Реферат: Природні умови України

На території України є майже 23 тис. річок і струмків, з яких 2938 мають довжину понад 10 км і 116 – понад 100 км.

За характером течії, берегів і режимом річки України поділяються на три основних групи: 1) річки Поліської низовини; 2) річки розчленованих рівнин; 3) гірські річки.

Річки Полісся беруть початок переважно з боліт, живляться ґрунтовими, дощовими і талими сніговими водами. Долини їх широкі, слабко вироблені, течія повільна з великою кількістю закрутів і стариць у заплаві. Навесні під час танення снігу річки широко розливаються.

Річки розчленованих рівнин Степу і Лісостепу становлять найбільшу групу. Вони беруть початок переважно з джерел на невеликих височинах або в глибоких ярах на рівнинній місцевості, течуть у широких долинах з пологими схилами, мають повільну течію, добре вироблене русло. Навесні вони переповнюються талими водами і широко розливаються, влітку міліють, а деякі пересихають. У місцях виходів кристалічних порід на річках утворюються бистрини, перекати, пороги.

Гірські річки Карпат і Криму мають характерне велике падіння, русла неглибокі, скелясті, порожисті, із значною кількістю перекатів і водоспадів; долини вузькі з крутими схилами. Течія Карпатських рік стала, найвищий рівень води буває влітку, під час посиленого танення снігу в горах, та восени, під час великих дощів. Річки Кримських гір часто змінюють свій режим, на довгий період пересихають або переходять у підземні потоки. Живлення їх здебільшого дощове. Взимку і навесні можливі паводки.

Усі річки України взимку замерзають. Встановлюється льодостав у кінці листопада – кінці грудня. Першими скресають річки південно – західної частини території країни, останніми – північно-східної частини.

Найбільшою річкою України є Дніпро. Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині в Смоленській області. В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. У Дніпро впадає 1351 притока. З правих приток найбільша Прип’ять. Найбільші притоки Прип’яті – Тур’я, Стохід, Стир, Горинь, Ствига, Уборть. Друга права притока Дніпра є Тетерів. Інші праві притоки : Ірпінь, Рось, Тясьмін, Базавлук, Інгулець.

З лівих приток Дніпра найбільша Десна. Вона впадає в Дніпро на північ від Києва. З інших лівих приток найважливішими є Сула, Псел, Ворскла, Орель, Самара.

На території України протікають: Південний Буг, Синюха, Інгул, Дністер, Дунай, Стрий, Тиса, Сіверський Донець, Сал гир, Міус, Сан і Буг, та багато інших.

Річки України використовуються як для внутрішніх перевезень, так і для економічних зв’язків з іншими державами, як джерело енергії та водопостачання.

В Україні проводиться цілеспрямована система заходів, зв’язана з охороною річок. Зниження водоносності великих річок, яке спостерігається зараз, залежить від водоносності малих річок. Через це значна увага приділяється охороні малих річок, у басейнах яких формується близько 60% стоку нашої країни.

Озера і лимани

В Україні є близько 20 тис. озер, з них понад 7 тис. мають площу понад 0,1 км².

Найбільше озер розташовано у заплавах Дунаю, Дніпра, Прип’яті, Десни, Сіверського Дінця. Орелі, Самари, та малих річок Полісся.

За походженням озера України поділяються на: заплавні ( у заплавах річок ); кастрові і просадочні; приморські ( лагуни і лимани ); загатні, каррові та вулканічні.

Заплавні озера здебільшого невеликі за площею, мають незначну глибину, розміри їх несталі. Живляться за рахунок річок під час паводків та повені ( у Києві озеро Райдужне, Тельбін ).

Кастрові озера утворилися в районах поширення легкорозчинних гірських порід. Живляться за рахунок підземних вод.

У басейні Сіверського Дінця є озера просадочні, які утворилися під час просідання грунту при вимиванні з нього солей ( Рапне, Рейсове, Сліпне ).

Значну групу становлять приморські озера на узбережжі морів і лимани, відокремлені від моря піщаними косами. Живляться ці озера за рахунок річкового стоку та інфільтрації морських вод. Їх площа та рівень води несталі.

У Карпатах є загатні озера, що утворилися внаслідок гірських обвалів і зсувів ( Синевир, Шибенне ), каррові озера, походження яких пов’язано з морозним вивітрюванням ( Бребенескул ), а також вулканічні, що утворилися в кратерах колишніх вулканів ( Липовецьке, Синє тощо ).

Озера ціняться переважно своїми рибними запасами, а також використовуються для видобутку солей.

Природні зони України

На території України виділяються три природні зони: мішаних лісів, лісостепова, степова.

Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.

Зона мішаних лісів ( Українське Полісся ) займає північну територію країни – 19% території України.

Лісостепова зона займає близько 34% території України. Північна межа його збігається з південним краєм зони мішаних лісів.

Степова зона займає близько 40% території України. Вона простяглася від південної межі Лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного і Азовського морів.

Рослинний світ України

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природною рослинністю зайнято 32% її території, яка налічує близько 30 тис. вищих і нижчих видів рослин. З них: водоростей близько 4 тис., грибів і міксоміцетів – близько 15 тис., лишайників – 1 тис., мохів близько 800, вищих судинних рослин – близько 5 тис.