Реферат: Робота над літературними джерелами

План

1. Значення роботи за методичною, спеціальною та довідковою літературою

2. Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук

3. Поняття про довідково-бібліографічний апарат

Література

1. Значення роботи з методичною, спеціальною та довідковою літературою

В умовах швидкого розвитку науки і техніки, коли стрімко зростає потік корисної та необхідної інформації, різко збільшується обсяг бібліографічного матеріалу, який потрібно опрацювати. Під впливом соціально-економічного прогресу відбувається посилена інформатизація суспільства; на зміну традиційним видам ресурсів держави приходять нові, зокрема, - інформація, яка постійно збільшується з кожним роком. За соціологічними даними, об’єм наукової інформації в 70-ті роки подвоювався через кожні 5-7 років, у 80-ті - кожні 20 місяців, а на початку 90-х рр. подвоєння вже йшло щорічно [8, 4]. Це означає, що відбувається процес швидкого "морального зносу" знань, їх "старіння". Успішна навчально-методична та наукова діяльність педагога стане можливою лише за наявності уміння працювати з різноманітними літературними джерелами.

Особливо важливого значення набуває робота з бібліографією в процесі проведення дидактичних досліджень. Вчитель завжди повинен спиратися на певну суму знань, одержаних на попередніх етапах розвитку науки.

Робота над літературними джерелами, виступаючи як окремий метод наукового пізнання, разом з тим є попереднім (пропедевтичним) етапом будь-якого виду дослідження: зокрема, спостереження, експерименту, певних соціологічних методів та ін.

Цілком закономірно, що на початковому етапі визначення та уточнення теми пошукової діяльності дослідник, опрацювавши різні бібліографічні джерела (рукописи та інші друковані матеріали), має чітко і конкретно уявити собі стан проблеми: її постановку, історію виникнення, ступінь розроблення, наявні на сьогодні розв'язки тощо.

Робота з літературою конкретизує тематику дослідження, визначає шляхи його реалізації тощо. Різнобічне, повне та систематизоване вивчення книг, рукописів та ін., - одна із обов’язкових умов наукової сумлінності.

Пізніше, в процесі самої пошукової діяльності власні фактичні теоретичні й експериментальні дані зіставляються із тими, що були раніше опубліковані. Тобто опрацювання необхідної бібліографії в ході дослідження продовжується вже на більш високому рівні.

До наукових джерел дослідники звертаються й на завершальному етапі творчого пошуку, коли потрібно зробити узагальнення всього матеріалу й отримати необхідні висновки.

Таким чином, робота над літературними джерелами пронизує всі етапи дослідження. Але в ході наукового пошуку постійно змінюється її характер. Методика вивчення бібліографії зумовлена специфічними цілями й завданнями творчої діяльності на конкретній стадії формування та розв’язання проблеми.

Робота з книгою – це найскладніша, найважча за своїм напруженням праця, яка вимагає від дослідника (студента чи вчителя) великої наполегливості й стійкості в досягненні певних результатів. Разом з тим, вона сприяє виробленню вміння самостійно аналізувати предмет дослідження, що виявляється у таких аспектах:

а) у чіткому та ясному усвідомленні науковцем основних понять і суджень, важливих умовиводів, які містяться в прочитаній книзі;

б) в умінні розібратися у доведеннях автора, що підтверджують цінність висловлених положень;

в) в умінні відділити від основних тверджень і доведень ті додаткові дані, які не відіграють важливої ролі в науці;

г) у достатньому розумінні дослідником доречності й доцільності наведених у книзі прикладів та ілюстрацій, які підкріплюють доказовість висновків автора;

д) у вмінні критично підійти до змісту наукового джерела і правильно використати одержану інформацію для побудови розв’язків своєї проблеми.

Самостійно працюючи над книгою, дослідник, особливо початківець, вчиться аналізувати явища та процеси, правильно встановлювати зв’язки та взаємозалежності між ними, докопуватися до пізнання істотних ознак, до глибокого розкриття суті різноманітних подій, до власного розуміння найважливіших положень науки.

Але найважливішим для науковця є формування звички до систематичної праці. Він повинен трудитися постійно. У майбутньому це дозволить кожну роботу виконувати без зайвих напружень, що адекватно сприятиме розвиткові інтересу до науки та пошукової діяльності.

2. Класифікація бібліографічних джерел з педагогічних наук

Всю педагогічну літературу, яка має застосування в наукових дослідженнях, можна розділити за такими ознаками:

1. У залежності від цільового призначення – обліково-реєстраційна, рекомендаційна, критична (рецензії, огляди, тощо).

2. За змістом і типом книги – загальнопедагогічна, галузева (з дидактики, методики, школознавства та ін.) й бібліографічна (персональна).

3. За часом видання – поточна й ретроспективна (дає відомості про літературу минулих років).

4. За територіальними ознаками – краєзнавча.

5. Бібліографія бібліографії.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--