Реферат: Рейтингова оцінка учасників страхового ринку України
Одним із найважливіших факторів, що перешкоджають адекватному розвитку вітчизняного страхового ринку, є невисокий рівень прозорості в діяльності його професійних учасників. Не зважаючи на те, що багато керівників фінансових установ уже усвідомили важливість інформаційної відкритості й готові надавати інформацію клієнтам та інвесторам, на жаль, процеси перерозподілу власності змушують менеджмент ряду крупних фінансово-промислових груп дуже обережно підходити до цього питання.
Досить часто, не маючи вичерпних даних про поточний стан страховика, особливо про його реальну платоспроможність, потенційні страхувальники утримуються від укладання договорів страхування. Акціонери теж не завжди мають можливості правильно оцінити ризики та оптимально вибудувати взаємини з менеджментом. Все це створює серйозні перешкоди на шляху до активізації як страхових, так і інвестиційних процесів, що, у свою чергу, породжує недовіру.
Найпростішим способом отримання інформації про стан справ конкретного професійного учасника страхового ринку є ренкінг. Ренкінг (з англ. "to rank" – "ранжувати") – це список компаній, упорядкований за певною ознакою. Наприклад, найчастіше страховики ранжуються за такими фінансовими показниками як: активи, капітал, обсяги страхових платежів і страхових виплат, страхові резерви та фінансовий результат діяльності.
В Україні ренкінг страховиків у 1995-1999 роках оприлюднював Укрстрахнагляд, в основному, через публікацію в газеті "Україна-Бізнес". Це були, як правило, показники діяльності перших 50-ти страхових компаній. Після ліквідації Укрстрахнагляду цю роль, починаючи з 2001 р., виконує страховий рейтинг "Insurance TOP" – щоквартальне видання Українського науково-дослідного інституту "Права та економічних досліджень", яке публікує ренкінги професійних учасників страхового ринку (страховиків, перестраховиків, страхових брокерів).
Однак найкращим способом інформування інвесторів про фінансову стійкість професійного учасника страхового ринку є рейтинг. Поняття "рейтинг" (з англ. "to rate" – "оцінювати, визначати клас") означає кількісну або якісну оцінку рівня визнання або авторитету; показник кредитоспроможності позичальника, тобто за допомогою рейтингу в стислій формі надається вичерпна інформація про його надійність.
У свою чергу, рейтингова оцінка страховика (з англ. "insurer rating) – це поточний висновок щодо стану показників страховика з урахування ступеню розвитку страхового ринку та його ринкової ваги на предмет його фінансової стійкості у звичайний час і можливість управляти ситуацією при виникненні загрози фінансової кризи. Наявність рейтингу і його рівень вигідно відрізняє страховика, будучи доказом відкритості та прозорості його діяльності.
Рейтингові агентства, як правило, визначають два основних типи рейтингів страхових компаній:
1) фінансової стабільності, які дають оцінку фінансової стабільності страхової компанії та її здатності вчасно обслуговувати пріоритетні зобов'язання перед страхувальниками (убезпеченими, вигодонабувачами) та договірні зобов'язання;
2) емітента, в т. ч. цінних паперів з фіксованим доходом. Такі рейтинги присвоюються конкретним випускам облігацій і привілейованих акцій. Вони відображають не тільки загальну кредитоспроможність емітента, але й особливі строки й умови щодо обігу цінних паперів, включаючи пріоритетність у разі дефолту. Для інвесторів рейтинги цінних паперів з фіксованим доходом і рейтинги емітентів є одним із вирішальних факторів у процесі прийняття рішень щодо інвестицій.
Сьогодні у світі сформувалися дві шкали визначення кредитних рейтингів: міжнародна та національна. Слід зазначити, що використання міжнародних рейтингів в Україні в ряді випадків представляє проблему, як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. Основна причина складності використання міжнародних рейтингів в нашій країні – неадекватне збільшення рейтингових категорій, що приводить до того, що різні за розмірами страховики у зв'язку із превалюванням "країнних" ризиків включаються в одну групу надійності. Таким чином, особливої актуальності набуває використання національної рейтингової шкали, що дає можливість адекватно оцінювати професійних учасників страхового ринку, а також проводити їхню порівняльну оцінку.
Рейтингові показники досить складні й неоднозначні. Їхня кількість, наприклад, за кордоном сягає кількох десятків, і публікуються вони рейтинговими агентствами. Застосовувані ними методики різні, але принцип роботи однаковий. Так, у ході дослідження будь-яке агентство аналізує як кількісні, так і якісні показники діяльності страхової компанії й використовує не тільки точні методики обчислень, але й експертні оцінки фахівців. Результатом роботи рейтингового агентства є присвоєння компанії певного класу надійності.
Для проведення рейтингової оцінки професійних учасників страхового ринку рейтинговий центр "Insurance TOP" користується Принципами діяльності рейтингових агентств, які прийняті для застосування технічним комітетом Міжнародної організації комісії з цінних паперів (IOSCO) у вересні 2003 року. Рейтингова оцінка будується також відповідно до вимог Базельського Комітету та рекомендацій Міжнародної асоціації органів страхового нагляду щодо пруденційного аналізу основних параметрів страховика "CARAMELS", що включають: Capital (Капітал), Assets (Активи), Reinsurance (Перестрахування), Actuarial liabilities (Актуарні зобов'язання), Management (Управління), Earnings (Доходи), Liquidity (Ліквідність), Subsidiaries (Дочірні компанії).
Фінансова стійкість страховика за національною шкалою – це здатність виконувати взяті на себе договірні зобов'язання перед страхувальниками (застрахованими, вигодонабувачами), іншими учасниками страхового ринку (страховими посередниками, перестрахувальниками, аварійними комісарами, компаніями з асистансу тощо) та бюджетом при впливі несприятливих факторів бізнесу, зміні економічної ситуації без урахування "країнних" ризиків. Це проявляється у здатності страховика зберігати існуючий рівень платоспроможності протягом тривалого часу та при серйозних негативних ситуаціях на ринку, використовуючи для цього фінансовий, технологічний або управлінський потенціал.
Для позначення рейтингової оцінки фінансової стійкості професійних учасників страхового ринку рейтинговий центр "Insurance TOP" використовує національну шкалу (табл. 1). Рейтинги рівня "ВВВ+" і вище вважаються "безпечними", у той час як рейтинги рівня "ВВ+" і нижче – "вразливими". Рейтинги категорії від "АА" до "ССС" можуть бути доповнені знаком "плюс" або "мінус" для позначення відносного положення в рамках основних рейтингових категорій.
Таблиця 1.
Національна шкала рейтингового центру "Insurance TOP" рейтингової оцінки фінансової стійкості професійних учасників страхового ринку
|
Позначення рейтингової оцінки |
Рейтингова оцінка |
Компанія зі страхування іншого, ніж страхування життя |
Компанія зі страхування життя |
Перестраховик | ||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | ||
|
ААА |
Виключно висока фінансова стійкість |
Має найвищій рівень здатності виконувати договірні зобов'язання перед страхувальниками (застрахованими, вигодонабувачами), іншими учасниками страхового ринку (страховими посеред-никами, компаніями з асистансу, аварійними комісарами, перестраху-вальниками) та бюджетом. Фактори ризику мінімальні, а вплив будь-яких нега-тивних бізнес факторів є вкрай незначним. |
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- К-во Просмотров: 233
Бесплатно скачать Реферат: Рейтингова оцінка учасників страхового ринку України
| |||