Реферат: Проблема наркоманії у сучасному суспільстві

Медичний огляд проводиться за направленням працівників органів Міністерства внутрішніх справ України, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом внутрішніх справ.

Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження визначається нормативним актом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України і Верховного Суду України.

Ухилення осіб від медичного огляду або медичного обстеження тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Стаття 21. Обмеження прав особи, хворої на наркоманію, на період примусового лікування

Постанова суду про направлення особи, хворої на наркоманію, на примусове лікування є підставою для звільнення її з роботи або припинення навчання у встановленому законодавством порядку.

Аналіз групи факторів, що мають вплив на поширення наркоманії

Останнім часом спостерігаються маловтішні тенденції проблем алкоголізму і проблеми наркотизації не тільки серед дорослих, але і серед молоді і навіть школярів.

Саме сумне, що нижня межа віку наркомана помітно опустилася, тобто усе більше людей, що приходять до наркотиків, є підлітками у віці 13-17. Це змушує фахівців серйозно задуматися про сформовану ситуацію і постаратися за допомогою відповідних методів профілактики змінити її до кращого.

Стрімке поширення наркотиків і наркоманії серед молоді пов’язано з одночасним існуванням декількох груп факторів, кожна з яких сама по собі аж ніяк не є однозначною. Тут маються на увазі особливості віку, системна криза суспільства, зниження життєвого рівня населення й ін. Їхній одночасний вплив породжує надзвичайно сприятливі умови для молодіжної наркоманії. Проблема збільшується кримінальною ситуацією, ризиком зараження різними інфекціями, включаючи СНІД. Крім того, наркотики приносять відчутну шкоду не тільки тим, хто їх вживає, але і близьким, оточенню, суспільству в цілому. Наркоманію можна розглядати як соціально заразне захворювання, поширення якого відбувається усередині соціальних груп. Тому неможливо ізольоване існування наркомана в середовищі – рано або пізно довкола нього формується група, що утягується в сферу споживання наркотиків. Виходячи з цього, не можна розглядати лікування на стадії залежності, що сформувалася, як єдиний засіб боротьби з поширенням наркоманії. Такий підхід не дає і не може дати позитивного результату.

Традиція наукового вивчення наркоманії нараховує не один десяток років. Широке поширення наркоманії викликало до життя напружені дискусії про природу наркоманії, причинах і умовах її поширення й ін. Поступово проясняються різні аспекти проблеми, облік яких дозволяє сформувати більш адекватне розуміння задач, що коштують перед фахівцями різних областей науки і соціальної практики. Навіть швидкий аналіз проблеми дозволяє виділити в наркоманії, як явищі, кілька специфічних явищ.

Соціальний аспект. Суспільні відносини до наркоманії сьогодні в переважній більшості випадків характеризується як однозначно негативне і що відкидає. Подібне відношення містить у собі безліч ірраціональних переконань і проекції власних страхів, зв'язаних з незнанням і нерозумінням наркоманії як явища. У відношенні до наркоманії репрезентуються загальна соціальна незадоволеність, страх перед невідомим, а тому – що лякає, негативне відношення до наркоманії, тривога за власних дітей і родичів, емоційні враження від кримінальної статистики, культурно-історичні стереотипи й ін. Усе це приводить до різкої соціальної реакції відторгнення і вигнання наркомана з боку суспільства. Гіперконтроль або емоційне відкидання в родині приводить до того, що наркоман виявляється на краю суспільства, загнаний туди своїми ж друзями, батьками, міліцією, соціальними службами, роботодавцями і т.д. Єдине середовище, де наркомана приймають без докорів, агресії і відторгнення і де він може хоч якось функціонувати, - це середовище, у якій панує культура споживання наркотиків і інших психоактивних речовин. Видавлювання наркомана з нормального суспільства присуджує його до життя в середовищі, що у психологічному змісті руйнує його сильніше, ніж наркотики, але поза якою наркоман уже не здатний існувати.

Формується особлива наркоманська субкультура зі своїми специфічними способом життя, системою цінностей, мовою, атрибутами, стереотипами, установками, поняттями, міфами. Наркоманська субкультура, втягуючи у свою орбіту молодь, виступає як могутній фактор прилучення до наркотиків.

Справа в тім, що субкультура зм'якшує сприйняття явищ, на які люди за межами субкультури дивляться як на психічне відхилення або навіть кримінальне поводження. Таким чином, наркоманська субкультура є специфічною реакцією на поводження суспільства стосовно наркоманії і її поява і розвиток – неминучий процес. Аналіз змісту і спрямованості наркоманської субкультури дозволяє говорити про неї як про антисистему і явище вкрай негативному, оскільки вона сприяє прилученню до наркотиків і закріплення їхнього вживання.

Економічний аспект

1. Незаконний обіг наркотиків породжує колосальний по своїх масштабах тіньовий оборот коштів. Торгівля і споживання наркотиків виступають як надзвичайно могутній механізм перекачування коштів у тіньовий бізнес.

2. Держава затрачає на медичне обслуговування наркоманів значні засоби, відволікаючи тим самим частина засобів від рішення інших проблем охорони здоров'я.

3. Розвиток наркотичної залежності приводить до руйнування трудової мотивації і трудового поводження в цілому. У такий спосіб зі сфери матеріального і духовного виробництва відбувається постійний відтік робочої сили. Наркомани складають сьогодні величезну, нічого не виробляючу, а тільки лише споживаючу частину населення.

4. Оскільки інтенсивне вживання психоактивних речовин (за винятком сподіваючись, кава і тютюну) практично несумісне ні з роботою, ні з навчанням, поширення наркоманії серед молоді приводить як до зниження загального інтелектуального потенціалу країни, так і до збідніння трудових ресурсів. На тлі загальної економічної кризи ці процеси носять латентний характер, однак їхні негативні наслідки неминуче позначаться при зміні трудових поколінь.

5. Витрата державних засобів на припинення незаконного обороту наркотиків не дає скільки-небудь відчутного результату. Отже, фінансові й інші засоби будуть направлятися в цю сферу в усі більш зростаючих обсягах.

6. У деяких країнах виробництво наркотиків є частиною загальної політики. У Бірмі, Лаосу, Камбоджі прибуток від виробництва наркотиків складає значну частину національного доходу. У ряді таких країн, як Гватемала, Венесуела, Колумбія, Афганістан, нелегальне виробництво наркотиків є могутнім стимулом для припливу капіталовкладень у місцеву промисловість.

Демографічний аспект

1. У сферу незаконного систематичного вживання наркотиків утягують переважно юнаки і підлітки чоловічої статі. Співвідношення наркоманів чоловічої і жіночої статі складає приблизно 10:1. Формування наркотичної залежності приводить до руйнування статево рольового поводження і вгасанню сексуальних інстинктів. З іншого боку, смерть від передозувань і нещасних випадків, зв'язаних з наркоманією, приводить до різкої диспропорції в співвідношенні статей. У результаті цих явищ уже найближчим часом відбудеться визначене зниження народжуваності, збільшення кількості самотніх жінок і неповних родин.

2. Вимирання внаслідок наркотизації чоловіків з покоління 70 – 85-х років народження приведе до подальшого наростання диспропорції в співвідношенні статей в Україні.

3. Серед наркоманів значний відсоток складають діти з неповних родин або родин, що мають одну дитину. Висока смертність серед наркоманів приводить до значного зростання числа «бездітних» і безпритульних старих, про які комусь треба дбати.

У результаті систематичного вживання наркотиків відбувається стрімка девальвація особистості з руйнуванням моральних аспектів її поводження. Поступово в наркомана руйнується моральна основа регуляції поведінки. Поведінка стає спрямованим винятково на безпосереднє задоволення потреби в наркотиках. Традиційна мораль, навіть підкріплена авторитетом релігії, нездатна зупинити хвилю наркоманії, виявилася сьогодні перед особою самої серйозної небезпеки – остаточного руйнування особистості. Як контркультура наркоманія експлуатує глибинні підстави культури, псуючи їхній позитивний зміст, так, християнське «не здобувай багатств на землі» у свідомості наркомана перетвориться в «нехтуй життя». І про це не догадуються ні батьки, ні священнослужителі. Замість очікуваного покаяння наркоман знаходить у церкві підтвердження своїм переконанням.

Міжнародний (міждержавний) аспект. Наркотики стали елементом міжнародної політики ще в XIX столітті. У XX сторіччі захист своїх громадян від напливу наркотиків неодноразово ставав приводом для утручання у внутрішні справи, а іноді і воєнних операцій США в латиноамериканських країнах.

З іншого боку, зони виробництва, канали поширення і регіони споживання наркотиків, як правило, рознесені в просторі і не вміщаються в границі окремих держав. Поширення наркоманії приводить до глобалізації кримінальних відносин. Кримінальні структури, що контролюють виробництво, поширення і збут наркотиків, виходять на рівень міжнародних синдикатів, здатних завдяки своїм фінансовим можливостям впливати на політику окремих країн або регіонів.

Медичний аспект. Традиційна наркологія розглядає наркоманію як невиліковну хронічну хворобу, протягом якої можливі більш-менш тривалі періоди ремісії.

Вважається, що в міру прийому наркотиків розвиваються три головних клінічних феномени: