Реферат: Роль лікувальної фізичної культури та дієтотерапії

ПЛАН

Вступ

1. Поняття про ЛФК

1.1 Коротка історія розвитку лікувальної фізичної культури

1.2 Фізіологічне обґрунтування лікувальної фізичної культури

1.3 Основні педагогічні принципи побудови методики лікувальної фізичної культури

1.4 Засоби, методи й форми лікувальної фізичної культури

2. ЛФК при внутрішніх захворюваннях органів

2.1 Лікувальна фізична культура при захворюваннях нервової системи

2.2 Лікувальна фізична культура при захворюваннях серцево-судинної системи

2.3 Лікувальна фізична культура при недостатності кровообігу

2.4 Лікувальна фізична культура при захворюваннях органів травлення

2.5 Лікувальна фізична культура при порушенні обміну речовин

3. Основи лікувального харчування

3.1 Загальні принципи лікувального харчування

3.2 Вплив харчових факторів на процеси одужання

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Ідеї лікувальної фізичної культури одержали відображення в працях геніального таджицького вченого Авіценни (980-1037). Одна з його п'яти книг знаменитої праці "Канон медичних наук" присвячена питанням лікування фізичними вправами. У цій книзі Авиценна дає деякі обґрунтування до використання фізичних вправ з лікувальною й профілактичною метою, до застосування сонячних і повітряних ванн. Особлива увага Авиценна приділяв застосуванню фізичних вправ у старості.

ЛФК є складником комплексної кардіологічної реабілітації, яка використовує координоване призначення медичних, соціальних та професійних засобів з метою пристосування хворого до нового способу життя та забезпечення йому можливості досягти високого рівня працездатності.

Лікувальна фізична культура в нашій країні докорінно відрізняється від старої, так називаної лікарської гімнастики. На відміну від колишніх установок лікувальна фізична культура як частина радянської медицини й системи фізичного виховання переслідує дозвіл більше глибоких завдань як в області відбудовної, профілактичної, так і соціальної, ніж лікарська гімнастика - зміцнення й підвищення функцій окремих органів і систем.

Фізичні вправи, підібрані відповідно до особливостей захворювання (з урахуванням вихідного стану організму) при певному темпі й послідовності (з урахуванням резервних можливостей організму) роблять багатогранну фізіологічну дію. Під впливом фізичних вправ активізуються подих, кровообіг, обмін речовин, поліпшується функціональний стан нервових, ендокринної систем, підвищується функція м'язової системи.

Лікувальна фізична культура звичайно є складовою частиною загального плану лікування хворого й використовується в комплексі в різних сполученнях і на різних етапах з лікарськими, хірургічними методами лікування, фізіотерапією, лікувальним харчуванням і проведенням заходів по подальшій раціональній організації праці й побуту хворого.

1. ПОНЯТТЯ ПРО ЛФК

1.1 КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Як засіб удосконалювання фізичного розвитку людини різні системи фізичних вправ відомі були з давніх часів.

Гіппократ у своїх працях надавав великого значення лікувальній гімнастиці, масажу й водним процедурам. Пізніше римські лікарі, особливо Гален, у своїй практиці широко рекомендували лікувальну гімнастику.

Ідеї лікувальної фізичної культури одержали відображення в працях геніального таджицького вченого Авіценни (980-1037). Одна з його п'яти книг знаменитої праці "Канон медичних наук" присвячена питанням лікування фізичними вправами. У цій книзі Авіценна дає деякі обґрунтування до використання фізичних вправ з лікувальною й профілактичною метою, до застосування сонячних і повітряних ванн. Особлива увага Авіценна приділяв застосуванню фізичних вправ у старості.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--