Реферат: Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій

Крім того, необхідно мати на увазі, що досягнення глобалізації відкривають нові можливості для кримінальних груп, відмивання "брудних грошей", підпільної економіки, торгівлі наркотиками. Потенційний ризик також пов'язаний з загрозами національному суверенітету з боку могутніх міжнаціональних корпорацій.

Запобігання негативним наслідкам глобалізації є завданням ряду міжнародних організацій. Особлива роль у підготовці суспільства до процесів глобалізації покладається на ООН, яка в силу свого мандату є унікальним механізмом розробки принципів і норм, що необхідні для використання потенціалу глобалізації, для перетворення її в "глобалізацію з людським обличчям". Зі свого боку, Всесвітній банк, МВФ і ВТО також повинні створювати перепони стихійним процесам, пов'язаним з глобалізацією та їх негативними наслідками.

Незважаючи на можливі ризики та загрози, шлях України до глобального простору не має альтернатив. Незалежна держава такої величини, виконуючи в силу певних чинників геостратегічну роль, не може лишатися у самоізоляції, оскільки це означало б не захищеність., а відсталість, низьку міжнародну конкурентоспроможність, і навіть деградацію.

Економічні зв'язки між країнами здійснюються, головним чином, завдяки торгівлі та інвестиційній діяльності. Обидва ці види діяльності нині майже неможливо здійснювати без участі МФО.

Економіка України може досить швидко пристосуватися до зовнішніх дестабілізуючих факторів, перейти до стабільного, зовнішньоорієнтованого шляху розвитку, створити передумови для того, щоб наздогнати розвинуті країни світу і інтегруватися у світову економічну систему лише за умов здійснення послідовних економічних реформ з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій.

Спілкування з МФО має базуватися на використанні позичок, що сприяють реформуванню національної економіки на тому підґрунті, який одержано у спадщину від розпаду Союзу, і забезпечують більш швидку її адаптацію до світогосподарської ринкової системи. Розвиток в Україні ринкової економіки, що відкриває її для світу, є спільним інтересом нашої країни та МФО.

У контексті побудови відносин з МФО треба взяти до особливої уваги, по-перше, те, що наша країна добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю, займаючи за цим показником третє місце у світі (після США і Росії), погодилася на її демонтаж, вивезення і знищення. Це має враховуватися у програмах співробітництва і відшкодовуватися відповідними кредитами на розбудову української держави. По-друге, чорнобильська катастрофа коштує Україні, окрім усього іншого, величезних щорічних фінансових витрат. Зараз вони, головним чином, лягають тягарем на бюджет держави за вітчизняний рахунок, в т.ч. через відрахування з доходу підприємств. Але це екологічна катастрофа світового масштабу, що зачіпає усі країни і може нанести нищівного удару по всьому людству, якщо не буде вжито відповідних заходів (будівництво нового саркофагу - укриття, локалізація й припинення розгортання ядерних реакцій в зруйнованому блоці, закриття ЧАЕС в цілому і заміна її альтернативними джерелами електроенергії тощо). На це, за розрахунками, потрібно понад 4 млрд. дол. США. Розвинені країни, в першу чергу європейські, зацікавлені у розв'язанні проблеми Чорнобиля і мають взяти у цьому реальну фінансову участь. По-третє, Україна є транзитною державою, що пов'язує між собою Захід та Росію. По-четверте, Україна має величезний економічний, виробничий, інтелектуальний потенціал, який є привабливим для розвинених країн ринкової економіки. Отже, основні принципи і цілі, на яких Україні слід будувати своє співробітництво з МФО, це:

- сприяння поступовому розвитку ринкових перетворень в Україні з урахуванням необхідності розв'язання не тільки суто економічних, а й соціальних завдань;

- створення умов для успішного входження України у світову економіку;

- забезпечення національних інтересів і національної безпеки та гідна позиція української сторони у відносинах Україна - МФО.

Сьогодні Україна не може відразу обрати стратегію необмеженої "відкритості", тому її інтеграція у світове суспільство повинна йти поетапно, шляхом підвищення рівня збалансованості, структурної перебудови та науково-технічного оновлення, забезпечення соціально орієнтованого розвитку економіки.

Пріоритетним у відносинах нашої держави з міжнародними фінансовими організаціями є питання пошуку альтернативних джерел дешевого довгострокового запозичення. Основними напрямами у цій сфері повинні бути:

— розширення співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією. МФК, на відміну від МВФ та МБРР, надає свої фінансові послуги виключно приватним компаніям (як правило — високорентабельним). Основним принципом діяльності МФК є доповнення та підтримка інвестицій приватного капіталу з метою сприяння розвитку приватного підприємництва. В порядку реорганізації діяльності МФК передбачається тісніша співпраця з урядами країн-реципієнтів, особливо на стадії визначення пріоритетних напрямів фінансування. На наш погляд, таке співробітництво можна було б використати для прискорення розвитку в Україні іпотечного кредитування. Але слід пам'ятати, що МФК працює у тісній координації з МБРР, а отже, не може виступати повноцінною альтернативою Світовому банку;

—розширення співпраці з ЄБРР. Ця фінансова організація здійснює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів. На відміну від інших міжнародних фінансових інституцій, ЄБРР зосереджується насамперед на кредитуванні приватного сектору та об'єктів ключової інфраструктури;

— розширення співробітництва з Європейським інвестиційним банком, який є фінансовою установою Європейського Союзу і, як правило, обмежує свою співпрацю країнами — членами ЄС. Однак останнім часом до його цілей додається і фінансування проектів у країнах-претендентах (зокрема, Україна вже підписала Рамкову угоду з Європейським інвестиційним банком). З огляду на завдання євроінтеграції, окреслені у Посланні Президента України, можна було б розпочинати відповідні переговори з ЄІБ;

— враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями — Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

Як додаткове джерело фінансування регіональних проектів можна розглядати Організацію чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), до складу якої входить і Україна. Зі створенням Чорноморського банку торгівлі і розвитку, який розпочав свою діяльність у червні 1999 року, з'явилася реальна основа для практичної реалізації проектів у даному регіоні. Відповідно до Угоди про заснування банку його діяльність спрямовується на забезпечення процесів економічної трансформації країн Чорноморського регіону, він діє як банк розвитку, його кредиторами та позичальниками виступають країни-засновники.

Україна має обов'язково враховувати свої власні інтереси, зберігаючи національний суверенітет і незалежність. При цьому інтеграція повинна базуватися на максимальному використанні інформаційних, інтелектуальних ресурсів та наявного науково-технічного потенціалу.

ВИСНОВКИ

Міжнародна організація – постійно діюче добровільне об'єднання держав, створене на основі міжнародної угоди (договору) для вирішення визначених завдань у політичній, економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах міжнародного співробітництва, що має власну систему органів управління, самостійну (автономну) волю, об'єм якої визначається волею держав-членів, та відповідає вимогам міжнародного права.

"Сприяння-спостереження-нагляд-регулювання" - всі ці функції міжнародних організацій засновані лише на добрій волі країн, що беруть в них участь.

Основні принципи і цілі, на яких Україні слід будувати своє співробітництво з МФО, це:

- сприяння поступовому розвитку ринкових перетворень в Україні з урахуванням необхідності розв'язання не тільки суто економічних, а й соціальних завдань;

- створення умов для успішного входження України у світову економіку;

- забезпечення національних інтересів і національної безпеки та гідна позиція української сторони у відносинах Україна - МФО.

Основними напрямами України у сфері міжнародних відносин повинні бути: 1) розширення співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), яка, на відміну від МВФ та МБРР, надає свої фінансові послуги виключно приватним компаніям; 2) розширення співпраці з ЄБРР; 3) розширення співробітництва з Європейським інвестиційним банком, який є фінансовою установою Європейського Союзу і, як правило, обмежує свою співпрацю країнами — членами ЄС; 4) враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями — Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Белорус О. Императивы стратегии развития Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. – 2001. – №11. – С. 4-13.

2. Кваша С, Патыка Н. Направления и проблемы интеграции Украины в мировое экономическое пространство// Экономика Украины. – 2001. – №9. – С. 77-81.

3. Клочко В. Глобализация и ее влияние на страны с переходнойэкономикой// Экономика Украины. – 2001. – №10. – С. 51-58.

4. Мар’янович А. Міжнародні економічні організації: проблеми інтеграції України в міжнародне економічне співтовариство // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 1. – С. 49-56.