Реферат: Псороптоз кролів

3.4 СЕЧОСТАТЕВА СИСТЕМА

При сечовиділенні поза тварини природня, тривалість акту сечовиділення відповідає фізіологічній нормі, болючість відсутня. Нирки досліджував методами бімануальної пальпації та балотуючої перкусії при цьому болючість не виявлено, ділянка ниркового притуплення не виходить за топографічні межі. Будь яких непрямих ознак ниркової недостатності (набряки, водянки, та ін.) не встановлено. Відвисання черевної стінки в ділянці розміщення сечового міхура не помічено. Переповнення чи болючість сечового міхура при бімануальній пальпації не виявлено. Наявність в сечі домішок слизу, крові, гною чи інших домішок відсутня. Колір сечі жовтий, запах специфічний для даного виду тварин. При дослідженні зовнішніх статевих органів відхилень від норми не встановлено. Сім’яники при погладжуванні черевної стінки опускаються в мошонку при їх пальпуванні больова реакція відсутня. Статевий член вільно виходить із препуція при надавлюванні в цій ділянці. Слизова оболонка в ділянці зовнішнього отвору уретри блідо рожева, витікання відсутні.

3.5 НЕРВОВА СИСТЕМА

Спостерігається незначне пригніченя тварини, координація рухів не порушена.

При огляді черепа і хребетного стовпа наявність деформацій, розростань кісткової тканини не виявлено. Пальпацією ознак розм’якшення кіскової тканини, болючість, підвищення місцевої температури не виявлено.

М’язевий тонус деяких груп м’язів знижений, спостерігається незначне відвисання вушних раковин, голова дещо опущена. Положення шиї, тулуба, кінцівок природнє. Ознаки паралічу та парезу відсутні.

Спостерігається прояв місцевого зуду в ділянці вуха.

При дослідженні чутливості тварині наносилися больові і тактильні подразники в різних частинах тіла – реакція адекватна подразнику. Дослідження поверневих рефлексів холки, черева – спостерігаються скорочення підшкірних м’язів.

При дослідженні органів зору рефлекс зіниці виражений (адекватна реакція на освітлення), рогівка прозора блискуча, вип’ячування, западання чи порушення рухомості очного яблука не спостерігається. Тварина добре орієнтується в просторі, обходить перешкоди.

При дослідженні слухового апарату спостерігається знижена реакція тварини на шумові подразники (пересипання зерна), в зовнішньому слуховому проході наявні пробки із злущенного епідермісу вуха.

Порушень зі сторони органів нюху не виявлено. Тварина добре реагує на запах корму.

Смакова реакція тварини на різні види кормів збережена.

3.6 СТАТИЧНИЙ АПАРАТ

Кістки осьового та периферичного відділів скелета по формі й розмірам відповідають нормі даного виду тварин, віку, масі, без ознак розм’якшення чи відхилень в рості. Суглоби рухомі, неболючі, побічних звуків при русі тварини невстановлено. М’язи розвинені помірно, тонус дещо знижений, не болючі забезпечують рух тварини. Кігті без викривлень, в міру сточені. При примусовому русі різної інтенсивності кульгавості чи інших порушень в статичному апараті не помічено.

4. INVESTIGATIONIS SPECIALES

4.1 ДОСЛІДЖЕННЯ ШКІРИ ТА ЇЇ ПОХІДНИХ

При дослідженні шкірного покриву було виявлено інтенсивний запальний процес в ділянці внутрішньої поверхні вуха. Для проведення діагностичних досліджень з враженої поверхні вушних раковин та зовнішнього слухового проходу за допомогою пінцета відібрано злущені кірки епідерміса. Відібраний матеріал помістив в бактеріологічну чашку. Для встановлення наявності в патологічному матеріалі ектопаразитів чашку нагрівали над банкою з водою температура якої 60 – 65ºС до 30 – 35ºС. Через 10 хвилин виявлено велику кількість сіро-білих крапок які рухались по поверхні чашки. З метою більш детального дослідження злущені кірочки помістив на предметне скло в краплю водно-гліцеринової суміші (1: 1) і накрив покривним скельцем. Мікроскопію проводив на бінокулярному світловому мікроскопі за малого збільшення (8 × 10). Під час дослідження препарату виявив кліщів які мають овальне тіло розміром 0,3 – 0,8 мм, чотири пари п’ятичленних лапок з присосками, які розміщені на довгих членистих стриженьках. Передні лапки розвинені краще. Хоботок довгий колючо-сисного типу. Очей немає. Добре виражений статевий диморфізм.Виявлено також велику кількість яєць кліщів. Яйця видовжено-овальні, асиметричні (до 0,3 мм завдовжки) (див. додатки). На основі проведеної мікроскопії встановлено вид збудника Psoroptescuniculiякий належить до роду Psoroptes, родини Psoroptide, надродини Sarcoptoidea, підряду Sarcoptiformes, ряду Akariformes(нашкірники) (див. додаток).

5. DIAGNOSIS

На основі вище отриманих анамнестичних, загально-клінічних, епізоотологічних данних, а також спеціальних паразитологічних досліджень та виявлення характерних кліщів встановлено діагноз - псороптоз кролів (PSOROPTOSIS).

6. DIAGNOSIS DIFFERENTIALIS

Диференціюємо псороптоз від саркоптозу, хоріоптозу від дерматитів не паразитарної етіології, свербіж також спостерігається при укусах іксодових кліщів. При саркоптозі хвороба викликається кліщем Sarcoptescuniculi. В порівнянні з Psoroptescuniculi ці кліщі менших розмірів, величиною 0,2 – 0,5 мм. Тіло їх округлої форми. Весь цикл розвитку саркоптид становить 15 – 19 днів (при псороптозі для самок 22 дня, самців – 18 днів) [3,6]. На саркоптоз хворіють кролі всіх вікових груп тоді як на псороптоз переважно дорослі особини та кролі старше 2-х місяців [6, 7].На ранніх стадіях саркоптозу у кролів вражається шкіра голови особливо ділянки спинки носа, губ, основи вуха і його зовнішня поверхня. Часто вражається шкіра повік і лоба. В подальшому вогнища зливаються утворюючи суцільний покрив по всьому тілу тварини. При псороптозі спостерігається вогнищеве враження епідермісу шкіри в ділянці зовнішнього слухового проходу вуха а в подальшому і всієї внутрішньої поверхні вушної раковини. Кліщів роду Sarcoptes не виявлено.

У зв’язку з виявленням характерних морфологічних особливостей будови тіла кліща, які відрізняють його від інших видів акариформних кліщів, та наявності характерних для даного захворювання клінічних признаків, диференціюємо дане захворювання від інших притаманних для даного виду тварин інвазійних та інфекційних захворювань.

7. PROGNOSIS

При клінічному огляді тварини симптомів враження середнього чи внутрішнього вуха не помічено, ускладнення запального процесу секундарною мікрофлорою відсутні, загальний стан тварини задовільний, все це свідчить про доброякісний перебіг хвороби. Даний вид збудника захворювання сприйнятливий до ряду сучасних акарицидних лікувальних препаратів і тому дане захворювання відносно легко піддається лікуванню.

Враховуючи клінічний статус тварини, сприйнятливість Psoroptescuniculi до дії лікарських та дезинфікуючих засобів, середній ступінь інтенсивності інвазування, а також відсутність ускладнень захворювання можна розраховувати на благоприємний прогноз перебігу захворювання.

8 . CURATIO

Для лікування тварини використано етіотропну терапію із застосуванням препарату ,,Амитразин-плюс". Препарат містить в 1л. амітраз – 0,3%; декаметоксин – 0,05%. Даний препарат являє собою маслянисту рідину жовтуватого кольору зі специфічним запахом. По механізму дії амітразин є вираженим акарицидом, який згубно діє на отодектозних, демодекозних, псороптозних кліщів. Діюча речовина амітразин належить до групи малотоксичних речовин (ЛД 50 1000 – 2000 мг/кг) Амітраз діє як контактна отрута, вражаючи октопамінрецептори нервової системи кліща, що викликає параліч і загибель паразита, впливає на репродуктивні органи самок, зменшуючи кількість яєць та їх життєздатність. Декаметоксин діє антибактеріально і протигрибково, пригнічує розвиток секундарної мікрофлори шкіри [8].

Дозування. Препарат застосовуємо зовнішньо один раз на добу по 5 – 6 крапель на кожне вухо. Рочин закапуємо в слуховий прохід, а також використовуючи ватно-марлевий тампон наносимо на вражені ділянки внутрішньої поверхні вуха. Обробку проводимо з інтервалом в 7 днів при цьому враховуємо цикл розвитку паразита та можливість інвазування тварини із зовнішнього середовища (стійкість збудника у зовнішньому середовищі). Перед застосуванням препарату проводимо попередню механічну очистку вушних раковин від кірок та пробок.

Кафедра паразитології ХДЗВА