Реферат: Реализация приобретенных товаров

Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.

2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів

Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті і кредиті ра­хунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відобра­жається однаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і вия­вити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.

Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (на­цінок) залежить реальність виявленого фінансового результату:

завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.

Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на під­ставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього про­цента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального на­веденого далі розрахунку.

1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок това­рів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).

2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість за­лишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).

Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізова­них на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42 “Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтею цієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).

Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізо­ваних, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46 “Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.

3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).

4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.

5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. № 1).

Таблиця № 1.

Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані
№ п/п	Показник	Сума, тис. грн.
1	Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42)	1000
2	Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених наці­нок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42)	11800
3	Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42)	300
4	Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3)	12500
5	Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46)	42000
6	Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41)	8000
7	Разом (п.5 + п.6)	50000
8	Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000- 100 = 25 %
9	Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000- 25: 100 = 2000	2000
10	Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 - п.9) : 12500 - 2000 = 10500	10500

2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій

У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обмі­ном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.

При бартерному обміні підприємством з одного боку має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (ро­біт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи гро­шові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріаль­них та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця пога­шається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальни­ками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитом рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бар­тером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.

Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.

2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок

Облікова політика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточ­ного групування та підсумкового узагальнення фактів госпо­дарської діяльності підприємства, який ґрунтується на прин­ципі грошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, де ціна виражає мінову вартість то­варів в грошовому виразі на ринку.

Згідно з п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами і доповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) ціна­ми, а на оптових складах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або за цінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечити незмінність прий­нятої методології відображення товарів протягом поточного року.

Враховуючи світовий досвід, торговельні підприємства в Ук­раїні все частіше при реалізації товарів надають покупцям різно­манітні знижки — на велику кількість придбаного товару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якими цінами підприємство веде облік товарів, залежать бух­галтерські записи при наданні торгових знижок покупцям.

Бухгалтерські проводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто на прикладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.

Приклад 1

Нехай покупна вартість одиниці товару "А" для торговель­ного підприємства складає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.

Підприємство відображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15 грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар в кількості 200 і більше одиниць, торговельне підприєм­ство надає знижку 18 грн. на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн. за одиницю. Бухгалтерські про­водки дивіться атаблиці № 2.

Застосування системи знижок дозволяє зни­зити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу і суму прибутку торговельного підприємства. Проте при засто­суванні системи знижок необхідно враховувати наступне.

Якщо оптове торговельне підприємство застосовує методику обліку товарів з відображенням у балансі за продажними цінами (а роздрібне торговельне підприємство завжди зобов'язане використовувати цю методику), то при продажу товари зі знижкою необхідно на суму знижки зменшити облікову вартість товару; коли ж облік товарів ведеться за покупними цінами то відображати бухгалтерською проводкою зменшення облікової вартості товару при наданні знижки (яка не зменшує вартості товару нижче ціни придбання) не потрібно.

У податковому обліку передбачені певні обмеження, які направлені на попередження зловживань при про­дажу товарів за штучно заниженими цінами, — згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.97 р. № 283/97–ВР дохід для цілей оподаткування при продажу товарів пов'язаним особам, особам, які не є платника­ми податку на прибуток або сплачують пода­ток за іншими, ніж платник податку, ставками, а також при проведенні товарообмінних (бар­терних) операцій визначається виходячи з до­говірних цін, але не менших, ніж звичайні ціни (пункти 7.4 та 7.1 статті 7 Закону); аналогічні застереження передбачені при нарахуванні ПДВ пунктом 4 2 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 0497р. № 168/97–ВР.

Зазначених податкових обмежень досить для захисту інте­ресів держави; якщо ж підприємство реалізує товари із застосу­ванням системи знижок у межах своєї торговельної націнки в умовах звичайного ведення господарської діяльності, коли для всіх покупців передбачені однакові умови реалізації і застосу­вання системи знижок, що затверджені розпорядчим докумен­том керівника підприємства, надання знижки не повинно роз­цінюватися як продаж із порушенням правила “звичайної ціни”.