Реферат: Реформування податкової системи України

- відсутність істотного прогресу в досягненні цілей реформування податку з доходів фізичних осіб – розширення його бази шляхом виведення доходів із «тіні»;

- порушення фундаментального принципу справедливості в оподаткуванні, не виконання податковою системою функції перерозподілу від багатих до бідних;

- недостатнє виконання акцизним збором функції обмеження споживання шкідливих для здоровя людини товарів, передусім внаслідок низьких ставок податку, що значно відстають від їх рівня європейських країнах;

- низький рівень податкової культури, значне поширення схем мінімізації й ухилення від сплати податків, що призводять до зростання податкової заборгованості платників перед бюджетом і державними цільовими фондами;

- не раціональна структура внесків до Пенсійного та інших державних фондів соціального призначення, наслідком чого є перекладання основного тягаря внесків на роботодавців[8].

Тому необхідно вдосконалити Податковий Кодекс – в якому запропоновані ставки та принципи оподаткування, зменшення податкового тиску на бізнес з метою його активізації, спрощення податкового обліку та вдосконалення адміністрування податків.

Податкова система держави виражена у діючій нормативно-правовій базі щодо оподаткування, саме у податковому законодавстві закріплено склад податковий платежів, визначено основоположні принципи функціонування системи оподаткування . Будь-які нововведення та реформи в оподаткуванні здійснюють вносячи зміни до податкового законодавства. Лише в цьому випадку вони впливають на ефективність справляння податків та визначатимуть поведінку платників податків і контролюючих органів. Тому навіть найкращим чином сформована податкова система не працюватиме ефективно через недосконалість нормативно-правової бази.

Тобто, недосконала нормативно-правова база спонукає платників податків ухилятись від оподаткування.

Податкове законодавство може формуватися згідно скількома моделями: представлене тільки Податковим Кодексом, тільки сукупність нормативно-правових актів органів влади, тому в Україні з 1 січня 2011 року був прийнятий Податковий Кодекс.

Зміни спрямованні на вдосконалення податкової системи України привели до прийняття великої кількості законів і підакцизних актів, якими сьогодні керується національна податкова служба.

Розглянувши окремі аспекти функціонування податкової системи, ми дійшли висновку, що в Україні спостерігається низький рівень її ефективності. Це пов’язано , зокрема, з нестабільністю системи оподаткування окремим принципом її побудови та призначення, негативними тенденціями щодо справляння податків тощо. З огляду на такий стан беззаперечним є висновок про те, що в нашій країні – низький рівень узгодженості інтересів платників податків і держави. Адже лише за умов високої внутрішньодержавної податкової гармонізації , коли платники податків мають стимули до сумлінної сплати податків, податкова система може функціонувати ефективно[2].

2. Податковий Кодекс України: його суть та ефективність

Податковий Кодекс – це систематизований законодавчий акт, покликаний забезпечити комплексний підхід до розв'язання насущних проблем податкового права.

Для того, щоб він став справжнім гарантом інноваційного розвитку, ефективної реалізації справедливих фіскальних відносин між владою і бізнесом, поліпшення добробуту, у його тексті слід таким чином переробити діючі в українському праві та податковій системі норми й положення, які регулюють процес оподаткування в Україні, які б відображали передові зразки міжнародного досвіду оподаткування відповідного до обраних пріоритетів і напрямків розвитку раннього сектору нашої держави, завдань закріплення політичного та економічного курсу у діяльності фінансових органів державної влади, економічних і фінансово-банківських структур, який спрямований на створення умов та ресурсів фінансові стабілізації, економічного зростання при збереженні та зміцненості, єдності та цілісності української держави.

У Податковому Кодексі закріпленні підходи та принципи фінансового-перерозподільчого впливу на соціальну сферу й економіку країни. Ці підходи та принципи мають привести податкову систему у стан впорядкованості, функціональної єдності, перетворити її на логічно-цілістний і злагоджений механізм. Тому Податковий Кодекс повинен виконувати такі завдання:

- побудова стабільної, зрозумілої та єдиної в межах України податкової системи, яка визначала б збалансовані підходи до фінансового перерозподілу в масштабах країни та обґрунтовані ставки податків;

- перетворення податків на реальний чинник розвитку завдяки системі пріоритетів технологічного, галузевого характеру, а головне – відповідно до вимог формування соціально-економічного причтою інформаційного типу;

- формування кілька ступеневої централізовано-децентралізованої податкової системи, яка забезпечувала б доходи центрального, регіональних та місцевих бюджетів із закріпленими за ними і гарантованими податковими джерелами;

- встановлення дієвих правових механізмів взаємодії, що передбачає узгодженості усіх елементів в рамках єдиного податкового простору й відповідність положень Податкового Кодексу іншим законом України;

- спрямованість на цілі і завдання забезпечення фінансової безпеки у конкретних умовах соціально-економічного розвитку в короткостроковій та довгостроковій перспективі;

- вдосконалення податкового адміністрування, вироблення ефективного механізму контролю та звітності;

- подолання конфлікту між справедливістю та ефективністю, забезпечення збалансованості загальнодержавних і приватних інтересів з метою сприяння розвитку підприємництва, активізації інвестиційної діяльності відповідно до завдань нарощування національного багатства України, добробуту її громадян;

- забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків у взаємостосунках з податковими органами, запровадження поняття навмисного і ненавмисного порушення податкового законодавства;

- формування ефективної системи співробітництва держави та платників податків, відповідальності за податкові правопорушення збоку як платників податків так і представників податкової адміністрації [5].

Для стимулювання енергоощадних заходів у Податковому Кодексі передбачено звільнення 80% прибутку, отриманого від продажу: товарів власного виробництва та устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії; енергоощадного обладнання та матеріалів; устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Крім того, для платників податків, які регулюють інноваційні проекти в технологічних парках, передбачено видачу податкового векселя на 720 днів при ввезенні устаткування, обладнання, комплектуючих виробів та на 180 днів – при ввезені. Потрібно сказати й те, що податкове кредитування поширюється і на «простих людей», фізичних осіб: тобто йде спрощення процедури отримання громадянином податкового кредиту, удосконалення механізму зарахування податку з доходів фізичних осіб.

Податковим Кодексом передбачається розширення податкової бази та зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування шляхом доповнення переліку місцевих податків і зборів:

- туристичним збором;

- збором за розміщення об'єктів грального бізнесу (у такий спосіб буде забезпечено виведення цього бізнесу із тіні та упорядкування проведення не азартних ігор, які характеризуються високою прибутковість та безконтрольним поширенням).