Реферат: Радіонуклідні дослідження

План

Радіонуклідний метод діагностики

Емісійна комп’ютерна томографія

Однофотона емісійна КТ

Позитронна емісійна томографія (ПЕТ)

Радіоімунні (invitro) методи діагностики.

Метод магнітно-резонасной томографії

Протипоказання і потенційні небезпеки МРТ

Загальні вимоги та рекомендації при виборі методу візуалізації

Небезпека візуалізації

Обов’язки лікаря, що проводить лікування, при направленні хворих на КТ та МРТ

Література

Радіонуклідний метод діагностики

Спільним між рентгенологічним і радіонуклідним дослідженнями є використання іонізуючого випромінювання. Всі рентгенологічні дослідження, включаючи КТ, базуються на фіксації випромінювання, що пройшло через тіло пацієнта. В той же час радіонуклідна візуалізація заснована на реєстрації випромінювання, що випускається радіоактивними речовинами, які знаходяться в організмі пацієнта.

Радіонуклідна діагностика –група методів, що основані на візуалізації органів та тканин путем внешньої детекції (регістрації) іонізуючого випромінювання від введенного в организм радіоактивного індикатора- радіофармацевтичного препарату (РФП). РФП – хімічна сполука, що містіть в своїй молекулі радіоактивний нуклід та призначена для введення людині з діагностичною метою. РФП можуть використовуватися як для діагностичних, так і для терапевтичних цілей. Всі вони мають в своєму складі радіонукліди – нестабільні атоми, що спонтанно розпадаються з виділенням енергії. При синтезі РФП радіонуклід з’єднується з молекулою-носієм, яка визначає його розподіл в організмі. Ідеальний РФП розповсюджується в організмі тільки в межах, призначених для візуалізації певних органів і структур. Запис характеристик радіоактивності може в подальшому надати важливу функціональну інформацію.

Критерії вибіру РФП:

- органотропність;

- низька радіотоксичність при відносно високих допустимих дозах;

- короткий період напіврозпаду метки;

- оптимальна для візуалвзації енергія випромінюваня;

Слід пам’ятати, що наявність в молекулі РФП радіоактивого атому лише забезпечує можливість внешньої регістрації виромінювання, а тропність до того чи іншоо органу чи тканини обумовлена хімічною структрою молекули-носія.

Спроможність вивчення фізіологічних функцій - головна перевага радіонуклидної діагностики у порівнянні з альтернативними радіологічними методиками. З метою візуалізації органів та тканин потрібно віддавати перевагу радіонуклідам, які випускають гама-кванти (високоенергетичне електромагнітне випромінювання). Альфа-частки (ядра гелію) і бета-частинки (електрони) не використовуються для візуалізації через погане проходження їх через тканини. Подібно рентгенівським променям, проникаюча спроможність гама-випромінювання зростає зі збільшенням енергії фотонів. З іншого боку, енергія гама-квантів не повинна бути надмірно великою, щоб фотони не проходили через детектор без поглинання. Для радіонуклідної візуалізації більш сприятлива енергія - в діапазоні 50-З00 КеВ, ідеальна енергія -150 КеВ. В таблиці 1 наведені радіонукліди, найбільш часто застосовані в ядерній медицині.

Таблиця 1. Радіонукліди, найбільш часто застосовані в ядерній медицині.

Радіонуклід	Період напіврозпаду
99mTc	6 год.
113In	99 хв.
123I	13 год.
131I	8 діб
201Tl	3 доби
67Ga	2,5 діб
133Xe	5 діб

Отримання зображень в радіонуклідній діагностиці основано на внешній регістрації радіоактивного випромінювання (гама-випромінювання), що іспускається радіоактивною речовиною, введенною в організм пацієнта та розподіленим в органах та тканинах в залежності від хімічної структури меченої сполуки та інтенсивності соответствуючих фізіологічних процесів. Основний тип приборів, що застосовуються в радіонуклідній діагностиці – гама-камери (одно-, двох- та трьохдетекторні). Статична сцинтиграфія –зображення в виді проєкції розподілення РФП в организмі на плоскість. Динамічна сцинтиграфія – отримання серії плоскосних зображень протягом определенного часу. Динамічна сцинтиграфія застосовується коли необхідно оцінити динамику (накописення та виведення) індикатора в (органі) тканині.

Емісійна комп’ютерна томографія

Подібно рентгенівській комп’ютерній томографії, у радіонуклідній візуалізації є своя томографічна технологія. На сьогодні застосовуються дві основні томографічні методики:

1) однофотонна емісійна КТ (ОФЕКТ, SPECT),

2) позитронна емісійна томографія (ПЕТ, РЕТ).

Теоретичні основи реконструкції тривимірних зображень за сукупністю двовимірнихпроекцій розробив ще в 1917р. австрийський математик J.Radon. Але він запропонував неефективний алгоритм реконструкції зображень, що визначає зображення за його лінійними інтегралами. Важливим стимулом для розвитку ПЕТ стало успішне впровадження в медичну практику в 1972р. рентгенівської комп’ютерної томографії. Ідея створення емісійних томографів виникла майже водночас із ідеєю створення рентгенівських комп’ютерних томографів, однак темпи реалізації останньої виявились повільнішими. Справа в тому, що при проведенні позитронної емісійної томографії використовують короткоживучі та ультракороткоживучі радіонукліди, які неможливо транспортувати на великі відстані. Безпосередньо в медичному закладі необхідно встановлювати міні-циклотрон та обладнувати радіохемічну лінію для отримання й виділення необхідних для досліджень позитроновипромінюючих радіонуклідів та синтезу на їх основі необхідних для дослідження РФП. Лише після того, як було організовано виробництво циклотронів і генераторів для одержання коротко- та ультракороткоживучих позитроновипромінюючих радіонуклідів,було створено базу для широкого клінічного застосування позитроних емісійних томографів.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--