Відступ від натури, від даного у відображенні дійсності закладений в духовно – практичній природі мистецтва, що націлене на освоєння світу в його змістовній перспективі.

Художнє відображення передбачає особистісне відношення творця мистецтва до пізнаваємих об’єктів, вираз його суджень, почуттів, ціннісних установок. Участь художника у відкритті того, що закладено в об’єктивній дійсності, надихає художнє пізнання.

Специфічною властивістю художнього відображення є його його висока естетична вибірковість, орієнтація на можливе й ймовірне. Смисл художніх узагальнень лежить у відбиранні суттєвого та закономірного, у розкритті типових характерів та ситуацій, створенні ціннісно значущої художньої картини світу.

Висновки

Таким чином принцип мімезису тісно пов’язаний з поняттями копіювання та відображення. З плином часу арістотелівська концепція мімезису розвинулася у теорію копіювання та художнього відображення, що багато в чому збагатило та розширило розуміння мистецтва.

Проникнення в цілісний емпіричний процес соціального буття дозволяє художнику вловити скриті, ще не пізнані тенденції реальності, що розвивається, демаскувати видимість випадковості, оголити те, що може і повинно бути. Естетично розвинуте мислення художника гостро вловлює становлення нового, оперативно проникає в сутність назріваючих проблемних ситуацій. Недарма прийоми художнього узагальнення, типізації суспільних явищ широко використовуються і в науково – теоретичному соціальному пізнанні. Мистецтво володіє унікальним досвідом у відображенні людського буття, осягненні майбутнього.

Як сфера відображення світу людини та людського відношення до світу мистецтво – продуктивний спосіб розгорнутого уявлення соціально – чуттєвого колективного досвіду, проектування нових можливостей людського самоствердження. Характер та метод художнього відображення обумовлює тип образного відтворення дійсності, міру достовірності та художньої умовності. Способи художнього відображення виникають в процесі безпосередньої художньо – естетичної діяльності та розвитку культури.

Список використаної літератури

1. Античные риторики. - М., 1978

2. Лосев А.Ф., Тахо-Годи А.А. Аристотель. Жизнь и смысл. - М., 1982

3. Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. - М., 1971

4. Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. - М., 1975

5. Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. - М., 1975

6. Левчук Л., Оніщенко О. Основи естетики. – К., 2000

7. Эстетика: Словарь/ Под общ. ред. А. Беляэва. – М., 1989