Реферат: Психологія потреб людини
Реферат
на тему:
“Психологія
потреб людини ”
Зрозуміти людей складніше, ніж атом
А.Ейнштейн
План роботи
1. Природа людських потреб.
2. Види людських потреб.
3. Людські потреби та мотивація людини.
4. Аномальні потреби
* * *
1. Природа людських потреб
Людина в системі суспільних відносин виступає і як суб’єкт і як активний діяч. Відкіля ця активність? Різні психологічні теорії дають різні відповіді. 1. Фрейдизм: активність особистості виростає з глибинних інстинктивних потягів. Половий потяг - джерело енергії (кожна людина заряджена нею з народження, згодом енергія вивільняється відповідно до норм суспільства. Це називається сублімацією). 2. Абрахам Маслоу (гуманістична теорія): джерело - визначені уроджені потреби. Вони носять у людини ієрархічний характер у плані своєї появи в онтогенезі. Порядок появи: 1. прості біологічні потреби (їжа, тепло); 2. потреба в безпеці (safety); 3. потреба в приналежності і любові (родина, суспільство); 4. потреба в оцінці з боку навколишніх; 5. потреба в самоактуалізації. Кожна людина має з народження ці потреби, але вони виражені в різному ступені. 3. Феноменологічні потреби активності особистості. Кожна людина виявляє уроджену своєрідність у формуванні образів навколишнього світу (феномен у філософії - образ формування навколишнього світу). Своєрідність у формуванні навколишнього світу визначає активність особистості (Приклад: вечірка - один говорить, що це гарна людина, іншої говорить, він поганий, виходить, у кожного є своє сприйняття світу). Ці теорії шукають джерело активності усередині людини, його біологічних потребах. У сучасній психології такий підхід критикується, тому що на основі такого набору потреб навряд чи можуть з'являтися такі різні особистості. Існують теорії, що роблять упор на зовнішньому. 1. Неофрейдисти : (Ерік Фромм, К. Хорні, Гаррі Стек-Саллімен) джерело активності особистості криється в соціальному оточенні людини. Людина - осередок великої соціальної мережі - суспільства. Отже, усі властивості суспільства стають наявні якої-небудь особистості, тобто проектуються на людину. 2. Диспозиційний підхід: (Герберт Мюррей, Гордон Олпорт) особистість - це комбінація стабільних як набутих, так і уроджених рис, що виступають як схильність до диспозиції (визначеному поводженню). У цій теорії незрозуміло, як взаємодіють між собою диспозиції і ситуації. 3. Когнітивистсько-біхевіористський підхід: активність особистості - це пучок поведінкових реакцій, що виникли в результаті научения завдяки підкріпленню. Ми поводимося в житті, як нас учили. Погано те, що особистість втрачає свою активність, тобто активність з'являється ззовні. Висновок: Одні теорії наголошують на зовнішньому (соціальному), інші на внутрішньому (біологічному). Мотиваціонно-потребна сфера особистості як джерело її активності. Діяльний підхід: у вітчизняній психології сформульована теорія активності особистості - петребово-мотиваційна концепція. Джерело: потреби людини, що дуже різноманітні (на відміну від Маслоу, що говорить, що потреб багато). Потреба - це напружена активно-спонукальний стан індивіда, створюваний випробовуваної їм нестатком в об'єктах, необхідних для його існування і розвитку. Потреба виникає в силу нестатку. потреби різноманітні, тому що людина живе і діє у світі людських відносин і об'єктів. З появою на світло в людини в людини дуже обмежений фонд нестатків і інстинктів. Ці нестатки й інстинкти починають задовольнятися предметами, винайденими людьми. Його первинні інстинкти перетворяться (у тварини цього не відбувається). Багатство потреб людини залежить від багатства окремого світу, способів дії з предметом.Чим більше ми маємо, тим більше хочемо мати. Біологічні потреби є продукт суспільний. Потреба - джерело активності, але потенційної. Активність розвертається тоді, коли з'являється предмет, що задовольняє потребу. Це - мотив (безпосередній побудник у до активності). У людини формується потребово-мотиваційна сфера - сукупність потреб і відповідних мотивів. Потреби - це не тільки стану, що зв'язані з енергією, але вона зв'язана також з емоціями. При задоволенні потреб виникають позитивні емоції, тобто вказівка на те, що ми вибрали правильний предмет потреби. Ми це усвідомлюємо і повторюємо, але не завжди це залежить від віку. (Приклад: дитина колупає штукатурку,тому що йому не вистачає кальцію, він рад цьому, але не усвідомлює). У діяльному підході джерелом активності є потреба - можливість, потенціал особистості в активності (вона поєднує внутрішнє і зовнішнє). Знаком є емоції: позитивні чи негативні.
-садистські і т.д.
3. Людські потреби та мотивація.
Знаючи головні потреби людини, можна легко впливати на поведінку людини, спонукати її на ті чи інші дії. Тому вивчення головних потреб людини так чи інакше може бути використано у цілях спонукання як окремих індивідуумів, так і спонукання до тих чи інших дій групи людей, великих колективів і навіть суспільства в цілому.
Нагадаємо, що існують багато теорій спонукання людини. Одна з них (Мотивація й особистість по Маслоу В.І. - 1970) підрозділяє мотивацію людини в залежності від цілей на п'ять груп: фізіологічну, безпеки, соціальну, визнання і самовираження.
Власне потреба — це завжди потреба в чомусь, що на психологічному рівні потреби опосередковані психічним відображенням, і притім подвійно. З одного боку, предмети, що відповідають потребам суб'єкта, виступають перед ним своїми об'єктивними сигнальними ознаками. З іншого боку — сигналізуються, почуттєво відбиваються суб'єктом і самі потреби стану, у найпростіших випадках — у результаті дії інтероцептивних подразників. При цьому найважливіша зміна, що характеризує перехід на психологічний рівень, складається у виникненні рухливих зв'язків потреб із предметами, що відповідають їм.
Справа в тім, що в самому потребовому стані суб'єкта предмет, що здатний задовольнити потребу, жорстко не записаний. До свого першого задоволення потреба «не знає» свого предмета, він ще повинний бути виявлений. Тільки в результаті такого виявлення потреба здобуває свою предметність, а сприйманий ( щопредставляється, мислимий) предмет — свою спонукальну і направляючу діяльність функції, тобто стає мотивом.
Подібне розуміння мотивів здається щонайменше однобічним, а потреби — зникаючими з психології. Але це не так. З психології зникають не потреби, а лише їхні абстракти — «голі», предметно не наповнені потребовим станом суб'єкта. Абстракти ці з'являються на сцену в результаті відокремлення потреб від предметної діяльності суб'єкта, у якій вони єдино знаходять свою психологічну конкретність.
Саме собою зрозуміло, що суб'єкт як індивід народжується наділеним потребами. Але, повторюю це ще раз, потреба як внутрішня сила може реалізуватися тільки в діяльності. Інакше кажучи, потреба спочатку виступає лише як умова, як передумова діяльності, але, як тільки суб'єкт починає діяти, негайно відбувається її трансформація, і потреба перестає бути тим, чим вона була віртуально, «у собі». Ніж далі йде розвиток діяльності, тим більше ця її передумова перетворюється в її результат.
Трансформація потреб чітко виступає вже на рівні еволюції тварин: у результаті зміни, що відбувається, і розширення кола предметів, що відповідають потребам, і способів їхнього задоволення розвиваються і самі потреби. Це відбувається тому, що потреби здатні конкретизуватися в потенційно дуже широкому діапазоні об'єктів, що і стають побудниками діяльності тварини, що додають їй визначену спрямованість. Наприклад, з появою в середовищі нових видів їжі і зникненні колишніх харчова потреба, продовжуючи задовольнятися, разом з тим усмоктує тепер у себе новий зміст, тобто стає іншою. Таким чином, розвиток потреб тварин відбувається шляхом розвитку їхньої діяльності стосовно усе більш розростаючому колі предметів; зрозуміло, що зміна конкретно-предметного змісту потреб приводить до зміни також і способів їхнього задоволення.
Звичайно, це загальне положення має потребу в багатьох застереженнях і поясненнях, особливо в зв'язку з питанням про так званих функціональні потреби. Але зараз мова йде не про це. Головне полягає у виділенні факту трансформації потреб через предмети в процес їхнього споживання. А це має ключове значення для розуміння природи потреб людини.
На відміну від розвитку потреб у тварин, що залежить від розширення кола споживаних ними природних предметів, потреби людини породжуються розвитком виробництва. Адже виробництво є безпосередньо також і споживання, що створює потреба. Інакше кажучи, споживання опосередковується потребою в предметі, його чи сприйняттям уявним його представленням. У цій відбитій своїй формі предмет і виступає в якості ідеального, що внутрішньо спонукує мотиву.
Однак у психології потреби найчастіше розглядаються у відволіканні від головного — від їхньої роздвоєності, що породжує, споживчого виробництва, що і веде до однобічного пояснення дій людей безпосередньо з їхніх потреб. При це іноді спираються на висловлення Енгельса, витягнуте з загального контексту його фрагмента, присвяченого саме ролі праці у формуванні людини, у тому числі, зрозуміло, також і його потреб. Марксистське розуміння далеке від того, щоб вбачати в потребах вихідний і головний пункт. От що пише в цьому зв'язку Маркс: «ЯК нестаток, як потребу, споживання саме є внутрішній момент продуктивної діяльності. Але остання є вихідний пункт реалізації, а тому і її пануючий момент — акт, у який знову перетворюється весь процес. Індивід робить предмет і через його споживання повертається знову до самого себе...».
Отже, перед нами дві принципові схеми, що виражають зв'язок між потребою і діяльністю. Перша відтворює ту ідею, що вихідним пунктом є потреба і тому процес у цілому виражається циклом: потреба-> діяльність -> потреба. У ній, як відзначає Л.Сев, реалізується «матеріалізм потреб», що відповідає домарксистському уявленню про сферу споживання як основний. Інша, конфронтуюча їй схема є схема циклу: діяльність -> потреба -> діяльність. Ця схема, що відповідає марксистському розумінню потреб, є фундаментальної також і для психології, у якій «ніяка концепція, заснована на ідеї «двигуна», принципово попередньої самої діяльності, не може відігравати роль вихідної, здатний служити достатньою підставою для наукової теорії людської особистості».
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--