Реферат: Принципи інтернет-технологій як основа формування єдиного освітнього простору

Важливою проблемою є впровадження у функціональний дизайн взаємодіючих ІСО стандартизованих процедур систематизації інформаційних об'єктів (процедур, що використовують єдину класифікаційну систему), а саме, набір засобів формалізованого подання змісту документів, даних та інформаційних запитів за допомогою кодів або описів класів понять. У процесі побудови єдиної класифікаційної системи застосовується ієрархічний метод, який ґрунтується на системі тематичних та предметних проблемно-орієнтованих рубрикаторів. Сучасні інформаційно-пошукові систем з повнотекстовою індексацією працюють переважно із запитами користувача, сформульованими на "природній" мові. Але більш результативним пошуком є наявність єдиних словників, дескрипторів понять, як правило, організованих у вигляді тезаурусів.

Таким чином, основними вимогами до забезпечення лінгвістичної сумісності ресурсів ЄОП є орієнтація на використання:

- єдиної (універсальної) системи рубрикаторів, що класифікують інформаційні об'єкти за їхнім типом, а також функціональних, галузевих, територіальних та інших ознак;

- єдиного набору довідників припустимих значень атрибутів інформаційних об'єктів відповідно до прийнятої єдиної системи класифікаторів;

- стандартизованих схем XML документів у рамках процедур інформаційного обміну між ІОС;

- єдиної системи словників для індексації документів і пошукових запитів.

Зазначені вище елементи єдиного лінгвістичного забезпечення (рубрикатори, словники, довідники, структури метаданих тощо) є також інформаційними ресурсами. Відповідно, їхній супровід, актуалізація, а також надання доступу до них ІСО через освітні Інтернет-ресурси забезпечується в межах ЄОП шляхом застосування відповідних спеціалізованих веб-сервісів.

Організаційне забезпечення. Ще одним важливим чинником формування ЄОП є сумісність організаційного забезпечення взаємодіючих ІСО, яке характеризується такими задачами:

- застосування загальних регламентів створення, реалізації редакційного циклу (актуалізації) та публікації інформаційних об'єктів залежно від їхнього типу й відповідного режиму забезпечення безпеки;

- використання єдиної нормативно-правової бази, що регламентує діяльність операторів ІСО у частині збору, актуалізації й публікації документів, а також наданні інтерактивних сервісів;

- дотримання загальних вимог щодо інформаційної безпеки під час роботи з офіційними й/або конфіденційними даними.

Описані вимоги і принципи є складовими ЄОП. Вони сприяють формуванню сучасного освітнього простору на технологічних засадах з інтеграцією і розвитком окремих інформаційних ресурсів у процесі життєвого циклу ЄОП.

Наведемо основні принципи створення та підтримки функціонування порталів як головного інформаційного ресурсу ЄОП.

Принципи формування контенту. Будь-який з порталів – це засоби пошуку й відбору якісних ресурсів Інтернету визначеної тематики з певною гарантією релевантності і якості. Тобто портал – це не просто рекомендаційний список ресурсів, що прийнято розміщати на серверах різних організацій, а бібліографічний інструмент, що задовольняє цілій сукупності вимог, у тому числі, до наукової та педагогічної цінності документа.

Виділимо такі характерні ознаки порталу:

- формулювання й дотримання тематичних рамок предмету, що визначають, які ресурси доцільно включати до рекомендаційного списку;

- формулювання й дотримання під час відбору ресурсів і критеріїв якості щодо тематичних сайтів, баз даних або окремих документів;

- певна форма опису або анотування кожного із включених ресурсів;

- індексування й каталогізація колекції ресурсів, які портал рекомендує своїм користувачам;

- анонсування та забезпечення системи відповідальності укладачів порталу за його створення, наповнення і постійне оновлення.

За своїм змістом й принципом портали сильно відрізняються як від пошукових машин, так і від каталогів типу Yahoo. У ньомувся робота з вибору ресурсів, їх опису, анотування й каталогізації покладається на людину, чий досвід і знання допоможуть компенсувати деякі дефекти, які виникають у разі застосування автоматизованих засобів.

Портали не обмежують підтримку професійної діяльності своїх користувачів бібліографічним обслуговуванням. Вонипропонують своїм користувачам цілу низку веб-сервісів, таких як конференції або форуми в режимі он-лайн, хостинг для колективів або авторів, що працюють у тематично близькій галузі, розсилку спеціальних бюлетенів тощо. Портали освітнього спрямування містять електронні версії лекцій, навчально-методичні посібники, організують тестування й консультування учнів. Тобто портал охоплює мережеві джерела певної галузі знань, може виконувати функції інформаційного й освітнього середовища для фахівців і учнів (студентів, аспірантів, слухачів закладів післядипломної освіти).

Відбір ресурсів. Відбір джерел для порталу завжди проводиться за двома базовими критеріями: відповідність тематиці та якість ресурсу. Як наслідок, портал охоплює відносно малий обсяг мережевих документів, але гарантує при цьому відбір, адекватний професійним запитам користувача, правильне й досить повне анотування, систему каталогізації, що відповідає особливостям тієї або іншої галузі знань або діяльності.

Один із критеріїв якості – приналежність ресурсу до деяких визначених категорій. Конкретний вибір критеріїв залежить від предметної галузі, кола користувачів, на яких зорієнтований портал, і технології відбору, прийнятої укладачами.Наприклад, під час складання розділу “Для вчителя-новатора” на порталі “Діти України” www.children.edu-ua.net було ухвалено рішення обмежитися певними типами документів:

- електронні журнали (доповіді та статті);

- оцифровані книги;

- поштові списки та архіви;

- освітнє ПЗ;

- бібліографічні, фактографічні або повнотекстові бази даних;