Реферат: Ринковий попит та його еластичність
1. Замінення . Чим більше хороших замінників даного продукту пропонується споживачеві, тим еластичніше буває попит на нього. Еластичність попиту на продукт залежить від того, наскільки вузько визначені кордони цього продукту.
2. Питома вага в прибутку споживача . Чим більше місця займає товар в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим вище еластичність попиту на нього.
3. Предмети розкоші і предмети необхідності . Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним, попит на предмети розкоші звичайно еластичний.
4. Чинник часу . Попит на продукт більш еластичний, чим довший час для прийняття рішень. Це залежить від звичок споживача, довговічності продукту.
VI . Вплив попиту на економічну
стратегію підприємства.
Першим напрямом застосування теорії попиту є її використання для розробки стратегії підприємства-виробника на ринку готової продукції. Для визначення обсягу виробництва необхідно оцінити ситуацію на ринку, тобто провести аналіз попиту, аналіз пропозиції і оцінити рівень конкурентоздатності продукції, що проводиться даним підприємством.
Розмір реального попиту залежить від реальної купівельної здатності (попит завжди є платоспроможний попит), а також ціни на товар.
Зробити аналіз попиту теоретично дуже складно, оскільки будь-яке вивчення статистики, залучення соціологічних досліджень і друкарських матеріалів дає вельми приблизний результат. Особисті контакти з можливими покупцями дають можливість визначити їх віддання, перевагу смакам і вимогам, але це вимагає великих витрат часу і грошей. У цьому випадку ефективно застосувати пробний продаж, але це не завжди реально здійснити.
Треба враховувати, що попит на традиційні товари (наприклад, хліб) практично постійний, а при випуску принципово нових товарів попит тільки зароджується і може випереджати пропозицію, тобто обсяг виробництва даного товару. Але наступажє момент, коли попит на товар насичується, потреби покупців задовольняються, обсяг виробництва починає перевищувати попит.
Прогнозування попиту для різних товарів різне по складності. Наприклад, для автомобільних коробок передач або хімічної сировини розміри попиту досить очевидні. А попит на товари, що мають різнопланове призначення, не так очевидний. Ще складніше прогнозувати попит на споживчі товари, де нарівні з чинниками, які можуть бути вельми точно визначені на майбутнє, наприклад, зміну середнього прибутку, діють чиники, що не піддаються суворому аналізу і вимірюванню, наприклад, смаки і переваги споживачів, мода, демонстраційний ефект і т.п. Ні статистичний облік, ні економіко-математичне моделювання ринкової ситуації не в змозі достовірно визначити тенденції зміни попиту на конкретний товар.
Прогнозування можна здійснювати різними способами: можна перенести виявлені тенденції минулого на майбутнє. Можна врахувати можливість зміни тенденцій в зв'язку із зміною якого-небудь чинника, зокрема, прибутку на душу населення.
Короткострокові прогнози попиту робити важче, ніж довгострокові. Попит важжко піддається прогнозу, і ще важче цілеспрямованому впливу.
При визначенні обсягів виробництва не можна не враховувати виробництво цього ж товару іншими виробниками конкурентами. При розв'язанні цього питання важливо визначити міру насиченості ринку, а також насиченість господарської сфери підприємницькою ініціативою і діяльністю. Якщо ці показники невисокі, то можна сподіватися на успішний пошук виробничої ніші. Методи визначення цих заходів різні: вивчення довідкових рекламних видань, статистики, конкретний аналіз.
Визначивши очікуваний рівень попиту, необхідну і можливу пропозицію з боку фірми можна визначить можливий обсяг виробництва. Визначення ціни продукції треба проводити з урахуванням ряду чинників:
ціна повинна покривати витрати на виробництво одиниці продукції і приносити підприємству прибуток;
ціна повинна орієнтуватися на ціни конкурентів, тобто не перевищувати їх при відповідності функціональних характеристик і якості товару, і при можливості бути нижчою за ціни конкурентів, щоб стимулювати попит на продукцію даної фірми;
ціна повинна відповідати ціні попиту, тобто максимальній ціні, яку покупці повинні заплатити за дану продукцію.
Попит на ресурси є залежним від попиту на готову продукцію, тому насамперед визначаються види продукції, виробництво яких буде користуватися найбільшим попитом і принесе найбільший прибуток. Отримання найбільшого прибутку означає, що продукція буде проводитися з меншими витратами. Відомо, що значну частину витрат складають витрати на матеріальні ресурси, тобто ресурси необхідні на виробництво даної продукції. Тому з певних видів продукції необхідно вибрати ті види продукції, виробництво яких буде приносити найбільший питомий прибуток, тобто прибуток на одиницю продукції. Для цього пропонується вирішити задачу про планування виробництва. Початковими даними для рішення задачі є: види продукції, яке може випускати дане виробництво, види ресурсів, якими має в своєму розпорядженні підприємство і їх запаси, питому витрату кожного вигляду ресурсу на виробництво кожного виду продукції, ціна від реалізації одиниці продукції, а також вартість одиниці кожного вигляду ресурсу. Внаслідок рішення задачі ми отримаємо ті види продукції, які необхідно проводити і в якій кількості, а також сумарний прибуток від реалізації всієї продукції, що випускається.
Передбачимо, підприємство може випускати 10 різних видів продукції:
Х1 книги в твердих палітурках, шиті ниткам. Питома
прибуток. .................................................................210 од.