Реферат: Процедура визначення результатів сертифікації продукції що імпортується
Рішення про визнання сертифікатів, виданих органами з сертифікації інших країн, які не є членами Системи сертифікації Укр. СЕПРО, на продукцію, що імпортується в Україну, приймає орган з сертифікації продукції, керуючись ДСТУ 3417. Вибрані процедури визнання повинні бути обґрунтовані і документально підтверджені в разі реєстрації свідоцтва про визнання.
Технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва показників, що підтверджені сертифікатом відповідності, під час виготовлення продукції здійснює орган, який видав сертифікат. За пропозицією органу з сертифікації продукції нагляд може проводитись органами з сертифікації систем якості або територіальними центрами стандартизації, метрології та сертифікації. До участі у проведенні технічного нагляду можуть залучатися фахівці Держнаглядохоронпраці, Держсаннагляду, тощо для забезпечення вірогідності інформації щодо спеціальних питань контролю. Обсяг, порядок та періодичність нагляду встановлюються органом з сертифікації продукції під час проведення сертифікації і регламентуються програмою технічного нагляду, яка розробляється органом і затверджується його керівником. За результатами нагляду орган з сертифікації продукції може зупинити або припинити дію ліцензії чи сертифіката у випадках:
– порушення вимог, що ставляться до продукції під час обов’язкової сертифікації;
– порушення вимог з технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, позначення продукції, що узгоджені з органом з сертифікації під час проведення сертифікації продукції;
– зміни нормативних документів на продукцію або на методи її випробувань без попереднього погодження органом з сертифікації продукції;
– зміни конструкції (складу), комплектності або технології виготовлення продукції без попереднього погодження органом з сертифікації продукції.
34. Рішення про зупинку дії ліцензії або сертифіката відповідності приймається у випадку, якщо вжиттям коригувальних заходів, погоджених органом з сертифікації продукції, підприємство може усунути виявлені причини невідповідності та без проведення повторних випробувань акредитованою випробувальною лабораторією підтвердити відповідність продукції вимогам нормативних документів. У протилежному разі ліцензія або сертифікат скасовуються. Інформація про зупинку або припинення дії (скасування) сертифіката відповідності у письмовій формі доводиться органом з сертифікації до відома заявника та Національного органу з сертифікації.
Дія сертифіката відповідності припиняється з моменту вилучення його з Реєстру Системи згідно з ДСТУ 3415. У разі зупинки дії сертифіката здійснюються такі коригувальні заходи. Орган з сертифікації:
– інформує про зупинку чи відновлення дії сертифіката відповідності органи Держспоживзахисту і Держмиткомітету та інші зацікавлені організації;
– встановлює термін виконання коригувальних заходів;
– контролює виконання заявником коригувальних заходів. Заявник:
– визначає обсяг виробленої невідповідної продукції та нове маркування для розрізнення продукції, виробленої до і після проведення коригувальних заходів;
– повідомляє споживачів про небезпеку (або небажаність) використаних (експлуатацію) продукції та порядок усунення виявлених недоліків або обміну продукції,
– усуває невідповідності в продукції, що знаходиться в експлуатації, або забезпечує її повернення та дороблення, заміняє продукцію у споживача, якщо усунення виявлених невідповідностей неможливе чи недоцільне;
– здійснює заходи для усунення причин невідповідності продукції.
Для імпортних харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів законом передбачене проведення їх державної санітарно-гігієнічної експертизи та обов’язкової сертифікації до ввезення їх в Україну. Контроль за наявністю сертифіката відповідності, наявністю у визначених чинним законодавством випадках ветеринарного сертифіката, а також відповідного маркування здійснюється органами митної служби України під час оформлення митних документів.
Реалізація закону потребує виконання значного обсягу робіт щодо розробки нормативно-правових документів, передбачених законом, а також розробки і прийняття цілого пакету законодавчих актів, в тому числі передбачених постановою КМУ № 244.
Законом передбачена розробка та подання до Верховної Ради України проектів Законів України:
– про відповідальність постачальників за виготовлення і реалізацію неякісної і небезпечної продукції;
– про вилучення і утилізацію неякісної і небезпечної продукції;
– про державне регулювання виробництва і реалізації екологічно чистої продукції.
Запропонована законом схема контролю якості і безпеки харчових продуктів повністю відповідає вимогам ГАТТ/СОТ і дозволяє зменшити бюджетні витрати на здійснення контролю в торгівлі, оскільки ввезення небезпечної продукції буде зупинено на державному кордоні України. Це, в свою чергу, дозволить цивілізованими методами захистити вітчизняного споживача від неякісної продукції, а вітчизняного товаровиробника від недобросовісної конкуренції.
Загальні вимоги до порядку сертифікації продукції (партії, серійне виробництво) встановлено в державному стандарті України ДСТУ 3413-96 "Порядок проведення сертифікації продукції". Цей документ є обов’язковим для органів з сертифікації продукції, які акредитовані в Системі УкрСЕПРО (на сьогоднішній час таких налічується 147 органів), а також для підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі іноземних, незалежно від форм власності.
Мал.1. Структурна схема сертифікації УкрСЕПРО
Одним з найважливіших завдань у зовнішньоекономічній діяльності є приєднання України до Світової організації торгівлі (WTO) та вступ до Європейського Союзу (ЄС). Інтеграція України у ці авторитетні організації потребує удосконалення й гармонізації державного законодавства з міжнародними нормами та правилами, зокрема в галузі стандартизації. Основні принципи міжнародної та європейської стандартизації:
– залучення до робіт усіх зацікавлених національних органів та технічних органів міжнародних і європейських організацій з стандартизації;
– обґрунтування доцільності розробки міжнародних та європейських стандартів і досягнення консенсусу при їх розробці та прийнятті рішень про затвердження цих стандартів;
– раціональність витрат на організацію й проведення робіт з міжнародної та європейської стандартизації;
– допомога національним органам з стандартизації у створенні систем підготовки фахівців у сфері міжнародної та європейської стандартизації;
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--