Реферат: Процесуальний порядок огляду місця події

Вступ.

1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів.

2. Процесуальний порядок проведення огляду місця події.

2.1. Проведення слідчого огляду місця події.

2.2. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

3. Фіксація результатів огляду місця події.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ.

Оглядом називається слідча дія, яка полягає у безпосередньо­му сприйнятті об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин події, а також обставин, що мають значення для справи. Видами огляду є: а) огляд місця події; б) огляд предметів і до­кументів; в) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; г) огляд трупа; ґ) огляд тіла живих осіб (освідування).

Одним із найбільш складних видів огляду є огляд місця події. Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, тому що будь-яке зволікан­ня тягне за собою втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю опера­тивного отримання інформації з метою організації розшуку злочин­ця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в стаття 315 КПК України „Огляд місця події” закріплено судовий огляд місця події, що проводиться у стадії судового розгляду справи колегіально за участю заінтересованих учасників процесу, захисника і прокурора (без понятих).

Тему своєї курсової роботи я вважаю цікавою та актуальною тому, що в практична діяльність як слідчого так і експерта-криміналіста неможлива без проведення такої слідчої дії, як огляд місця події за допомогою, якого може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Отже, мета моєї курсової роботи проаналізувати чинне кримінально - процесуальне законодавство, щоб розібратися в понятті огляду місця події та його процесуальному порядку проведення. Визначити основні відмінності в проведенні слідчого і судового огляду місця події.

1. Поняття огляду місця події, як виду слідчого огляду.

Для того щоб краще розібратися в понятті такої слідчої дії, як огляд місця події, я в своєї курсової роботі хочу розглянути думки деяких авторів та чинне законодавство стосовно цього питання.

На думку Коваленко Є. Г. огляд — є слідча дія, що проводиться органом дізнан­ня, слідчим, прокурором, суддею (судом) з метою вияв­лення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуван­ня обстановки злочину, а також інших обставин, які ма­ють значення для справи (проводиться огляд місцевості, приміщення, предметів та документів)[1] .

Белкин Е. С. розглядає слідчий огляд - як слідчу дію, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування. Здійснюється слідчим або особою, що робить дізнання, з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки і механізму події, встановлення винної особистості та інших обставин[2] .

Огляд — це слідча дія, яка провадиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження і дослідження слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інформації.[3]

Слідчий огляд є однією з невідкладних слідчих дій. За його до­помогою може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

У Кримінально - процесуальному кодексі ( далі КПК) України від 28 грудня 1960 року (зі змінами на 1 червня 2003 року) в частині 1статті 190 „Проведення огляду” закріплено:

Біленчук П.Д. та Гель А.П. дають наступне тлумачення частині 1статті 190 КПК України та поняттюогляду місця події:

Відповідно до ст. 190 КПК України розрізняють наступні види слідчого огляду:

1) огляд місцевості;

2) огляд приміщення;

3) огляд предметів;

4) огляд документів.

Стаття 192 КПК України передбачає також огляд трупа, а ст. 193 КПК України регламентує проведення огляду тіла живої людини (освідування)[4] .

Тертишник В. М. пропонує класифікацію огляду за наступних підстав:

­ за суб'єктом, стадією та деякими особливостями пов'язаної з цим процесуальної форми проведення умовно можна виділити два види огляду.

-Слідчий — здійснюється слідчим чи особою, яка провадить дізнання з залученням понятих.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--