Оренбурзька область - основна житниця Уралу. Вона займає провідне місце в районі та за поголів'ям великої рогатої худоби, овець і кіз. Крупний промисловий центр Оренбург виділяється машинобудуванням, металообробкою, легкої (шовкової і пухо в’язальний) і харчовою промисловістю. В області, так само як і в інших областях Уралу, є міста з вираженою спеціалізацією: Орськ, Мідногорськ, Новотроїцьк, Гай, Халілова мають розвинену чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. Кіембаево виділяється виробництвом виробів з азбесту. У Соль - Илецка видобувається і обробляється сіль.

Курганська область поступається іншим областям Уралу в економічному розвитку. Але й тут склався господарський комплекс з розвиненим машинобудуванням, металообробкою, хімічної та харчової промисловістю. Сільське господарство має яскраво виражене зерново-тваринницький напрям. Вирощується яра пшениця, розлучається велику рогату худобу молочно-м'ясного напряму. Розвинене і вівчарство. Крупний промисловий центр - Курган. Він виділяється виробництвом сільськогосподарських машин, автобусів, верстатів для деревообробної промисловості, підприємствами харчової промисловості. Другий великий місто - Шадринськ, де розміщуються заводи: авто агрегатний, поліграфічного обладнання, легкої та харчової промисловості.

Висновок

Перспективи розвитку господарського комплексу Уральського району в першу чергу пов'язані з поглибленням ринкової спеціалізації. Проте в даний час всі галузі відчувають гостру кризу. Особливо він відчутний у чорній металургії, де спад виробництва досяг критичної межі. У важкому становищі перебувають гіганти чорної металургії, особливо Нижньо тагільський комбінат. Це можна пояснити не тільки структурною перебудовою в умовах народжується ринку, але і тим, що необхідні реконструкція цих підприємств, заміна повністю мартенівського виробництва конвертерним і електроплавильним, так як в умовах ринку неможливо зберігати неефективне неконкурентоспроможне виробництво. Немає необхідності і в величезному чавуноливарному виробництві, що склались на Уралі, і створює загострену екологічну обстановку. У той же час виникла необхідність розвитку легкої та харчової промисловості, сільського господарства, тобто галузей, що забезпечують населення власною продукцією. Цим галузям раніше приділялося мало уваги.

В даний час в районі здійснюється конверсія оборонного комплексу, який займав у структурі господарства Уралу значну питому вагу.

Найважливішою перспективною проблемою є оздоровлення екологічної обстановки на Уралі. Тут є мікрорайони, які є зонами екологічного лиха, особливо в Челябінській і Свердловській областях. Потрібна розробка спеціальної федеральної цільової програми господарського розвитку Уралу.

Необхідна також перебудова у структурі машинобудування. Пріоритетним його напрямом повинно бути складне висококваліфіковане машинобудування. При цьому слід зберегти спеціалізацію району на важкому машинобудуванні.

Найважливішими завданнями є створення ринкової інфраструктури, реформування форм власності в усіх галузях економіки Уралу, розвиток спільних підприємств із залученням вітчизняних і зарубіжних інвестицій, а також створення малих підприємств, розвиток підприємництва.

Література

1. Географічний енциклопедичний словник - М.: Радянська енциклопедія, 1989 р.

2. Регіонознавство. Підручник. - М.: Юніті, 2006.

3. Економічна географія Росії. - М.: Юніті, 1999.

4. Економічна географія. - М., 2008.

5. Економічна географія. Підручник. - М., 2008.