Реферат: Промульгація: поняття та особливості

У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку (15 днів) не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

V. Інформаційна стадія.

8. Промульгація закону — це не лише підписання його главою держави, а й видання спеціального акта, який містить, зокрема, розпорядження про офіційне опублікування закону. Промульгація закону здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та іншими подібними документами, текст якого в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульгується.

В Україні — це підписання закону Президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верховної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульгується.

9. Включення закону до Єдиного державного реєстру нормативних актів, де вказується наданий йому реєстраційний код.

10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізитами в офіційних друкарських виданнях (в Україні — «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газети «Голос України», «Урядовий кур’єр»).

На всіх стадіях законодавчої діяльності необхідним є вивчення і використання громадської думки, врахування рівня правосвідомості громадян.

Для докладного вивчення законодавчої процедури в Україні необхідно звертатися до Регламенту Верховної Ради України - нормативного акта, що містить систему правил, які визначають процедуру діяльності українського парламенту. Але при цьому необхідно звернути увагу на деякі особливості Регламенту від 27 липня 1994 року. Оскільки цей акт не приймався за встановленою конституційною процедурою прийняття законів, не надсилався на підпис Президенту України, набув чинності на підставі Постанови Верховної Ради України, зміни до нього вносилися також постановами парламенту, слід визнати, що Регламент за своїм юридичним статусом не є законом, хоча у ньому (ст.1.0.2.) й зазначено, що акт має силу закону. Дослідники цього документа підкреслюють : «Регламент Верховної Ради України мав, таким чином, із самого початку форму своєрідного «парламентського закону», що за юридичним статусом був вищим від звичайної постанови Верховної Ради, але не був законом у конституційному значенні».

Література

1. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. – К.: Преса України, 1997 р.;

2. ЗУ «Про внесення змін до Конституції України» №2222–VI від 8 грудня 2004 р.;

3. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Регламенту Верховної Ради України» від 16.03.2006;

4. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно – правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. №503/97

5. Гончаренко В.Г. Юридичні терміни. Тлумачний словник. – К.:Либідь, 2003

6. Ковальський В.С., Козінцев І.П. Правотворчість : теоретичні та логічні засади. – К. : Юрінком Інтер, 2005;

7. Лисенков С.Л. Теорія держави і права. – К.: Хрінком Інтер, 2002;

8. Опришко В.Ф. Правознавство. – К.: КНЕУ, 2003

9. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. – Х.: Ескада 2001;

10. Скакун О.Ф. Терміни і поняття в законодавстві України : науково – практичний словник – довідник. – Х.: Ескада, 2003;