- Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться.

- На те і хміль, щоб на дубок витися, на те й дубовик, щоб в дубах заблудитися.

Ведуча. Ми продовжуємо прогулянку осінній лісом.

Небо синє-синє, а пташок немає,

В поріділім гіллі вітерець гуляє,

Він зриває листя і жбурля під ноги,

Килим вистеляє на стежки й дороги.

Килимами тими осінь йде по краю,

А веселий вітер їй пісні співає.

Закружляє в танці з листячком опалим,

Віртуозу-вітру і цього замало!

Він тоді зненацька силу набирає,

Сосни величаві, як свічки, ламає.

То стомившись раптом, тихо ляже спати

У траву шовкову, у затишну хату.

Це пора осіння – переміни часті:

То на небі хмари і дощі крапчасті,

То засіє мжичка, сіре небо плаче,

То промінчик сонця зайчиком заскаче.

Танок ”Буря”

Дерева всі готуються до сну,

Складають листя - буде легко спати.

В осінню днину сонячну, ясну

Люблю я в лісі нашому гуляти.

Збираю листя і букет роблю,

А він під сонцем дивним сяйвом грає!

Красуню-осінь дуже я люблю,

Я ніби в казку двері прочиняю.

Гра “Добери рифму”

Пісня “Завітайте до нас в Коломию”

Завітайте до нас восени

На веселі святкові забави.