Реферат: Радіаційне забруднення на території України методи вимірювання вплив на людину Чорнобильська
-Зона гарантованого добровільного відселення (високе забруднення). У цій зоні заготівлю грибів, ягід, хвойної лапини і виробництво хвойно-вітамінного борошна заборонено. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування (скорочення рільництва, зменшення обробітку земель), переспеціалізація товарного сільського господарства та насінництва, вирощування технічних культур (льон та ін.), розвиток тваринництва, інтенсивне конярство тощо.Випас худоби на лісових пасовищах цієї зони здійснюється при досягненні висоти трави не менше 10 см. При щільності забруднення понад 15 Кі/км2 . Заготівля деревини допускається тільки у зимовий час і при наявності снігового покриву. Використання деревини як палива, заготівля пнєвого смолу і дьогтю заборонені. Заборонено випасати молочну, м’ясну худобу, а заготівля сіна дозволяється тільки як корм для робочих коней. Використання гною як добрива заборонено.
-Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби з наслідками ядерних катастроф.
Внутрішнє опромінення проходить в основному при вживанні продуктів харчування та води, які забруднені радіонуклідами. Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичення радіонуклідів в організмі людини (йоду – в щитовидній залозі, стронцію – в кістках, цезію – в м’яких тканинах). У 1991р. було встановлено тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах харчування та питній воді. Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необхідно систематично вживати радіопротектори – речовини, які зв’язують радіонукліди і підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу. Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолистник) , а також продукти бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін.). Рекомендується також вживати цибулю і часник. Усі ці продукти ефективно діють при систематичному вживанні.
Проникаюча радіація, поширюючись у середовищі, іонізує його, а при проходженні через живу тканину іонізує атоми і молекули, що входять до складу клітин. Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життідіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.
Легка група. Виникає при дозі 100-200 рад. Прихований період триває 3-5 днів, після чого з’являється загальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як правило, зберігається.
Середня група. Виникає при сумарній дозі 200-400 рад. Протягом перших 2-3 діб спостерігається первинна реакція організму (нудота, блювота). Потім триває прихований період (15-20 діб). Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2-3 місяці.
Важка група. Виникає при дозі 400-600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період – 5-10 діб. Хвороба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випадку одужання може настати через 3-6 місяців.
Надто важка група. Вникає при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю.
Вплив отруйних речовин на здоров ’ я людини
Нервово-паралітичні отруйні речовини – викликають головний біль, загальну слабкість, різке звуження зіниць, при важчому ураженні – судоми, запаморочення.
Шкірно-наривні отруйні речовини – уражають шкірне покриття, органи дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею, – органи травлення, що призводить до загального отруєння організму.
При вдиханні загальноотруйних речовин відчувається запах гіркого мигдалю, металевий присмак, оніміння кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у роті, поколювання навколо очей.
Задушливі отруйні речовини – спричиняють кашель, стиснення у грудях, запаморочення, болі к серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з’являються задуха, головний біль, кисневе голодання, серцева слабкість, підвищення температури тіла до 38-39° С.
Психохімічні отруйні речовини – викликають сухість у роті, приливання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршення зору, головний біль, запаморочення, психічний розлад (порушення свідомості, мислення, слухові галюцінації, марення).
Отруйні речовини подразнюючої дії – викликають жар і біль у роті, горлі, на очах, сильне сльозовиделення, кашель, утруднення дихання.
4. Розповсюдження радіаційного забруднення на повітряну, водну сферу, грунти та рослиний світ
Радіаційне забруднення отруйними речовинами повітряного середовища полягає в тому, що вони потрапляють в атмосферу врезультаті експлуатації атомних установок, які можуть представляти небезпеку для населення. Найбільш забруднена атмосфера радіаційними речовинами виникає врезультаті взривів атомних і водородних бомб. Кожний такий вибух супроводжується утворенням хмари радіаційної пилі. Вибухова хвиля великої сили розповсюджує отруйні частини в зоні до 30 км. і осідає на поверхності земної кулі.
Основними джерелами радіаційного забруднення Світового океану є:
-забруднення від випробування ядерної зброї;
-забруднення радіаційними відходами, які скидають в море;
-великомаштабні аварії;
-захоронення радіаційних відходів на дні океану.
Все вищеперераховане, показує, що людство напевно забуло, що океан – це сильна складова мінеральних та біологічних ресурсів, а саме він дає 90% нафти та газу, 90% світового добування брома, 60% магнія та велику кількість морепродуктів. З цього приводу відомий дослідник Кусто нагадує: “ Море – продовження нашого світу, частина нашого Всесвіту, володіння, яке ми зобов’язані охороняти, якщо хочемо вижити”.
У зв’язку з широким використанням в народному господарстві радіаційних речовин з’явилась небезпека забруднення грунтів радіонуклідами. Джерелами радіації є ядерні установки, випробування ядерної зброї, відходи уранових шахт. Потенційними джерелами радіаційного забруднення можуть стати аварії на ядерних установках. Вверхньому шарі грунтів концентрується радіаційний стронцій і цезій, звідки вони й попадають в організм тварини та людини.
Біологічне накопичення властиве і зеленим рослинам, які змінюють свій колір. Наприклад, береза на Сході Сибірю накопичує в своїй деревині значний склад стронцію-90, що призводить до появи незвичайного кольору – неприродний зелений. Сон-трава на Пд. Уралу акумулює нікель, тому її цвітіння замість фіолетового кольору стає білим, що вказує на високу концентрацію нікеля в грунті.
5. Чорнобильська трагедія: наслідки, її вплив на населення та шляхи вирішення екологічної проблеми
В умовах значної кількості екологічних проблем різного рівня складності та вкрай обмежених ресурсів, доступних для їх вирішення, гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесено до національних пріоритетівохорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.
Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо оцінити шкоду, завдану здоров'ю людей, втрати від радіоактивного забруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. Радіацією забруднено понад 54 тис. кв.км території. Під вплив Чорнобиля потрапило понад 3,5 млн .осіб, з яких 1млн. – діти.
Держава робить багато для вирішення чорнобильських проблем, особливо з питань соціального захисту громадян. Створено відповідну законодавчо-правову базу, налагоджено спеціалізоване медичне обслуговування чорнобильців, побудовано мережу спеціалізованих санаторно-курортних закладів та лікувально-реабілітаційних центрів. Громадянам, що постраждали внаслідок катастрофи, надається близько 50 видів допомог, пільг та компенсацій. Проте гострота проблем не спадає.
Здоров’я постраждалого населення дедалі погіршується, обмеження бюджетних коштів не дозволяє виконувати належним чином Закон України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи зусилля та міжнародної спільноти та ряду громадських організацій, Уряд України погодився на закриття ЧАЕС, що було економічно невигідно для держави і, крім втрати 2 млрд. грн. прибутку через дострокове припинення роботи станції, величезних витрат на демонтаж устаткування і захоронення РАВ, супроводжуватиметься вивільненням 6 000 висококваліфікованих фахівців.