Реферат: Призначення, будова, таврування, фарбування, маркування боєприпасів та гранат і порядок їх зберігання у військовій частині

головну частину;

циліндричну частину;

запояскову частину;

донний зріз;

вершину;

центруючи потовщення;

ведучий поясок;

повну довжину снаряда.

Головна частина може бути оживальною, конічною або ступінчатою. Із збільшенням довжини головної частини снаряда збільшується далекобійність снаряда, але знижується його потужність та кучність бою. Звичайно, довжина головної частини від 1,5 до 3,5 калібрів

Циліндрична частина створює основний об’єм, в якому розміщується спорядження. Крім того, на ній розміщується ведучий пристрій. Довжина ведучої частини (1,2 - 3,0 клб.) визначає стійкість, далекобійність та потужність дії снаряда.

Форма та розміри (не > 1,1 клб.) запояскової частини може бути циліндричної або циліндро-конічної форми. Циліндро-конічна запояскова частина зменшує зрив потоку повітря за донним зрізом снаряда, що знижує опір повітря.

Спорядження снарядів буває різним. Його характер залежить від призначення снаряда й способу дії у цілі. У деяких типах снарядів спорядження представляє собою однорідну речовину, повністю заповнює камору оболонки. В інших воно складається з 2-3 різних речовин, розміщених у каморі окремо. Також воно може бути достатньо складним, що складається з декількох речовин та матеріалів, потребуємих використання ряду додаткових деталей.

Спорядження снарядів основного призначення представляє собою розривний заряд із бризантної речовини. Спорядження снарядів спеціального призначення, як правило споряджаються зарядом спеціального складу, що забезпечує результат необхідного ефекту.

Підривник – це пристрій. Що призначений для приведення в дію бойову частину боєприпаса в заданій точці траєкторії або в заданий момент часу. Він створює початковий детаноційний імпульс, що викликає підрив снаряда.

Додаткові елементи можуть включати в себе ведучий пристрій, стабілізуючий пристрій, трасер або їх поєднання.

Ведучий пристрій снаряда призначене ведення снаряда по каналу ствола при пострілі. В його склад входять:

центруючі потовщення

ведучі та обтюруючі пояски

ведучі кільця.

Центруючі потовщення – це потовщення на корпусі снаряда, призначені для центрування снаряда при заряджанні гармати та руху його по каналу ствола. Більшість снарядів має два центруючі потовщення:

верхнє – розміщене під основою головної частини;

нижнє – поруч із ведучим пояском.

Діаметр центруючих потовщень менше калібру ствола на 0,1 –0,2 мм, що гарантує вільне заряджання Ширина центрируючих потовщень складає від 0,15 - 0,3 калібру. Нижнє центруючи потовщення, робиться більш товстим верхнього для того , щоб забезпечити зменшення впливу зносу нарізів на початку ствола на центрування снаряда при заряджанні гармати.

Ведучий поясок застосовується для обтюрації порохових газів під час пострілу та для придання снарядові обертання при його русі по каналу ствола.

У снарядах унітарного заряджання ведучі пояски застосовуються для обмеження насадки гільзи при зборці пострілу, а у деяких зразках пострілів /100 мм постріли/ - для скріплення із снарядом.

У пострілах роздільно-гільзового заряджання ведучий поясок застосовується для утримання снаряда у каналі ствола після заряджання гармати , а при відсутності на оболонці снаряда нижнього центруючого потовщення він застосовується також для центрування снаряду у каналі ствола.

Ведучий поясок закріплюється у кільцевій канавці на оболонці снаряда.

Для виготовлення ведучих поясків, звичайно, застосовується електролітична мідь високої частоти. В останній час, із метою економії міді застосовуються біметалеві та металеві /металокерамічні/ ведучі пояски.

Біметалевий ведучий поясок складається з металевої основи, яка заповнює кільцеву канавку на оболонці снаряда, та виступаючої частини з мідної полоси, яка при пострілі врізається у нарізи каналу ствола.