Реферат: Проти сифілітичні і противірусні засоби
Ефект вакцин проявляється не зразу, тому що вакцини не готові антитіла. Для створення власних антитіл в достатній кількості організму потрібно біля двох тижнів після введення вакцин, тому вакцини використовують для профілактики. Для лікування використовують сироватки, імуноглобуліни. Це засоби, які містять готові антитіла. Але наявність в крові людини чужих антитіл не веде до вироблення своїх. Імуноглобуліни – це глобулін (протигрипозний, проти віспяний, проти коклюшний та ін.) Імуноглобуліни використовують і для термінової профілактики.
Зараз вивчено, що при попаданні вірусу в організм, в організмі виробляється білок інтерферон, який гальмує розвиток вірусу. Відомо багато речовин з противірусною дією, але в медицині використовуються білі 30 препаратів, які задовольняють необхідні вимоги (широкий спектр дії, низька токсичність, здатність легко проникати в мозкову тканину, не впливати негативно на імунітет).
При дії противірусних засобів проявляються основні механізми дії.
а) гальмування проникнення вірусів через мембрани клітин (проникнення вірусних ДНК і РНК) і б) гальмування синтезу вірусних нуклеїнових кислот в клітинах (використання цього механізму можливе, якщо препарати в терапевтичних дозах не пригнічують синтези нуклеїнових кислот і білків самої клітини); в) підвищення стійкості клітин до вірусів природними для організму речовинами, які мають противірусну активність (т.б. за рахунок природних речовин для організму) – інреферонами, або застосуванням препаратів, які викликають їх синтез (індукцію).
Класифікація лікарських засобів.
1.Хіміотерапевтичні засоби.
Група | Препарати |
Засоби, які порушують проникнення вірусів у клітину |
Ремантадин (рімантадин) Адапромін |
Засоби, які порушують синтез вірусних нуклеїнових кислот |
Ацикловір (зовіракс, віролекс) Ганцикловір (цімєвен) Зідувідин (азидотімідин, ретравір) Ідоксуридин, оксолін |
2.Інтерферони (препарати широкого спектру дії)
Лаферон, реаферон, бетаферон та ін. Підвищують стійкість клітин до вірусів.
3.Індуктори інтерферону (т.б. збільшують утворення інтерферону)
Неовір (камедон), арбідол, полудан – це синтетичні сполуки.
Мегасин, ларіфан – природні сполуки.
За використанням при певних захворюванням класифікують
1.Препарати, які призначають хворим на грип (мідантан, ремантадин, інтерферон, оксолін та ін.).
2.Препарати, що застосовують при герметичних інфекціях (ацикловір, ідоксуридин, валацикловір, ганцикловір, відарабін, цитарабін.
3.Препарати, які призначають хворим на СНІД (азидотимідин, дицезокситимідин та ін.).
Ідоксуридин. Використовується місцево, головним чином при герметичному кератиті. Подібну дію має утрифлуридин.
Ацикловір. Високоактивний препарат при герпетичних інфекціях, оперізувальному герписі.
Препарати, які призначаються при СНІДі
Азидотимідин. Покращує імунітет, збільшує кількість Т-лімфоцитів.
Для лікування групи і профілактики використовують: мідантон (амантадин) – для профілактики групи А. Ефективнішим при цьому є ремантадин – похідна сполука мідантону.
Використовують для лікування і профілактики групи А. Похідна сполука мідантану є анапромін відрізняється від ремантадину тим, що є активною проти вірусу групи А і В застосовується на ранніх стадіях групи. Для лікування групу використовують арбідал (А і В) і дейтифорин (А).
Метиса зон. Застосовується для профілактики віспи. ДО засобів рослинного походження – прямих вірулоцидів, які згубно діють переважно на віруси поза клітинами. Частина цих препаратів застосовується місцево при захворюваннях шкіри, слизових оболонок, збудниками яких є вірус простого герпес, оперізувального Гермеса, аденовіруси та деякі інші – це госиол, оксолін, ріодоксал, флореаль.
Оксолін активний також проти вірусу грипу. Для профілактики групу застосовують у вигляді мазі, якою змазують слизову оболонку носа.