Реферат: Проблема якості

Вступ .............................................................................................................………2

Розділ 1. Управління якістю як фактор конкурентоспроможності продукції підприємства ....................................................................……5

1.1. Суть, показники та методи оцінювання якості продукції..............…………5

1.2. Конкуренто­спроможність продукції...................................................………14

1.3. Стандартизація і сертифікація продукції та систем якості...............………20

Розділ 2. Рівень якості і конкурентоспроможності продукції підприємства АТВТ “Трембіта” ............................................………..33

2.1. Історія розвитку і техніко - економічна характеристика АТВТ “Трембіта”.............................................................................................……….33

2.2. Показники якості і конкурентоспроможноті продукції АТВТ “Трембіта”..............................................................................................………44

2.3. Структура служби стандартизації та метрології на АТВТ “Трембіта”................................................................................…..........………49

Розділ 3: Вдосконалення управління якості продукції ...............…..57

3.1. Досвід промислово розвинутих країн в управлінні якістю продукції..................................................................................................…….57

3.2. Шляхи удосконалення вітчизняних систем управління якістю продукції.................................................................................................……..65

Висновки ...................................................….................................................……71

Список літератури ................….....................................................……………73

Додатки

Вступ

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відпові­дають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а, навпаки, стає складнішою. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю якості готової продукції, практично неможливо. Повинен бути комп­лексний, системний підхід, реалізація якого можлива лише в рамках системи управління якістю.

Якість, реалізована у виробничих процесах, товарах і послугах, мо­же забезпечити фірмі величезні конкурентні переваги на ринку. І навпаки: якщо споживач вирішить, що він може за нормальну ціну одержа­ти кращу якість в іншому місці, то його гроші швидко відправляться саме туди. Незважаючи на гасла і заклики, якість не стала для нас пер­шорядним завданням. Більшість керівників підприємств і акціонерних компаній не думають про проблеми якості постійно, щодня. В період входження до ринкових відносин, коли західний ринок перенасичено своїми товарами, якість виготовлюваних виробів відіграє найважливі­шу роль у завоюванні ринку. Якість має бути закладена до кожного проекту, до кожного технологічного процесу, до кожного робітника, ін­женера, керівника, її не можна одержати шляхом тільки одного контролю. Управління якістю, що приділяє основну увагу виключно прове­денню контролю,- це старий метод управління.

Суть нового управління полягає в комплексному підході до справи. Необхідно усунути причину, першопричину, а не симптом. Коли вся продукція користується попитом, а споживачі говорять: «Ми відчуває­мо довіру до цієї фірми та із задоволенням купуємо її продукцію»,- то це і означає, що в цій фірмі комплексний підхід до управління якістю ви­робів працює результативно.

Значну роль в підвищенні якості продукції відіграють стан­дарти, які є організаційно-технічною основою систем якості.

В останні десятиліття одним із важливих механізмів гарантії якості стала сертифікація, яка переросла в норму торгових від­носин будь-якого рівня. Якщо на ранніх етапах появи і розвитку-сертифікації в її проведенні був зацікавлений головним чином виробник (з метою підвищення конкурєнтоздатності своїх товарів) і споживач (з метою одержання гарантій відповідності певних характеристик виробів), то зараз до вирішення задач сер­тифікації залучені громадські і приватні виробники, споживачі та науково-технічні організації, уряди більшості країн і навіть міжурядові організації. При цьому сертифікація з продукції по­ширилась на системи якості.

Таким чином, проблема забезпечення якості продукції є комп­лексною: науковою, технічною, економічною і соціальною, і у ви­рішенні її повинні приймати участь висококваліфіковані спе­ціалісти, які вільно володіють сучасними методами управління якістю, незалежно від того, в якому секторі вони працюють: державному чи приватному, на великих підприємствах чи в малому і середньому бізнесі, тому що загальні принципи органі­зації і забезпечення високої якості продукції та послуг не зале­жать від розміру підприємства.
Розділ 1. Управління якістю як фактор конкурентоспроможності продукції підприємства.

1.1. Суть, показники та методи оцінювання якості продукції.

Нині в українській економіці ключовим, вирішальним джерелом підвищення продуктивності праці та зростання ефективності виробництва є радикальна економічна реформа. Вже її перші роки дають усі підста­ви стверджувати, що курс на реформування економіки прийнято пра­вильно. Ефективна економічна політика держави, раціональне викорис­тання ресурсів, виробництво для споживання не можливі без послідов­ного переходу до ринкових відносин. На глибокий жаль, не досить рі­шуча і некомплексна реалізація на практиці основних елементів еконо­мічної реформи ще не дозволяє нам подолати економічну кризу. Авто­ритарно-бюрократична система, що зберігається і на сьогоднішній день, не дає можливості підтримати виробника, а сприяє виключно форму­ванню його затратних економічних інтересів.

Мені б хотілося розглянути один з пріоритетних факторів, які впли вають на конкурентостійкість підприємства,- управління якістю у ви­робництві. Багато спеціалістів сприймають управління якістю як щось дане в завершеному вигляді (кінцевий продукт). Проте проблема по­ліпшення якості продукції та послуг є настільки складною і різнома­нітною, що її успішне розв'язання можливе лише за умови, коли всі учасники виробничого процесу не тільки переймуться прагматичним бо­ком цієї справи, але й сформують нову, сучасну систему поглядів, розвиватимуть і вдосконалюватимуть систему управління якістю.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Поряд із якістю існує поняття технічного рівня певних видів продукції. Це поняття за змістом вужче за попереднє, оскільки охоп­лює сукупність лише техніко-експлуатаційних характеристик. Його показники встановлюються за проектування (розробки) переваж­но нових знарядь праці (машин, устаткування, приладів, транспор­тних засобів тощо) і відображаються в спеціальних картах техніч­ного рівня, які використовують у процесі вивчення ринку й визна­чення попиту на нові товари, складання бізнес-планів, рекламних матеріалів тощо.

Необхідність поліпшення якості продукції в сучасних умовах диктується такими обставинами як:

• потребами науково-технічного прогресу;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--