Реферат: Проблеми правового забезпечення екологічної безпеки у процесі видобування надр

раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, у законі необхідно конкретизувати правила і умови законодавчого порядку здійснення державними органами обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення права користування надрами, відповідальності державних органів та їх посадових осіб за його порушення.

Окрему групу обмежень права надрокористування складають особливі умови правового режиму надр континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України і зони, розташованої за межами територіального моря. Ці обмеження обумовлені нормами правового режиму морських просторів і міжнародного морського права відповідно та стосуються спеціального режиму ведення робіт, який узгоджується з органами, що забезпечують охорону державного кордону, регулюють пароплавство, рибний та інші промисли, екологічну безпеку. Отже, досить складно застосовувати норми права при регулюванні відносин надрокористування у цій сфері, так як необхідно користуватися великою кількістю як державних, так і міжнародних законодавчих актів. Тому з точки зору полегшення правозастосовчої діяльності доцільно було б саме в законодавстві про надра закріпити чіткий порядок правового регулювання при здійсненні видобування корисних копалин у вказаних зонах.

На користування надрами також необхідний спеціальний дозвіл, порядок надання якого регулюється такими законодавчими актами такими, як:

1. Постанова КМУ „Про затвердження Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами” від 14.03.2007 р. №480.

2. Постанова КМУ „Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами” від 02.10.2003 р. №1540. за ред. від 21.06.2004 р.

Отже, обмеженнями права надрокористування може полягати і в обмеженні дії такого дозволу, тому сучасний розвиток правовідносин, пов’язаних з користуванням надрами, вимагає доповнення ст.26 "Припинення права користування надрами" КУпН нормами, які б:

1) доповнили перелік умов припинення такого права (наприклад: визнання виданого спеціального дозволу на користування надрами недійсним; зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами і невжиття користувачем заходів для усунення причин цього зупинення);

2) визначили коло суб’єктів, компетентних здійснювати припинення права надрокористування;

3) вказали правові наслідки припинення дії спеціального дозволу на користування надрами та ін.

2.3. Відповідальність за порушення законодавства про надра.

Відповідальність за порушення встановлених законом умов та вимог надрокористування встановлюється дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова і кримінальна і визначена ст.65 Кодексу України «Про надра», а саме таку відповідальність несуть особи, винні у:

самовільному користуванні надрами;

порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Ст.67 встановлюється обов’язок осіб, винних у порушенні законодавства про надра відшкодувати завдану шкоду, але не визначені конкретні умов та правила встановлення їх розміру, а тому до КУпН слід внести відповідні норми щодо:

- встановлення відповідальності суб’єктів надрокористування і державних органів за порушення правил і умов обмеження, зупинення або припинення права користування надрами;