за- виражає ознаку, яка перевищує дану міру (завеликий, замалий, зависокий, занизький, заширокий, завузький), а в відносних прикметниках вказує на місце і простір (зарічний, загородній, зарубіжний).

Префікс перед- означає час або порядок, наприклад: а) час передвесняний, передтравневий, передсвятковий, передзбиральний, передвечірній; б) порядок — передостанній.

5. Префікс без- вказує на відсутність ознаки, вираженої прикметником: безбородий, безвусий, безголовий, безголосий, безрукий, безухий.