Реферат: Природа і функції грошей, грошова система, типи грошових систем

Грошова система, типи грошових систем

В кожній державі існує національна грошова система.

Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка склалась історично в країні і закріплена законом.

найменування грошової одиниці

види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу

регламентація безготівкового обігу

курс національної валюти

установи, які здійснюють регулювання грошового обігу

Розрізняють два типи грошових систем:

системи металевого обігу, коли грошовий товар виконує всі функції грошей, або знаходиться в основі системи;

системи паперово-кредитного грошового обігу, в основі яких знаходяться кредитні гроші.

Виходячи з історичного розвитку, розрізняють два види металевих систем: біметалізм, монометалізм.

Біметалізм - це грошова система, у якій за золотом і сріблом законодавче закріплена роль загального еквіваленту. Валютні метали відіграють рівноправну роль у грошовій системі. В обігу перебувають монети з обох металів. Біметалізм існував тривалий час у країнах Західної Європи. Однак ця система виявилася нестабільною, внутрішньо суперечливою, тому що при використанні двох еквівалентів виникали труднощі при визначенні вартісного відношення між золотом і сріблом. У зв'язку з цим у другій половині 19 ст. у більшості країн утвердилась система золотого монометалізму. Вперше золотий монометалізм встановлено у Англії наприкінці 18 ст. Законодавче закріплено у 181 б році.

Монометалізм - це грошова система, за якої лише один метал служить загальним еквівалентом (золото або срібло). Згідно з рішенням конференції Тимчасового комітету Міжнародного валютного фонду у 1976 р. в Кінгстоні (Ямайка), золото було позбавлене грошових функцій. З тих пір світова грошова система базується на паперовій валюті, яка має кредитну природу.

Валюти поділяються на конвертовані (оборотні), які вільно обміню­ються на будь-яку іншу валюту; частково конвертовані, тобто оборотні не за всіма валютними операціями, чи не для всіх власників; неконвертовані (замкнуті), які функціонують тільки в межах однієї країни.

У XX ст. товарне виробництво переростає у кредитне. Це означає, що вся система оптової торгівлі будується на кредиті. Продаж товарів тривалого користування здійснюється в основному в кредит. Вводять­ся кредитні картки. З введенням кредитних карток кредит став опосе­редковувати зростаючу частку обороту товарів повсякденного попиту. Акти купівлі-продажу все більше заміщуються актами платежу. У дов­голітньому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних гро­шей) настав стан, коли золото втратило свої позиції, а їх зайняли кре­дитні гроші.

Особливість кредитних грошей полягає в тому, що реалізація товару не супроводжується зустрічним рухом еквівалента в речовій формі, як було при грошах-золоті. Замість них функціонують платіжні зобов'язан­ня, що стали грошовим еквівалентом, який самостійно обертається саме тому, що в сучасних умовах господарського розвитку існують всебічні, постійно відтворювані відносини боргової залежності між товаровироб­никами.

Отже, за своєю економічною природою сучасні гроші характе­ризуються як кредитні, бо кредит опосередковує всі акти обміну, а відносини перетворилися з товарно-грошових у товарно-кредитні. Тим самим відбувся історичний перехід від грошей-товару до грошей-кредиту.

В останні десятиліття тенденція до розширення кредитних відносин проявилася з великою силою. Кредит охопив не лише великі, але і се­редні та дрібні фірми. Великих масштабів досяг споживчий кредит. В результаті переважна частина всіх розрахунків здійснюється за допо­могою кредиту. Робітники продають в кредит свою робочу силу і купу­ють у кредит предмети споживання. Підприємці користуються банкі­вським і комерційним кредитом як для розширення виробництва, так і для здійснення виробничого процесу. Одночасно вони тримають свої вільні капітали на банківських рахунках і тим самим створюють кре­дитні ресурси банків. Держава теж активно вступає в кредитні відноси­ни, вона є то кредитором, то позичальником. Загальною формою сучас­ного товарного виробництва є не купівля-продаж, що було характерно для товарного виробництва протягом віків, а кредит, купівля-продаж у кредит. Кредитний характер грошей проявляється у докорінній зміні структури грошового обігу шляхом швидкого зростання ролі, значення і питомої ваги безготівкового (кредитного) обороту по відношенню до готівкового (касового). Для сучасного етапу характерними є нова струк­тура грошового обігу і нові закони його руху. Важливою тенденцією в розвитку грошей є злиття їх функцій як засобу обігу і як засобу платежу. В умовах значного поширення електронних карток при купівлі товарів чи послуг не відбувається безпосереднього еквівалентного відшкоду­вання ціни товару у вигляді певної суми грошей. Замість звичайної ра­ніше функції засобу обігу гроші виконують функцію платежу. Тобто, по суті їх функція як засобу платежу зливається з їх функцією як засобу обігу.

Всі ці особливості відбилися і на характеристиці сучасної грошової системи. Сучасна грошова система характеризується такими рисами: її основу становлять кредитні гроші; широкого розвитку набув безготів­ковий обіг і скоротився обіг готівки; відбувається хронічне знецінення грошей; здійснюється регулювання грошового обігу.

Висновки

1. Існують різні підходи до визначення суті і функцій грошей, тому є багато визначень грошей. Значна різниця у трактуванні суті грошей є між представниками трудової теорії вартості і представниками інших теорій.

2. Згідно із трудовою теорією вартості, гроші виникли як результат товарного обміну, тобто гроші мають товарну природу і є загальною формою, в якій виражаються вартості всіх товарів. Представники інших теорій по-іншому трактують суть грошей. Причому існує декілька принципово різних підходів, наприклад, гроші визначаються як будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження.

3. Оскільки в сучасній економічній теорії є різні підходи до визначення суті грошей, то і функції грошей трактуються по-різному. Так, представники трудової теорії вартості виділяють п'ять функцій грошей (гроші як міра вартості, гроші як засіб обігу, гроші як засіб нагромадження, гроші як засіб платежу, гроші як світові гроші), представники інших теорій зупиняються на характеристиці лише трьох функцій грошей (гроші як засіб обігу, гроші як міра вартості, гроші як засіб збереження).

4. Кожна економічна система, що властива тій чи іншій країні, характеризується відповідною грошовою системою, яка включає ряд основних елементів. Грошові системи змінювались, відбувалась їх еволюція. Сучасна грошова система має свої особливості, що пов'язано з особливостями функціональних сучасних грошей, а також із змінами в характеристиці самої економічної системи.

5. Відбулася модифікація грошей, сучасні гроші є кредитними грошима. Це пов'язано із еволюцією товарного виробництва у кредитне. Кредит опосередковує всі акти обміну, відносини перетворилися з товарно-грошових у товарно-кредитні. Відбувся історичний перехід від грошей-товару до грошей-кредиту, реалізація товару не супроводжується зустрічним рухом еквівалента в речовій формі. У тривалому процесі взаємодії грошей (золота) і кредиту (кредитних грошей) золото втратило свої позиції, а їх зайняли кредитні гроші.

6. Для ефективного функціонування національної економічної системи важливо наскільки стабільною є її грошова одиниця. Економіка може ефективно використовувати грошову одиницю як міру вартості тоді, колі її купівельна спроможність відносно стабільна. Прийнято виділяти два поняття вартості грошей: номінальну і реальну. Якщо номінальна вартість грошей відповідає номіналу, вказаному на грошових знаках, r о реальна - це кількість товарів і послуг, які можна купити за грошову одиницю. Якщо реальна вартість грошей падає, то гроші швидко втрачають свої функції.

7. Вартість грошової одиниці визначається за формулою Д= 1/р, де p - індекс рівня цін. Стабільну вартість грошей підтримує держава, використовуючи відповідну фіскальну політику і регулювання пропозицій грошей.

Література

1. Башнятт Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. -К.:Ніка-Центр, Ельга,200.-С.146-164.