Реферат: Разработка маркетинговой программы

Технології,

Інвестицій та інші.

Особливо в США, окрім традиційних типів ярмарків, особливі ринкові умови призвели до широкому розповсюдженню особливих форм виставок, що могли б застосовуватися в інших країнах. Характерним тому прикладом є постійні виставочні (торгові) центри (галузеві і негалузеві), що розкидані по всій країні (Детройт, Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Техас, Чикаго тощо) і привертають величезне число експонентів, виробників, а також торгових агентів.

І, нарешті, особливий інтерес представляють центри міжнародної торгівлі, що виникли в 60-ті роки, і кількість яких швидко росте.

Згідно даним Асоціації Центрів Міжнародної Торгівлі, що знаходиться в місті Нью-Йорк, основною метою таких центрів є "забезпечення дахом" різноманітних фірм і надання необхідних послуг, що полегшують їхню комерційну комунікацію. В цьому сенсі центри міжнародної торгівлі являють собою різновид постійної виставки з досягненнями, що заслуговують уваги в області міжнародних торгових відношень.

Особливої уваги заслуговують всесвітні виставки, поява яких в початку 19-го сторіччя співпала з періодом бурхливого індустріального розвитку. Участь на національному рівні багатьох держав, роль експонатів і вільний вхід для публіки роблять всесвітні виставки, не що є комерційного характеру, дзеркалом технологічної еволюції і значною політичною і культурною подією - випадком для створення пам'ятників архітектури, таких як, наприклад, Кришталевий палац в Лондоні (1851 р.), Ейфелева вежа (1889 р.).

Всесвітня виставка, згідно визначенню, даному інституту в 1928г, являє собою захід, що є метою продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх культурних потреб, а також ті, що свідчать про досягнуте їм прогрес або показові для його майбутніх прагнень.

Проведення Всесвітніх виставок, звичайно зв'язане з різноманітними значними подіями, реєструє найголовніші віхи в еволюції людської цивілізації, такі як винахід електрики, телекомунікацій, спорудження великих технічних об'єктів тощо.

В Першій Всесвітній виставці, що проходила в 1851 році в Лондоні брало участь 17 тис. експонентів. За ній відбулася виставка в Парижі в 1867 році, що співпала з спорудженням Суецького каналу, в якій брало участь 52 тис. експонентів.

На 2000 рік заплановано проведення в Ганновері Всесвітньої виставки 'ЕКСПО-2000" під девізом "Людина – Природа – Техніка".

Ведучими міжнародними виставочними організаціями є:

• Міжнародне виставочне бюро (BIE);

• Міжнародна федерація виставочних послуг (IFES);

• Міжнародний виставочний союз (UFI).

На підставі наявних даних, Європа по історичним, геополітичним, економічним і іншим причинам продовжує бути метрополією торгових ярмарків і виставок, що, однак, не знижує значення виставочної діяльності на Північно-американському континенті і в, що розвивається бурхливо, Південно-східній Азії.

Серед європейських країн особливе місце в проведенні такого роду заходів займають, в порядку значимості, Германія, Франція, Італія, за якими слідує Великобританія. При цьому, однак, необхідно відзначити і виставочну діяльність, що заслуговує уваги в менш великих країнах, таких як, наприклад, Іспанія, Бельгія, Голландія та ін.

На міжнародному ринку ярмарків і виставок безспірна першість Германію з її відомими ярмарковими і виставковими комплексами в Гамбурзі, Берліні, Кельні, Лейпцизі, Мюнхені, Дюссельдорфі, Франкфурті і інших містах, підтверджується тим фактом, що 2/3 найбільш популярних з існуючих в всьому мирі міжнародних галузевих ярмарків проводяться в цій країні.

Франція є другою по значенню країною з розвиненими традиціями проведення торгових ярмарків. В протилежність Германії й Італії, прийнята в Франції централізована система завадила розвитку великої кількості виставочних комплексів в інших містах, окрім Парижу і Ліона. В Франції щорічно проходить біля 1000 різноманітних виставок, причому тільки в ста з них приймають участь зарубіжні експоненти. Незважаючи на велику кількість виставок, що проводяться в Франції, приплив на них іноземних відвідувачів порівняно невеликий і складає лише 7% від загального числа відвідувачів.

В Італії, де також розвинуті виставочні традиції, щорічно проводиться 750 різноманітних виставок в 41 місті, з яких тільки 1/6 претендує на зарубіжну участь. Серед міст-упорядників перше місце займає Мілан, де проходить 86 виставок з 31 тис експонентів і 2.6 млн. відвідувачів, з яких 9% - із-за кордону. Інші міста зі значною виставочною діяльністю - це Верона, Генуя, Бари і Турін.

В Великобританії кожний рік минає біля 700 виставок, в яких бере участь більш 100 тис експонентів. Головною характерною рисою виставок, що тут проводяться, є їхні малі розміри, регіональний масштаб і зосередження в Лондоні і Бірмінгемі.

Незважаючи на млявість, що спостерігається в цій країні в відношенні організації виставок міжнародного, значення, британцям притаманна вражаюча активність в якості упорядників виставок в всьому мирі. Так, особливої відомістю користуються британські фірми. Reed Exhibition, що організує біля 800 виставок в 25 країнах, з яких 92 в Європі, ЕМАР Мас1агеп Exhibitions, Тhе Моngomery Gгоuр, Philbeach Events, МаскВгооks Exhibitions Ltd тощо.

Ярмарки і виставки користуються великою популярністю і в Північній Америці і, особливо, в США, достатньо сказати, що в 80-ті роки сумарна виставочна площа збільшилася на 43%. В США і Канаді, згідно даним видання "Trade Show Week Data Book", щорічно проводиться біля 4.2 тис виставок.

Однак, більш динамічний розвиток ярмарочно-виставкової діяльності у порівнянні з Європою і Америкою спостерігається в країнах Південно-східної Азії. В нинішній час в Японії проводиться приблизно 420 виставок з яких тільки 1/4 носить міжнародний характер. В Китаї кількість виставок, що скадало 75 в 1990 р. досягло в 1994 р. 201, тоді як в "Співтоваристві Тигрів" за той же період кількість виставок збільшилася більш ніж в 2 разу і досягла 226.

Згідно прогнозам фахівців, навальний розвиток технології, короткий термін життя новинок, і переміни в економічній, політичній і демографічній ситуації передбачають грядущий перелом розвитку інституту ярмарків/виставок, з яким очікуються:

1) зміцнення транснаціонального характеру вже знаменитих і широко визнаних торгових ярмарків і виставок з паралельним зведенням до мінімуму можливості виникнення нових подібного масштабу;

2) активізація діяльності крупномасштабних міжнародних ярмарків/виставок за межами місця їхнього проведення;

3) багаторазове збільшення кількості ярмарків/виставок з подібною або спорідненою тематикою (наприклад, електронна технологія);

4) підсилення попиту з боку дрібних і середніх підприємств на участь в ярмарках і виставках національного масштабу;