Реферат: Проблеми автоматизації схемотехничного проектування нелінійних вузлів радіоелектронної апаратури

Вступ

Розглянемо специфічні властивості, притаманні нелінійним вузлам радіоелектронної апаратури (РЕА). Введемо поняття «опрацьована схема», причетне до довільного вузла РЕА. Покажемо, як треба розширити це поняття стосовно нелінійного вузла з врахуванням його особливостей. Уявлення про опрацьовану схему дозволяє сформувати задачі, які необхідно вирішувати при схемотехнічному проектуванні, і дає можливість визначити проблеми, виникаючі при створенні системи автоматизованого проектування нелінійних вузлів.

1. Специфіка розгляду нелінійних вузлів

Насамперед відмітимо, що будемо казати про автоматизацію схемотехнічного проектування нелінійних вузлів, в яких робочим виявляється періодичний режим. До їх числа відносяться автогенератори, підсилювачі, помножувачі та дільники частоти, амплітудні детектори, деякі види частотних детекторів і т. і.

У перелічених вузлах є хоча б один нелінійний елемент (опір, ємність або індуктивність). Нагадаємо, що вольт-амперна характеристика нелінійного резистора, тобто залежність струма від напруги, або обернена функція, відрізняються від прямої лінії. Характеристики нелінійної емності (вольт-кулонова) і нелінійної індуктивності (ампер-веберна) ведуть себе однаково. Тому значення опору, ємності, індуктивності в цих елементах не залишаються постійними при зміні напруги, струму, заряду або магнітного потоку.

Присутність нелінійного елемента обумовлює особливість періодичного режиму в схемі: усі струми і напруги, будучи періодичними функціями часу, стають негармонічними.

Кажучи інакше, при розкладі у ряд Фур’є струмів (напруг) у нелінійній системі, в якій існує періодичний режим з періодом Т, отримаємо спектр, який має частоту f = 1/T та її гармоніки. В цій прояві одна із особливостей нелінійної схеми.

Інші специфічні риси виявляються при зміні параметрів нелінійної системи. В цьому випадку можуть спостерігатися такі явища: виникнення паразитних автоколивань; перехід до іншого періодичного режиму з іншою амплітудою та частотою; одночасне існування двох або більше коливань. Проілюструємо перелічені вияви прикладами.

Паразитні автоколивання часто утворюються в транзисторному підсилювачі потужності при відсутності сигналу на вході, якщо трохи збільшити напругу зміщення (або відкрити транзистор). При цьому вимикання вихідного навантаження або його замкнення, як правило, сприяє автоколиванням. Причина паразитного збудження – внутрішній зворотній зв’язок в транзисторі.

Нерідко в коливну систему вузлів входить нелінійна ємність (наприклад, ємність емітерного, або колекторного переходу біполярного транзистора). Тоді при зміні частоти зовнішнього сигналу можна спостерігати викиди напруги та гістерезис (рис. 1).

Як показали досліди, це викликано зміною середнього за період значення нелінійної ємності, що при деяких умовах супроводжується збудженням коливань на частоті зовнішнього сигналу і приводить до викиду амплітуди (частота f1 рис. 1), в результаті чого спостерігається гістерезіс.

В автогенераторі, працюючим з інерційним автозміщенням, може з’явитись самомодуляція.

Це явище можна інтерпретувати як збудження низькочастотного коливання, котре існує сумісно з корисним.

Паразитні коливання в приладах на біполярних транзисторах дуже різноманітні внаслідок появи параметричної нестійкості. Суть її складається у збудженні параметричних коливань за рахунок модуляції нелінійної ємності корисним коливанням на частоті f.

При цьому збудження трапляється на частотах f/2, f, f1 та f2, підлеглих вимогам: f1+f2=f і т. і. Параметричний механізм збудження може підтримуватися внутрішнім зворотнім зв’язком, існуючим в схемі.

Паразитне коливання в розробленому виробі недопустимі по двом причинам.

По-перше, з’являються перешкоди у вигляді паразитних спектральних складових.

По-друге, ці коливання можуть бути інтенсивними та приводити до виходу з ладу елементів схеми (пробій та вигорання транзистора, згорання опору і т. і.). Отже, при проектуванні нелінійних вузлів треба приймати заходи по запобіганню паразитного збудження.

2 Що означає «опрацювати» схему нелінійного вузла?

Серед розробників РЕА є термін «опрацьована» схема. Під цими словами будемо розуміти схему, яка має такі властивості:

1. При номінальних значеннях внутрішніх параметрів, нормальній температурі зовнішнього середовища, середньому значені зовнішніх параметрів (живлячих напруг, опора навантаження і т. і.) характеристики схеми знаходяться в межах допустимих значень, вказаних в ТЗ.

2. При зміні параметрів зовнішнього середовища, в тому числі зовнішньої температури, в межах, обумовлених ТЗ, характеристики схеми не виходять за межі, встановленні технічними вимогами.

3. Характеристики схеми при розкиді параметрів елементів не виходять за встановлений технічними вимогами кордон припустимий технічними умовами на ці елементи.

В силу специфіки нелінійних пристроїв вимагаємо від опрацьованої схеми ще одну умову:

4. При зміні живлячих напруг, навантаження, температури і параметрів схеми в допустимих межах повинен існувати робочий періодичний режим; в підсилювачах потужності і в подібних пристроях за відсутності корисного сигнала, а також при налагоджені та регулювані не повині генеруватися паразитні коливання.

Зупинимось на першій властивості опрацьованої схеми. Досвід проектування показує, що можна виконати умови 2 і 3, якщо досягтись виконання першої умови із запасом. Яким повинен бути запас, треба вирішати окремо в кожному конкретному випадку.

Що до третьої умови, то при її виконані можна гарантувати працездатність схеми, виготовленої на виробництві, коли параметри елементів приймають будь-які значення з поля допуску на них. Якщо іспити показують, що ця умова виконується із труднощами, або зовсім не виконується, то слід піти по дорозі обґрунтованого зменшення допусків на використовувані елементи.

3 Задачі, які треба вирішувати при опрацюванні нелінійної схеми

В ході опрацювання схеми треба домогтися здійснення сформульованих вище чотирьох умов. Обсудимо, які завдання треба вирішити при схемотехнічному проектуванні на ЕОМ. Для конкретності будемо мати на увазі транзисторний підсилювач потужності. Припустимо, що визначена структура підсилювача (рис. 2). Проектування проведемо поетапно, домагаючись на кожному етапі виконання вказаних вище умов.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--