Реферат: Рак щитоподібної залози у поєднанні з іншою тиреоїдною патологією: особливості клініки, діагностики та лікування
8. Науково-практична конференція „Патологія щитоподібної залози (профілактика, діагностика, лікування)” (Київ, 2006).
9. Конгрес Європейської асоціації ендокринних хірургів (Краків, 2006).
10. Міжнародна конференція з медичних наслідків Чорнобильської катастрофи і стратегії їх подолання, яка була присвячена 20-й річниці Чорнобильської катастрофи (Київ, 2006).
11. Науково-практична конференція „Ендокринологія в Україні: організація та надання медичної допомоги (Харків, 2006).
12. Міжнародний симпозіум „Сучасні технології в хірургії щитоподібної залози” (Німеччина, 2006).
13. Науково-практична конференція з міжнародною участю „Ендокринна система за умов йодного дефіциту” (Коломия, 2006).
14. VІІ з”їзд ендокринологів України (Київ, 2007).
15. Науково-практична конференція „Експериментальна та клінічна ендокринологія: від теорії до практики” (Харків, 2007).
16. Апробаційна рада Державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України» (2007 р).
Публікації. Результати досліджень відображені в 60 наукових працях. Серед них 23 публікації у фахових виданнях, що регламентовані ВАК України, 11 патентів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація має структуру, що притаманна докторським дисертаціям у галузі медицини, а саме: вступ, огляд наукової літератури, розділ «Матеріали та методи досліджень», п’ять розділів власних досліджень, узагальнення та аналіз одержаних даних, висновки та список використаних науково-інформаційних джерел. Текст дисертації має обсяг 316 сторінок, містить 41 таблицю та 23 рисунки. До бібліографії входять 526 джерел, українською та російською мовами - 99, іноземними мовами - 427.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Загальна характеристика хворих та методів досліджень. З метою визначення актуальності проблеми в цілому, вивчали динаміку поширеності захворюваності на рак ЩЗ серед населення України. В основу цих досліджень покладено дані офіційної статистичної звітності МОЗ України за 1994 – 2004 роки.
Клінічні та інструментально-лабораторні дослідження проводили пацієнтам КМКЛ №16, які лікувалися з приводу раку щитоподібної залози з 2001 по 2004 роки.
Всього було обстежено 677 хворих, з них 611 жінок та 66 чоловіків. Середній вік хворих становив 48,4 ± 0,5 року, але в основному (76,7%) це були хворі віком 40 років і старші. Відповідно до завдань дослідження пацієнтів розподілили на дві групи: хворі без супутньої тиреоїдної патології (285) та хворі з поєднаною патологією (392). В свою чергу, серед хворих з поєднаною тиреопатологією виділили хворих із супутнім нетоксичним вузловим та багатовузловим зобом (195), хворих із супутнім токсичним зобом (11) та хворих із супутнім автоімунним тиреоїдитом (186 осіб).
Вивчали результати первинного клінічного обстеження хворих, результати УЗД, дані тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем УЗД, рівень гормонів ЩЗ, Ат-ТПО, Ат-ТГ заключення патогістологічних досліджень видаленої тканини, результати оперативного лікування, І131 – терапії, променевої терапії.
Віддалені наслідки оперативного лікування хворих вивчали у мешканців м. Києва, які лікувалися в КМКЛ №16 протягом 1997-2004 рр , з урахуванням наявності чи відсутності поєднаної тиреоїдної патології та сумарно по всіх супутніх тиреоїдних станах. Це пов’язане з невеликою частотою випадків виникнення метастазів та летальності. Спостереженням було охоплено 969 киян, хворих на рак ЩЗ. Використали дані персонального спілкування з хворими, родичами чи лікарями за місцем проживання, інформацію з медичних карт Київської міської клінічної онкологічної лікарні.
В узагальненому вигляді чисельність спостережень представлена в табл.1.
Таблиця 1
Обсяг спостережень за окремими контингентами хворих на рак щитоподібної залози та за видами досліджень
| Види досліджень |
Чисельність досліджень по окремих контингентах |
| 1 | 2 |
| 1. Епідеміологічні дослідження динаміки захворюваності на рак ЩЗ в Україні за даними офіційної статистичної звітності. | Все населення України та хворі на рак щитоподібної залози (близько 2,2 тис хворих) щорічно. |
| 2. Спеціальні дослідження на основі розробленої «Карта вивчення раку щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреоїдною патологією та без неї», заповненої за даними історій хвороб (статформа №003/0). | Всього 677 карт, з них: 195 карт хворих на супутній нетоксичний зоб, 11 – токсичний зоб, 186 – автоімунний тиреоїдит та 285 карт хворих без поєднаної тиреопатології. |
| 3.Результати УЗД. | -„- |
| 4. Результати гормональних дослід-жень щитоподібної залози. | -„- |
| 5. Результати ЕПГД. | -„- |
| 6. Результати заключного ПГД. | -„- |
| 7. Результати ТАПБ. | Всього 264 біоптати ЩЗ, з них: у 148 хворих з поєднаною та у 116 хворих без поєднаної тиреопатології. |
|
8. Дані про віддалені наслідки у киян, хворих на рак ЩЗ, прооперованих в КМКЛ №16, та отримані з різних онкологічних закладів м. Києва. | 969 хворих, з них: 279 – з супутнім нетоксичним зобом; 16 – з токсичним зобом; 266 – з автоімунним тиреоїдитом; 408 – без поєднаної тиреопатології. |
У зв’язку з тим, що епідеміологічні дослідження мали суцільний характер на всьому масиві населення України, то визначення мінімального числа спостережень було зайвим. Для всіх інших видів досліджень це мінімальне число спостережень отримували на основі таблиць О.Я. Боярського [А.М. Мерков, Л.Є. Поляков, 1974].
Як видно із таблиці 1, чисельність спостережень в усіх контингентах хворих, за винятком хворих на рак ЩЗ з супутнім токсичним зобом, вкладається в необхідні межі за числом спостережень від 100 до 400 чоловік. Хворих із супутнім токсичним зобом було 11. Це мале число спостережень аналізували у комплексі з іншими трьома групами хворих з достатнім числом спостережень за методом хі-квадрат, який дає можливість робити висновки на малому числі спостережень.
Матеріали досліджень. Захворюваність населення України на рак щитоподібної залози вивчали на основі даних офіційної статистичної звітності, зокрема, статформи №07: ”Звіт про захворюваність на злоякісні новоутворення” та статформи №35-здрав.: „Звіт про хворих на злоякісні новоутворення”. Дані цих форм викопійовувалися у Центрі медичної статистики МОЗ України.
Поглинені дози ЩЗ наведено з Національної доповіді України. «20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє» [2006].
Клінічні та інструментально-лабораторні дані досліджували на основі вивчення історій хвороб (статформа №003/0) та протоколів автопсії. Отримані дані заносили до спеціально розробленої „Карти вивчення раку щитоподібної залози у хворих з супутньою тиреоїдною патологією та без неї ”, яку використовували для обробки даних на комп’ютері.
Методичний аспект досліджень