Реферат: Проблеми реалізації принципу недоторканності суддів

Показовою є окрема думка по цій справі судді Конституційного суду М.Козюбри: «Депутатська недоторканність (імунітет) спрямована, в основному, на забезпечення нормального функціонування парламенту (зокрема, на його захист від посягань виконавчої влади)». Є очевидним, що Конституційний суд в цьому рішенні визнає депутатську недоторканність важливим і необхідним чинником ефективної діяльності народних депутатів і парламенту в цілому.

На мою думку, цілком можливим й прийнятним є застосування такого підходу за аналогією й до суддівської недоторканності.

Деякі роз’яснення змісту принципу недоторканності суддів надає нам Висновок Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) від 11 липня 2001 року . В п.2.2.2. даного Висновку зазначено: „Недоторканність певної категорії посадових осіб - це не їх привілей; вона пов'язана з виконанням ними важливих державних функцій, а тому відповідно до Конституції України і
міжнародно-правових зобов'язань України не може розглядатися як гарантія їх безкарності. Недоторканність народних депутатів України, Президента України, суддів передбачає лише спеціальні умови притягнення їх до кримінальної відповідальності. Особи, що користуються правом недоторканності, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за національним законом, який відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням держави, шляхом задіяння внутрішньодержавних (національних) судових механізмів.

Також, в Висновку роз’яснено, що недоторканність народних депутатів України, Президента України та суддів, стосується національної юрисдикції і не може бути перешкодою для здійснення юрисдикції Міжнародним кримінальним судом стосовно тих з них, які вчинили злочини, передбачені Римським Статутом Міжнародного кримінального суду.

??????????????? ? ?????? ?? ????????? ???????????? ??????. ???? ??? ?????? ??? ????????????? ???????????, ? ????? ?????????, ?? ?? ? ??? ?? ??????????, ???? ??????? ?? ???????????. ? ????????? ??????????????? ?????? ?????????? ? ??. 13 ?????? ??????? ???? ?????? ???????, ?? ???????, ?? ????? ? ????? ???????????? ? ??????????? ? ?????, ?? ? ???????? ??????????, ?? ? ???? ????????? ?????????, ?????????? ??? ??????, ??????, ??????? ?? ???????????? ???????? ????. ? ???? ??? ??????? ??????????? ???????????????, ????? ?????????, ???? ???????? ?????? ?? ??. 177 ??? ??????? ????? ????? ?? ?????? ????????? ????? ??????????? ????? ?? ???????????? ?????????? ????, ????? ????????? ???? ??????????????? ??? ?????? ?????????? ???????.[3]

Єдиний пункт, який по-суті відображає недоторканність суддів, є п. З ст. 13 Закону України «Про статус суддів»: «Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган у порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен негайно бути звільнений після з'ясування його особи”.

Однак проблема цієї правої норми полягає в тому, що вона має лише декларативний характер і не підкріплена нормами матеріального права. Тобто як у Кримінальному кодексі України (далі – ККУ) так і в Кодексі про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) ми не знайдемо будь-якої відповідальності за порушення ст. 13 Закону України «Про статус суддів». На практиці судді нерідко затримуються працівниками ДАІ, проводиться огляд їх транспорту без їх згоди, а притягнути їх до відповідальності за перевищення службових повноважень практично неможливо, оскільки неможливо в даній ситуації довести прямий умисел в їх діях.

Єдине, що ми можемо застосувати із згаданих кодексів, це загальні положення, а саме – у зв'язку з порушенням встановленого законодавством порядку притягнення судді (як і інших осіб, що мають статус недоторканності) до кримінальної чи адміністративної відповідальності тягне за собою закриття справи на підставі статті 5 КПК чи статті 7 КпАП. Так, стаття 5 КПК встановлює: „Ніхто не може бути притягнутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в порядку, встановлених законом.” Відповідно до статті 7 КпАП: „Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом”.

Треба відмітити, що на розгляд Верховної Ради України постійно вносяться законопроекти, що мають своїм предметом суддівську недоторканність.

Так, вважаю за доцільним навести як приклад один з законопроектів, що був поданий депутатом Івановим С.А. „Про внесення змін до Закону України “Про статус суддів”. Його положення зводились до наступного.

Пропонувалося прийняти статтю 13 закону „Про статус суддів в носій редакції, а саме.

1. Судді незалежні та недоторкані. Суддя не може бути заарештованим чи затриманим згідно кримінально-процесуального кодексу без згоди Верховної Ради України і до винесення обвинувального вироку судом.

2. Суддя затриманий за підозрою у вчиненні злочину повинен бути звільнений після виконання невідкладних слідчих дій протягом доби. Про затримання судді за підозрою у вчиненні злочину або безпосередньо при вчиненні злочину негайно повідомляється прокурор та голова суду.

3. Суддя затриманий за адміністративне правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з`ясування його особи.

4. Проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт і проведення там огляду, обшуку, виїмки здійснюється на підставі порушення кримінальної справи та рішенням суду.

(Дії пункту 4 статті 13 не поширюються у випадках, коли суддя затриманий за підозрою вчинення умисного вбивства та хабарництва).

5. Проведення оперативно-розшукових дій відносно суддів здійснюється згідно із законом про оперативно-розшукову діяльність.”

Положення ч.5 статті щодо розгляду кримінальні справи апеляційним судом у першій інстанції щодо судді Конституційного Суду та будь-якого суду загальної юрисдикції пропонувалося залишити без змін. А також положення ч.6, щодо визначення підсудності справи Головою Верховного Суду України або його заступником та неможливості розгляду справи тим судом, в якому обвинувачений працював суддею.

Як ми бачимо, за даним законопроектом пропонувалось ввести достатньо вагомі зміни в статтю закону, що визначає принцип недоторканності суддів. Особливо, на мою думку, слід звернути увагу на п.4 законопроекту, прийняття якого дозволило б здійснювати проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт і проводити там огляд, обшук, виїмку здійснюється не на підставі порушення кримінальної справи та рішенням суду у випадку затримання судді за підозрою вчинення умисного вбивства та хабарництва.

Але, даний проект був відхилений через його неконституційність, оскільки було визначено, що він не відповідає ч.3 ст.126 Конституції України.

???????????? ??????? ??????????????? ?????? ??????, ?? ???? ? ?????????? ????????? ????????????, ??????????????? ??????. ??? ? ???? ?????? ?????? ??????? ? ?????????? ??? ????-???? ????????? ?????????? ???? ?? ???????????? ????????????????. ? ???? ?? ???????? ????????? ????? ???????? ??? ???????, ??? ??????? ??????, ? ???????? ????????, ??? ???????? ??????????? ?????? ? ????????? ????????????? ???????? ??????, ?? ?? ???????? ?? ? ??????? ???????????????, ??? ????????? ? ?????? 126 ???????????. ?? ??? ???????? ????????? ?????????, ? ????????????? ??????? ???????????? ????????, ??????????? ? ??? ????.???????? ???????????? ?????? 126 ??????????? ??????? ????????, ?? ? ???? ?????? ?????? ??????? ????????????? ?????? ????? ??? ???????? ???????? ??'??????? ?????????????, ????????? ?????? ?? ????, ???? ?? ?????? ???????? ?????? ?????, ? ??? - ??????? ????????????? ????? ? ??????. ???? ? ??? ??? ???????? ???????? ???????????? ?????? ?????, ?????????????? ? ?????? ???????, ??? ?????, ??????????? ???????? ?????? ?? ????????? ???? ??????? ??????? ???? ????? ?????, ? ???????? ????, ??????????? ?? ???????, ?????? ????? ?? ????? ?????, ???? ?????????????? ? ?????? ???????.

Як ми вже відмічали, в Конституції України встановлений особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності суддів, через належну їм недоторканність. Нагадаємо, що за ст.126 Конституції „Суддя не може бути без згоди Верховної Ради Країни затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом”. Проведення зазначених слідчих дій відносно цієї категорії осіб потребує позбавлення їх недоторканності.

Отже, в літературі висловлюється думка про те, що слід ввести таке поняття, як «обмеження недоторканності» відносно осіб, які мають імунітет. Така позиція Л.Удалової була зокрема висвітлена щодо недоторканності народних депутатів. Аргументації введення такого поняття зводиться до наступного. Відомо, що існує такий принцип, як принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 1 ст. 62 Конституції України). Не завжди буває достатньо даних, які свідчили б про склад злочину в діях народного депутата, і тому позбавлення його недоторканності є не зовсім правильним. А обмеження недоторканності в деяких випадках, коли це необхідно органам розслідування, дозволяло б провести ті слідчі дії, які необхідні для збирання доказів у кримінальній справі, і за наявності зібраних доказів - уже вирішувати питання про позбавлення недоторканності в цілому.

На кінець висвітлення даного питання хочеться навести позицію вже згадуваної Румянцевої В., яка зазначає, що "недоторканність " повинна обмежуватися процедурними пільгами, передбаченими у законі „Про статус суддів”. Недоторканність не має нічого спільного із безвідповідальністю.

Що ж стосується міжнародного досвіду, то тут слід зазначити, що у більшості Європейських країн чітко розділена відповідальність народних обранців за дії, пов’язані з парламентською діяльністю, та дії, що з нею не пов’язані. Напевне, не слід відкидати таку позицію, щодо можливості її застосування й по відношенню до відповідальності суддів.

4. Недоторканність інших осіб, які не здійснюють правосуддя безпосередньо, але діяльність яких пов’язана з ним.

?????? ???????? ?? ????????? ??? ??????????????? народних засідателів та присяжних. ³???????? ?? ?.2 ??.72 ?????? ???? ???????????: ????????? ???????????? ?? ??????????????? ??????????? ??????, ??????????? ???????, ??????????? ? ?? ???????? ??????????? ? ????????? ?? ??? ????????? ???? ?????????? ?? ?????????? ??????????.? ? ?????? ????????? ?? ????? ????? ????????? ???? ?????????? ???????. ???? ??????? ? ????, ?? ?? ??????? ??? ??????????? ??????, ??????? ?????????? ? ???????? ?? ? ??????? ???????, ???? ????? ?????????? ??????? ??????????, ??? ?? ????? ???????? ???? ?? ? ???????, ? ???? ?? ??? ?? ??????????? ??? ?????? ???? ?????? ???????.

Неоднозначність позицій спостерігалась й при розгляді статті 6 закону України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998 № 22/98-ВР, в якій вирішувалось питання щодо недоторканності працівників Вищої ради юстиції . Деякі депутати пропонували наділити їх статусом недоторканності, але все ж таки, в кінцевому випадку була підтримана протилежна позиція депутата Говоруна В.П. аргументами якої було те, що працівники Вищої ради юстиції не є суддями, вони не розглядають судові справи (розглядають лише кадрові питання), тому їм й не може гарантуватись незалежність та недоторканність.

Висновки

???????????? ??????? ??????????????? ?????? ? ???????? ????????? ??????????? ?? ?? ???????????? ????????????????, ???????????? ???????? ? ????, ??? ???? ?? ????? ?????????? ? ??????? ?? ???????????. ? ????? ???????????? ?????? ???????????? ??????????, ??????? ????????? ?????????, ??????????? ??????????? ?? ???????????????? ??????????? ?? ???????????? ????????????????, ???????????? ??????? ?????????????? ??????? ?? ??????????, ???????????? ???? ????? ???? ???????? ? ??????????? ??????? ?? ????? ??????? ??????? ???????????????. ?? ??? ????????? ?????? ??????????????? ?????????? ???? ?????? ????????? ?? ??????????? ????????? ??????????, ???? ???? ???? ????? ? ???????? ???? ????? ????????, ?? ??????????? ?? ????????????? ??? ????????????????? ???????????.??? ?? ? ????????? ?? ?? ???????? ?????? ???????? ??????????? ? ?????? ? ???? ??????????????. ??? ????, ??? ???? ??????????????? ????????? ? ???? ??????, ? ????? ????????? ??????? ???????? ???? ?????? ???????? ?????????? ????? ????????, ???????? ??????????????? ?????? ???????. ???????????? ?????????? ?????? ???????? ?????? ???????????? ?? ??????????????? ???? ??????. ????, ?????? ?????????, ?? ? ????? ????????????? ????????? ???????? ??????????? ???????????????? ??????????? ?????? ?? ?????????????? ? ???????????? ????????????????, ????????? ???????????? ?? ??????????????? ?????? ????????? ?????? ?????????? ????? ?? ???????????? ?????? ??????? ???? ?????? ??????? ?? ????? ???????, ?? ????????? ?? ???????. ???, ?? ??????????? ????? ?? ????? ??????? ??????? ?????? ??????? ??????????? ??????????-???????? ?????, ??? ? ?????????? ??? ?????????? ????? ?????? ?? ??????????? ????????? ???????.

Підсумовуючи, все вище викладене, можемо зазначити, що для задоволення потреб правосуддя, для захисту прав і законних суддів, для реалізації конституційного принципу недоторканності, слід передбачити такий порядок, який би не ставив зазначених осіб у двозначне становище.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.