Реферат: Регулювання виробничого процесу

Загальнозаводську диспетчерську службу очолює головний диспетчер заводу, який являється замісником начальника виробничо-диспетчерської служби. Безпосередню роботу здійснюють змінні чегові диспетчери підприємства.

Головний документ, згідно якого ведеться робота є змінно-добові завдання по випуску продукції, відомість дефіцитних деталей, диспетчерський журнал.

Склад і характер диспетчеризації залежить від типу в-ва. В масовому в-ві основним об’єктом є забезпечення ритму АЛ і контроль за графіком випуску продукції. У випадках зривів диспетчер повинен виявити причини неполадок і приняти оперативні заходи для їх усунення.

На передових підприємствах, де робота окремих агрегатів повинна контролюватися, диспетчерські пульти обладнанні телевізорами, або диспетчер має оперативний зв’язок з робочими місцями.

В умовах серійного в-ва основними об’єктами диспетчеризації є рівень складських заділів, які комплектуються по різних виробах, терміни запуску і випуску деталей, забезпечення робочих місць інструментом і заготовками.

В одиничному в-ві об’єкти диспетчеризації і контролю – терміни виконання робіт по окремих замовленнях, забезпечення робочих місць заготовками і інструментом.

В цехах диспетчерський контроль очолює старший диспетчер, який являється головним в регулюванні і контролі для забезпечення ритмічної роботи цеху.

На практиці диспетчеризація направлена лише на ліквідацію відхилень, які носять профілактичний, попереджувальний характер.

З введенням АСУ появились реальні можливості ідвищувати ефективнісь диспетчеризації. Це забезпечується автоматичним отриманням і обробкою первинної інформації про хід в-ва, що дозволяє швидко усувати недоліки.

Оперативність диспетчеризації в багатьох факторах залежить від оснастки підрозділів диспетчерської служби.

Технічні засоби диспетчерських служб:

отримання, обробка, аналіз і зберігання інформації

передача інформації

наглядне зображення інформації

виробнича сигналізація

Для зв’язку між заводською і цеховою диспетчерськими службами існує телефонний зв’язок, який відрізняється від звичайного тим, що в ньому використані комутатори, які дають змогу вести розмову одночасно з рядом точок (абонентів).

Зв’язок між диспетчером і робочими місцями ведеться за допомогою сигналізації. Пошукова сигналізація дозволяє робочим не покидаючи робочих місць інформувати диспетчера про виробничі упущення.

Управління виробництвом в АСУВ.

В АСУВ важливу роль має підсистема оперативно-виробничого планування і управіння в-вом. В підсистемі вирішується широкий круг завдань по оперативно-виробничому плануванню.

Завдання “Розрахунок номенклатурних графіків – завдань по заказах” передбачається складання графіків. В графіку показано, звідки цех повинен отримати і куди здати кожну деталь, а також кількість деталей.

Завдання “Розрахунок планових об’єктів робіт і замовлень” визначаєтьсятрудомісткість робіт по заказах в розрізі цехів, участків івидів робіт. Вирішення цього завдання дозволило поліпшити планування загрузки обладнання.

Завдання “Розрахунок планової загрузки технологічного обладнання по цехах” розраховується коефіцієнт загрузки обладнання по цехах і видах робіт.

Завдання “Розрахунок місячних оперативно-календарних планів змінним і старим майстром виробничих участків”, включають перелік деталей, які необхідно виготовити, їхкількість і номера маршрутних листів. Всі деталі в плані розгорнуті по операціях у відповідності з маршрутним технологічним процесом і вказівкою по операційній трудомісткості.

Завдання “Оперативний облік об’ємів виконаних і залишених робіт по цехах, участках в розрізі замовлень і груп обладнання” і “Облік складу комплектації збірного цеху готовими виробами” служать для отримання інформації про хід виробничого процесу.

АСУВ дає змогу економічно підготувати вихідні дані для вирішення завдань і зменшення об’єму вхідної оперативної інформації.

Оперативна перфекарта містить слідуючі реквізити – номер, шифр замовлення, код деталі, планова кількість, код цеху, код технологічної операції, розряд роботи, норми часу і розцінки. Такі перфокарти готуються на кожну деталеоперацію і видаються в цех разом з технологічною документацією. Така документація підтверджує здачу готової продукції на склад.

В результаті вирішення комплексу завдань по оперативно-виробничому плануванню, підрозділ заводу здійснює оперативне управління в-вом, отримує необхідну інформацію, яка дозволяє підвищити рівень і якість виробничого планування і управління.

Виробничо-диспетчерський відділ отримує графіки подетального складу замовлень з переліком виробів, які необхідно випустити, інформацію об’ємів виконаних і незавершених робіт по замовленнях за декаду в розрізі цехів, участків і технологічних операцій, інформацію про стан укомплектованості станками і автоматичними лініями, готовими деталями.

Виробничо-розподільче бюро цеху має номенклатурні графіки – завдання по замовленнях, а також інформацію про виконання робіт по них.