Реферат: Принципи організації та побудови освіти в Україні

- спортивного.

Позашкільна освіта . Гуманітарний та демократичний аспекти освіти потребують єдиної комплексної системи освіти та виховання у школі і поза нею.

Позашкільна освіта - сукупність знань, умінь і навичок, що отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних навчальних закладах у вільний від навчання в загальноосвітніх та інших навчальних закладах час.

Позашкільна освіта здійснюється за такими напрямками:

- художньо-естетичний;

- туристсько-краєзнавчий;

- еколого-натуралістичний;

- науково-технічний;

- дослідницько-експериментальний;

- фізкультурно-спортивний;

- військово-патріотичний;

- бібліотечно-бібліографічний;

- соціально-реабілітаційний;

- оздоровчий;

- гуманітарний.

Позашкільну освіту здійснюють позашкільні навчальні заклади державної, комунальної або приватної форми власності диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей, інтересів, нахилів, здібностей дітей та молоді.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Професійна освіта . Здійснюється в системі вищих та середніх навчальних закладів: багато профільних університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах, педагогічних, медичних та мистецьких училищах. Професійно-технічну освіту здобувають у середніх професійно-технічних училищах, які забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

І. Технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади.

ІІ. Коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади.

ІІІ-ІV. Інститут, консерваторія, академія, університет.

У системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності. На рубежі XX - XXI ст. її складали 979 вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, з них 664 - вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, у т. ч.593 державної форми власності та 71 інших форм власності із загальною чисельністю 528 тис. студентів. Мережа вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації налічувала 315, у тюлю 223 державні заклади. Серед них функціонувало 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів. Статус національних мали 38 університетів і академій. [1; ст.239]

Одним із пріоритетів розвитку вищої освіти є реалізація стратегічного курсу на входження України до єдиного європейського та світового освітнього простору. Рішенням колегії Міністерства науки і освіти України від 28 лютого 2003 року було ухвалено вжити комплекс заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг і організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу - руху освітніх національних систем до узгодження системи вищої освіти європейських країн, створення єдиних критеріїв і стандартів, які утверджуються в Європі. Головною його метою є консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти і науки у світовому вимірі, підвищення ролі цієї системи у соціальних перетвореннях. У Болонській декларації, прийнятій 19 червня 1999 року міністрами вищої освіти 29 європейських країн, задекларовано зобов’язання країн-учасниць до 2010 року створити освітні системи з певним єдиним стандартом угоди.

Участь України у Болонських перетвореннях спрямована на розвиток системи вищої освіти і набуття нею нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. У багатьох вищих навчальних закладах України розпочалося впровадження вимог Болонського процесу в освітню програму. [3; ст.26]

План

- Що таке освіта?

- Система освіти у Державній національній програмі „Освіта”.

- Зміст законів „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про дошкільну освіту”, „Про позашкільну освіту”, „Про вищу освіту”.