Реферат: Процесуальний порядок прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

Вступ

1. Процесуальний порядок прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

Висновок

Література

Вступ

Вчинення цієї нотаріальної дії може здійснюватися як державним, так і приватним нотаріусом. Консульські установи України за кордоном вправі приймати в депозит гроші та цінні папери, якщо боржником і кредитором або одним із них є громадяни або установи, підприємства та організації України.

Прийняття нотаріусом в депозит грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язань, що визначається законом, договором, актом планування, на підставі якого виникло зобов'язання, або виходить із суті самого зобов'язання.

Якщо місце виконання не визначено, то виконання повинно бути здійснено:

• за грошовими зобов'язаннями (крім грошових зобов'язань державних, кооперативних і громадських організацій) — за місцем проживання кредитора на момент виникнення зобов'язання, якщо кредитор є фізичною особою; якщо кредитор є юридична особа, то за її місцезнаходженням, зазначеним в установчих документах на момент виникнення зобов'язання;

• за рештою зобов'язань — за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа, то за її місцезнаходженням.

Місце виконання зобов'язання може бути змінено кредитором. У такому разі, якщо кредитор повідомив про це боржника, останній повинен виконати зобов'язання за новим місцем проживання чи знаходження кредитора. При цьому всі витрати, пов'язані зі зміною місця виконання, відносяться на рахунок кредитора.

1. Процесуальний порядок прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

Як свідчить нотаріальна практика, в депозит, як правило, вносяться грошові суми; цінні папери передають досить рідко.

Найчастіше в депозит надходять грошові суми в рахунок оплати боргів за договорами позики, заборгованості по квартирній платі і за комунальні послуги, з аліментів, вартості будинків, що зносяться і належать громадянам на праві власності, і т. ін.

Провадження по цій нотаріальній дії починається зі звернення боржника, який зобов'язаний по грошовим зобов'язанням чи повинен передати своїм кредиторам цінні папери.

Звернення може бути здійснено як письмово, так і усно. У заяві боржник має вказати такі дані:

• своє прізвище, ім'я та по батькові (або найменування юридичної особи);

• місце проживання (місцезнаходження юридичної особи);

• причини, з яких зобов'язання не може бути виконано безпосередньо.

За бажанням боржника нотаріус може також прийняти розрахунок, за яким робиться внесок і зазначається його обгрунтування.

Приймаючи в депозит грошові суми чи цінні папери, нотаріус не перевіряє підстави виникнення прав кредитора і зобов'язань боржника, не витребує документів, які підтверджують факт наявності самого зобов'язання, не перевіряє правильність розрахунків, з яких робиться внесок в депозит.

Провадження в цій нотаріальній дії складається з ряду послідовних процесуальних дій:

• встановлення особи боржника;

• прийняття грошових сум чи цінних паперів;

• видача квитанції боржникові встановленої форми;

• реєстрація та облік отриманих сум;

• передача грошових сум і цінних паперів до банківської установи;

• отримання підтвердження надходження цих сум на депозитний рахунок;

• видача з депозиту грошових сум чи цінних паперів кредитору.

Нотаріус установлює особу боржника на підставі паспорта чи інших документів, що не викликають сумнівів. Правоздатність юридичних осіб і повноваження їхніх представників встановлюється за загальними правилами.

Приймаючи грошові суми чи цінні папери, нотаріус видає боржникові квитанцію про внесок. На прохання боржника напис про внесок може бути зроблений на поданому документі, що встановлює заборгованість. Другий примірник квитанції залишається у справах нотаріуса. У квитанції вказуються:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--